Рішення № 34520116, 02.10.2013, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/1967/13-ц

2/264/834/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., при секретарі Гапон Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського професійного аграрного ліцею про визнання атестаційного листа від 30.03.2010 року та протоколу засідання атестаційної комісії недійсним, зобовязання провести виплату невиплаченої заробітної плати, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до Маріупольського професійного аграрного ліцею про визнання атестаційного листа від 30.03.2010 року та протоколу засідання атестаційної комісії недійсним, зобовязання провести виплату невиплаченої заробітної плати. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що з 05.03.1985р. по 29.08.1997р. працював у професійних технічному училищу №141 (після реорганізації Маріупольський професійний аграрний ліцей) майстром виробничого навчання та викладачем зі спеціальних предметів, потім звільнився і в 2003 році знову повернувся на роботу в училище, де працює по теперішній час на посаді майстра виробничого навчання. Відповідно до другого додатку Постанови КМУ "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 30.08.2002р. №1298 та наказу Міністерства освіти і науки "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ" від 26.09.2005р. №557 по ПТУ №141 видано наказ "Про встановлення розрядів працівників училища" №210 від 26.10.2005р. Згідно положень даних нормативно правових актів йому як майстру виробничого навчання присвоєно 11 розряд, відповідно до якого здійснювалась оплата праці. Проте починаючи з червня 2007р. керівництвом ПТУ №141 виплата заробітної плати здійснювалася відповідно з 10 розрядом, при цьому будь-яких повідомлень про зміну умов праці керівництвом не надавалось. У березні 2010р. була проведена атестація за результатами якої позивачу відповідно до атестаційного листа від 30.03.2010р. присвоєно 10 розряд. Вважає дане рішення необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки складений з порушеннями п.8.5. "Типового положення про атестацію педагогічних працівників" затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України від 20.08.1993р. №310, атестаційний лист заповнений не повністю, в ньому не вказано попередній розряд, а також позивач не був ознайомлений з листом до проведення атестації. При зниженні кваліфікації порушено вимоги ст.96 КЗпП України, так як згідно до атестаційного листа від 30.03.2010р. він зарекомендував себе виключно позитивно. Неодноразові звернення до керівництва про перерахунок заробітної плати результату не дали. Відповідно до розрахунку позивача сума невиплаченої заробітної плати складає 8231,00 грн. У зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_1 змушений звернеться до суду і просить визнати атестаційний лист від 30.03.2010 р. і відповідний протокол засідання атестаційної комісії недійсним, зобов'язати відповідача виплатити суму невиплаченої заробітної плати в розмірі 8231,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача донараховану заробітну плату, а також завдану моральну шкоду, у зв'язку з неповажним і образливим ставленням до нього з боку відповідача, що принижує його особисту гідність, яку він оцінив у розмірі 2000,00грн. Пояснив, що атестаційний лист від 30.03.2010р. отримав 30.03.2013р., прочитав через 15 днів та звернувся к ОСОБА_2, який пояснив що він пропустив строки оскарження і зможе звернутися із заявою до атестаційний комісію тільки через три роки. Про можливість оскарження рішення атестаційної комісії в судовому порядку не знав. При написанні заяви про проведення атестації в 2010р. просив підтвердити розряд, оскільки йому не було відомо, що у нього не 11 розряд. Про наявність у нього 10 розряду дізнався після атестації в 2010 р.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснивши що його згідно наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 10.10.2011р. №490-к призначено директором Маріупольського професійного аграрного ліцею. До квітня 2010р. у ОСОБА_1 був 11 розряд, однак заробітну плату він отримував відповідно з 10 розрядом. З квітня 2010р. відповідно до атестаційного листа від 30.03.2010р. йому присвоєно 10 розряд, відповідно до якого сплачувалась заробітна плата. Разом з тим, наказ про зміну розрядів керівництвом ліцею виданий не був. У квітні 2013р. за заявою позивача проведено переатестацію та йому присвоєно 11 розряд. 21.12.2012р. ОСОБА_1 звертався до нього з проханням про проведення перерахунку заробітної плати.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Професійно-технічного училища №141 «Про встановлення розрядів працівникам училища» від 26.10.2005р. №210 ОСОБА_1 встановлений 11 розряд.

В листі Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області від 30.08.2007р. адресованому ОСОБА_4, вказано, що на її звернення з питань порушення трудового законодавства керівництвом Маріупольського професійного аграрного ліцею здійснено перевірку, в ході якої встановлено, що згідно наказу №557 від 26.09.2005р. майстрам виробничого навчання присвоєно 11 тарифний розряд, наказ про зниження тарифного розряду не значиться, однак з відомостей нарахування заробітної плати вбачається, що оплату праці в порушення наказу та ст.32 КЗпП України їм проводять по 10 розряду.

Відповідно до листа Донецької обласної державної адміністрації освіти і науки від 13.02.2013р. на звернення ОСОБА_5 повідомлено, що наказом по ліцею №210 від 26.10.2005р. та наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005р. №557 при переході до єдиної тарифної сітки майстрам виробничого навчання присвоєно 11 розряд. Згідно наказу по ліцею №51 від 31.03 2010р. на підставі рішення атестаційної комісії Маріупольського професійного аграрного ліцею від 25.03.2010р. протоколом №7 та 30.03.2010р. протоколом №8 майстрам виробничого навчання присвоєно 10 тарифний розряд, про що вони ознайомлені під особистий підпис, таким чином оплата праці майстрам виробничого навчання з 2005р. по 2010р. повинна здійснюватися по 11 тарифному розряду.

