Рішення № 34521156, 31.10.2013, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1790/13-ц

Номер провадження 2/739/402/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Чепурка В.В.,

за участю: секретаря - Лукаш Н.Я.,

представника позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новгороді-Сіверському Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика» (далі відповідач) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 березня 2013 року по день вирішення справи. Свій позов мотивує тим, що вона працювала в ПП «Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика» на посаді помічника бухгалтера, однак наказом №150 від 28 лютого 2013 року її було звільнено із вказаного підприємства за згодою сторін, з 01 березня 2013 року, при цьому, в день звільнення з нею не проведено розрахунку, внаслідок чого відповідач має перед нею заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 6976 грн. 43 коп. На час звернення з позовом до суду розрахунок з нею не проведено з вини відповідача, у звязку з чим просить стягнути з нього на її користь середній заробіток за час затримки по день вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, також уточнив, що просить стягнути середній заробіток не з 01 березня 2013 року, а з 02 березня 2013 року, при цьому надав суду розрахунок середнього заробітку, що має бути стягнутий з відповідача за період з 02 березня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, в розмірі 20 705 грн. 18 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, зазначивши, що дійсно при звільненні з позивачкою не було проведено розрахунку по заробітній платі з вини відповідача, заборгована заробітна плата на даний час залишається не виплаченою.

Заслухавши представ позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, позивачка обіймала посаду помічника бухгалтера Приватного підприємства «Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика» (а.с. 7), однак наказом №150 від 28 лютого 2013 року була звільнена з 01 березня 2013 року на підставі пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), за угодою сторін (а.с. 2).

Після звільнення позивачки 01 березня 2013 року, їй в день звільнення не було виплачено заборговану заробітну плату в сумі 6976 грн. 43 коп., яка на день розгляду справи залишається невиплаченою, що підтверджується довідкою ПП «Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика» №113 від 31 жовтня 2013 року (а.с. 7).

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в статті 116 цього Кодексу, тобто в день звільнення, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи викладене вище, а також те, що представник відповідача визнав вину відповідача у невиплаті позивачці заборгованої заробітної плати, відповідач зобовязаний сплатити позивачці середній заробіток за весь час затримки виплати заборгованості по заробітній платі з 02 березня 2013 року, тобто дня, наступного за днем звільнення, по 31 жовтня 2013 року, тобто по день вирішення справи судом.

Вирішуючи питання про розмірі середнього заробітку, який має бути сплачений позивачці, суд виходить з того, що відповідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

На підставі зазначеного нормативного акту, враховуючи, що доходи позивачки, згідно довідки №80 від 12 серпня 2013 року (а.с. 5), за останні два місяці роботи перед днем звільнення становили 5114 грн. 00 коп., представником позивачки здійснено розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розмір якої за період з 02 березня 2013 року по 31 жовтня 2013 року становить 20 705 грн. 18 коп. Даний розрахунок суд визнає обґрунтованим та достовірним. За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI позивачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових відносин.

Згідно з положенням частини третьої статті 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У звязку з тим, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь держави має бути стягнутий судовий збір відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 116, 117 КЗпП України, статтями 2, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика», ідентифікаційний код юридичної особи 00306779, на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 02 березня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, в розмірі 20 705 (двадцять тисяч сімсот пять ) гривень 18 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства «Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика» на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Чепурко

Повний текст рішення складено 01 листопада 2013 року.