Рішення № 34520891, 30.10.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5763/13-ц

Провадження № 2/750/1990/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2013 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Лямзіної Н.Ю.,

при секретарі - Будаш М.В.,

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобовязання поновити реєстрацію місця проживання, третя особа ОСОБА_4, ОСОБА_5,

в с т а н о в и в:

17.06.2013 року позивачі звернулися до Деснянського районного суду м.Чернігова з позивною вимогою Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобовязання поновити реєстрацію місця проживання.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 04.10.1993 року позивач ОСОБА_1, разом зі своїми батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, як член сім»ї наймача квартири.

31.12.1998 року виконавчим комітетом ОСОБА_8 районної ради було видано свідоцтво про право власності на житло квартиру АДРЕСА_1 в рівних частинах на імя ОСОБА_6 та ОСОБА_1.

06 лютого 2012 року ОСОБА_9 з прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та на підставі акта державного виконавця про проведені прилюдні торги №452/2, затвердженого начальником Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції 03 лютого 2012 року було придбано ? частини квартири АДРЕСА_2, що раніше належала ОСОБА_1 Державна реєстрація нерухомого майна була оформлена 18 вересня 2012 року Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» на підставі витягу №35535862 про державну реєстрацію, номер запису 16985 в книзі 196.

Згідно договору дарування частини квартири від 28 вересня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі №3269 та витягу про державну реєстрацію прав Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 02 жовтня 2012 №35695448 власником 1\2 квартири стала ОСОБА_4

Відповідач зняв з реєстрації позивачів хоча вони є членами родини наймача, ця обставина і стала підставою для звернення до суду.

Представник позивачів в судовому засіданні позов підтримали, просили позивні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Представник третьої особи - в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи та дослідивши матеріали справи доходить висновку, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню.

13 квітня 2012 року до паспортної служби Комунального підприємства «Деснянське» звернулась ОСОБА_2 з заявою про реєстрацію місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.

21 квітня 2012 року на підставі поданої паспортною службою Комунального підприємства «Деснянське» заяви, в якій підставою для реєстрації місця проживання зазначений договір піднайму №27 від 13 квітня 2012 року та керуючись ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції Закону від 01 січня 2011 року) сектором ГІРФО Деснянського ВМ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області була здійснена реєстрація місця проживання ОСОБА_2 за вищевказаною адресою.

28 травня 2012 року до паспортної служби Комунального підприємства «Деснянське» звернувся ОСОБА_1 з заявою про реєстрацію місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_3. На підставі наданої паспортною службою Комунального підприємства «Деснянське» заяви ОСОБА_1 про реєстрацію місця проживання, 29 травня 2012 року сектором ГІРФО Деснянського ВМ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області була здійснена реєстрація місця проживання його неповнолітньої дитини ОСОБА_3.

23 січня 2013 року до ОСОБА_8 районного відділу у місті Чернігові УДМС України в Чернігівській області звернулася ОСОБА_4 з заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_3 та надала витяг «Про державну реєстрацію прав» відповідно до якого вона є власником ? квартири за адресою АДРЕСА_3 на підставі договору дарування 3269 від 28 вересня 2012 року.

25 січня 2013 року ОСОБА_8 районним відділом у місті Чернігові УДМС України в Чернігівській області була отримана заява ОСОБА_4 та ОСОБА_9, в якій вони просили провести перевірку законності підстав реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 та скасувати реєстрацію її місця проживання, як таку, що проведена з порушенням вимог законодавства.

В ході проведення перевірки звернення ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ОСОБА_8 районним відділом у місті Чернігові УДМС України в Чернігівській області було встановлено, що 06 лютого 2012 року ОСОБА_9 з прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та на підставі акта державного виконавця про проведені прилюдні торги №452/2, затвердженого начальником Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції 03 лютого 2012 року було придбано ? частини квартири АДРЕСА_2, що раніше належала ОСОБА_1 Державна реєстрація нерухомого майна була оформлена 18 вересня 2012 року Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» на підставі витягу №35535862 про державну реєстрацію, номер запису 16985 в книзі 196.

