Рішення № 34520869, 14.10.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6717/13-ц

Провадження № 2/750/2237/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2013 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Лямзіної Н.Ю.,

при секретарі - Будаш М.В.,

за участі сторін, представника позивача, третя особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», ОСОБА_3 підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

17.07.2013 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м.Чернігова про стягнення матеріальної і моральної шкоди з відповідачів. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 12.03.2013 року о 14 год. 25 хв. ОСОБА_4, керуючи тролейбусом ЗИУ-9 № 426 , у м.Чернігові по вул.Г.Полуботка, 5, перед початком руху та зміною напрямку не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасниками руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1, який рухався ліворуч. В наслідок ДТП автомобіль «Шкода Октавія» , д.н.з. СВ 33-12АХ, отримав механічні пошкодження.

Прибувши на місце пригоди співробітниками ДАЇ оформлені відповідні матеріали та відносно ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, просив відкласти судове засідання.

Суд визнав неявку відповідача неповажною, ухвалив розглянути справу без участі відповідача.

Третя особа в судовому засіданні поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

14 год. 25 хв. ОСОБА_4, керуючи тролейбусом ЗИУ-9 № 426 , у м.Чернігові по вул.Г.Полуботка, 5, перед початком руху та зміною напрямку не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасниками руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1, який рухався ліворуч. В наслідок ДТП автомобіль «Шкода Октавія» , д.н.з. СВ 33-12АХ, отримав механічні пошкодження.

Прибувши на місце пригоди співробітниками ДАЇ оформлені відповідні матеріали та відносно ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності. Винуватець події ОСОБА_4, під час скоєння ДТП, перебував в трудових відносинах з ОСОБА_3 підприємством «Чернігівське тролейбусне управління».

Відповідно до Висновку спеціаліста авто товарознавця № 129 від 17.04.2013 року вартість матеріального збитку з урахуванням зносу автомобіля « Шкода Октавія», д.н.з. СВ 33- 12 АХ, складає 4 344 грн. 00 коп.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, тролейбусу ЗИУ-9 № 426, була застрахована по договору ДСЦВВТЗ № 1037269 (код 089) від 29.12.2012 року у ОСОБА_2 акціонерному товаристві «Європейський страховий альянс» .

За умовами вищезазначеного договору, ліміт відповідальності відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства « Європейський страховий альянс», за шкоду завдану майну потерпілому, становить 19 500 грн. 00 коп.

Відповідно до п.4 договору страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, застрахованої за цим договором, а також падіння елементів струмоприймачів забезпечених транспортних засобів, внаслідок чого заподіяна шкода майну та здорово та життю третіх осіб за висновком ДАІ УМВС України.

Згідно з договору ДСЦВВТЗ № 1037269, транспортний засіб, тролейбусу ЗИУ-9 № 426, яким керував винуватець ДТП ОСОБА_4 належить до забезпечених транспортних засобів.

Відповідно до ч, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом , використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових ) обовязків.

Також відповідно до п.1, ч.1, ст..1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі Цивільного кодексу України з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Суд оцінює докази наявні в справі, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно зясовує обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦПК України.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до принципу диспозитивності суд розглядає справу на підставі доказів, поданими сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, кримінальної справи, заключення експертів,оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, приходить до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ч. 2 ст. 1187 ЦК України для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки (шкоди); 3) причинного звязку між протиправною поведінкою і шкодою; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. Тобто, відповідальність наступає лише в разі наявності всіх вище названих чотирьох складових. Так судом було встановлено, що саме третьою особою були вчинені протиправні дії, ДТП сталося саме з його вини, але він під час вчинення ДТП знаходився в трудових відносинах з відповідачем ОСОБА_3 підприємством «Чернігівське тролейбусне управління»

Вирішуючи питання про доведеність позовних вимог в частині матеріальної шкоди суд виходив з наступного.

Основним нормативно-правовим документом в даній сфері господарської діяльності є Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( надалі Закон ).

Умовами ст. 6 Закону, передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Отже, володільцем джерела підвищеної небезпеки є ОСОБА_3 підприємство «Чернігівське тролейбусне управління».

Відповідно до п.5 ч.1 ст.991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку. У системному звязку з п.5 ч.1 ст.989 ЦК України, яким на страхувальника покладено обовязок повідомити страховика чи інший орган про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому. Сам факт порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, за наявності факту своєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для відмови від здійснення страхового відшкодування в цілому чи в певній частині.

Позивач повідомив страхову компанію про страховий випадок, відповідач не заперечує факту настання страхового випадку, позивач надав всі необхідні документи у встановлений договором строк.

Крім того, пунктами 5,6 статті 26 Закону України «Про страхування» передбачено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Позивачем дотримані вимоги чинного законодавства і своєчасно повідомлено страховика про страховий випадок з поданням всіх необхідних документів.

Відповідно до Висновку спеціаліста авто товарознавця № 129 від 17.04.2013 року вартість матеріального збитку з урахуванням зносу автомобіля « Шкода Октавія», д.н.з. СВ 33- 12 АХ, складає 4 344 грн. 00 коп.

Тобто в цій частині позову суд, вважає за доцільне задовольнити.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, на що звернув увагу Верховний Суд України в п. 5 постанови Пленуму від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідальність за завдану моральну шкоду відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України відшкодовується особою, яка її завдала.

Судом встановлено наявності спричинення відповідачем моральної шкоди позивачу, в тому числі наявний причинний звязок між шкодою і протиправним діянням заподіювача, позивачем зазначено в чому саме полягає ця шкода, але не зазначено з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Зазначені вище обставини на переконання суду призвели до спричинення позивачу моральної шкоди, яка виразилася в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав в звязку із заподіянням шкоди винними діями відповідача, необхідністю вимушених змін у виробничих та життєвих стосунках. Беручи до уваги ступінь вини відповідача, характер моральних страждань, які переніс позивач, а також вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 500, 00 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно п.п. 1, 2, ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення та витрати на правову допомогу.

Враховуючи ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 79, ч. 2 ст. 84, ч. 1 ст. 88 ЦПК України, а також вище викладене суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 3000 гривень.

За викладених обставин, даний позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.626, ч.1 ст.901, ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167, ст.1187, ст.1188 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11,57- 61, ч. 4 ст. 64, ст. 79, ч. 2, ст.84, ч.1, ч.2 ст.85, ч.1 ст. ст. 88, 208-209, 212, 213, 224-226, 292, 294 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд, -

вирішив:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на користь ОСОБА_1 4340 грн. 44 коп. вартість завданої матеріальної шкоди.

Стягнути ОСОБА_3 підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» на користь ОСОБА_1 250 грн. франшизи.

Стягнути ОСОБА_3 підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» на користь ОСОБА_1 500 грн. моральної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», ОСОБА_3 підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» на користь ОСОБА_1 3000 грн. витрати на правову допомогу.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», ОСОБА_3 підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 229 грн.40 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Ю. Лямзіна