Згідно договору дарування частини квартири від 28 вересня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі №3269 та витягу про державну реєстрацію прав Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 02 жовтня 2012 №35695448 власником 1\2 квартири стала ОСОБА_4

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_8 районним відділом у місті Чернігові УДМС України в Чернігівській області було встановлено, що на момент звернення ОСОБА_1 з заявою про реєстрацію місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_3 та звернення ОСОБА_2 з заявою про реєстрацію її місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, на яку давав згоду ОСОБА_3, він вже не був власником ? частини квартири АДРЕСА_2.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

-заяви особи або її законного представника;

-судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або померлою;

-свідоцтва про смерть;

-паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

-інших документів, які свідчать про припинення:

підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;

підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій спеціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;

підстав на право користування житловим приміщенням.

Згідно пункту 3.1. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом МВС України 22.11.2012 року № 1077 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за № 2109/22421 зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

-заяви про зняття особи з реєстрації місця проживання, яка подається особою або її законним представником;

-судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

-свідоцтва про смерть;

-паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

-інших документів, які свідчать про припинення:

підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства. Інформація територіального органу ДМС України або територіального підрозділу ДМС України, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи посвідки на постійне проживання в Україні;

підстав для проживання або перебування особи на обліку у закладі/установі (повідомлення про припинення підстав для проживання/перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту)

підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

Відповідно до пунктів 7.1., 7.2. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом МВС України 22.11.2012 року № 1077 реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи скасовується в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства. У разі виявлення такого порушення керівник територіального підрозділу ДМС України проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Копія цього висновку надсилається керівнику головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальний орган ДМС України) для здійснення контролю.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно статті 346 Цивільного кодексу України, яка встановлює перелік підстав припинення права власності, право власності припиняється у разі:

-відчуження власником свого майна;

-відмови власника від права власності;

-припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

-знищення майна;

-викупу памяток культурної спадщини;

-примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших обєктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

-звернення стягнення на майно за зобовязаннями власника;

-реквізиції;

-конфіскації;

-припинення юридичної особи чи смерті власника.

Право власності може бути припинене в інших випадках встановлених законом.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та пунктами 3.1., 7.1, 7.2. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом МВС України 22.11.2012 року № 1077 ОСОБА_1, ОСОБА_3 було знято з реєстрації місця проживання у звязку з припиненням законних підставі на право користування житловим приміщенням та скасована реєстрація місця проживання ОСОБА_2, як така, що проведена, з порушенням вимог законодавства.

У разі виявлення такого порушення керівник територіального підрозділу ДМС України проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Копія цього висновку надсилається керівнику головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальний орган ДМС України) для здійснення контролю».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»: «Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобовязані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її законний представник подає:

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Порушень норм чинного законодавства України під час скасування реєстрації місця проживання громадянки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4, з боку працівників Деснянського РВ у місті Чернігові УДМС України в Чернігівській області не допущено, а тому і законних підстав для визнання неправомірними дій та рішення Деснянського РВ у місті Чернігові УДМС України в Чернігівській області про скасування з 21.04.2013 року реєстрації ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_5 не має.

Щодо визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщення:

28 травня 2012 року до паспортної служби Комунального підприємства «Деснянське» звернувся ОСОБА_1 з заявою про реєстрацію місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_3. На підставі наданої паспортною службою Комунального підприємства «Деснянське» заяви ОСОБА_1 про реєстрацію місця проживання, 29 травня 2012 року сектором ГІРФО Деснянського ВМ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області була здійснена реєстрація місця проживання його неповнолітньої дитини ОСОБА_3.

23 січня 2013 року до ОСОБА_8 районного відділу у місті Чернігові УДМС України в Чернігівській області звернулася ОСОБА_4 з заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та надала витяг «Про державну реєстрацію прав» відповідно до якого вона є власником ? квартири за адресою АДРЕСА_3 на підставі договору дарування 3269 від 28 вересня 2012 року.

Суд оцінює докази наявні в справі, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно зясовує обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦПК України.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до принципу диспозитивності суд розглядає справу на підставі доказів, поданими сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.60, 88, 174, 208-209,212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобовязання поновити реєстрацію місця проживання - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.Ю. Лямзіна