Згідно розрахунку донарахованої заробітної плати ОСОБА_6 за період з червня 2007р. по травень 2010р. заборгованість складає 2660,98грн.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що працює в ліцеї з 1996 р., спершу на посаді бухгалтера, після викладачем. З лютого 2011 р. працює бухгалтером. Була членом атестаційної комісії в 2010р., в обов'язки якої входить підтвердити або підвищити розряд. Під час атестації секретарем було оголошено, що у позивача 10 розряд, після огляду документів підтвердили даний тарифний розряд. На момент проведення атестації комісії не було відомо що у ОСОБА_1Й 11 розряд. У червні 2007р.було підвищення заробітної плати і з цієї причини він не помітив різницю в зарплаті. У 2007р. вона дізналась, що у майстрів виробничого навчання занижений розряд, на її запит до Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області прийшла відповідь, в якій вказали, що виявили це порушення. Цей лист направляла особисто від себе, оголошувала на профкомі в присутності членів профкому, кого саме не пам'ятаю, позивач не був присутній, але були інші майстри. Подивившись на розрахункові листи вирішила, що порушення усунули та заробітна плата збільшилась за рахунок розряду. У 2010р. при атестації зі слів секретаря записали, що у позивача 10 розряд.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що з 2004 р. працює на посаді головного бухгалтера ліцею. Заробітна плата нараховується на підставі видання та підписання директором ліцею наказів. В її обовязки входить складання штатного розпису згідно кошторису, який виділяється на рік, відповідно до нього розраховується заробітна плата. Розрахунки виносяться на колегію особисто нею. У 2007 р. було виділено суму на заробітну платню працівників ліцею, нею складено штатний розклад. Проте вона не змогла розподілити заробітну плату згідно розрядів, наявних у працівників. На той момент розрахувала таким чином, що зарплата нараховувалася виходячи з 10 розряду. При виплатах сума заробітної плати підвищувалася відповідно до Постанови КМУ «Про запровадження тарифних коефіцієнтів Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, передбачених за II етапом " від 03.05.2007р. № 682., однак при цьому розряд зменшувався. На засіданні колегії доповіла, що не можливо зберегти той же розряд. Рішення було винесено колегіально, проте наказ щодо пониження розрядів директором не видавався. У 2008р. складаючи штатний розклад залишила розрахунок який був і в 2007р., розряд працівників не перевіряла. У 2007р. розряд зняли тільки з майстрів, у яких 11 розряд. Розмір виділених грошей залежить від контингенту учнів. Якби не був введений підвищений коефіцієнт грошей вистачило б і на 11 розряд.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що працював директором ліцею з 1997р. по 14.07.2010р. У 2007р. працювала інспекція, був лист Територіальної державної інспекції праці Донецької області та наказ. Профспілці було відомо, що є порушення з виплати заробітної плати, проте до мене із зверненням з 2007р. по 2010р. ніхто не звертався. Відповідно до наказу №210 позивачу присвоїли 11 розряд. Не пам'ятає, щоб розряди обговорювалися колегіально. До сьогоднішнього дня йому не було відомо про існуючі порушенні. Не пам'ятає, щоб брав участь у виданні наказу про зниження розряду.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що при нарахуванні заробітної плати в червні 2010р. керувалась штатним розписом. У 2007р. в штатному розписі був вказаний тільки оклад.

ОСОБА_2 допитаний в якості свідка у судовому засіданні пояснив, що працює на посаді методиста з 2005р. В 2009р. за наказом директора ліцею про створення атестаційної комісії був призначений секретарем атестаційної комісії. У його повноваження входило вести документацію. Головою комісії був ОСОБА_8, до складу комісії входило вісім членів. До документації на особу входили атестаційний лист - характеристика, заява про проходження атестації, документи, що підтверджують проходження курсів підвищення кваліфікації, методичні матеріали. Згідно заяви позивач просив атестувати його згідно атестації в 2004р. Члени комісії одностайно проголосували і вирішили привласнити йому 10 тарифний розряд. Через два роки він подав заяву про переатестацію. У жодного з членів комісії не виникло сумнівів щодо виду разряду майстра.

Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком

Пунктами 1.1, 2.2, 3.2, 4.1, 5.7 Наказу Міністерства освіти і науки України від 20.08.1993р. №310 "Типового положення про атестацію педагогічних працівників" визначено, що атестація педагогічних працівників це визначення їх відповідності зайнятій посаді, рівню кваліфікації, залежно від якого та стажу педагогічної роботи їм встановлюється кваліфікаційна категорія, та відповідний посадовий оклад (ставка заробітної плати) в межах схеми посадових окладів. Майстри виробничого навчання підлягають атестації. Чергова атестація проводиться один раз у п'ять років згідно з графіком, складеним безпосередньо в навчально-виховному закладі. Педагогічним працівникам, які пройшли чергову атестацію, визначається відповідність (відповідність за умови, невідповідність) посаді, яку займають, встановлюється або підтверджується (не підтверджується) одна з кваліфікаційних категорій, визначається посадовий оклад (ставка заробітної плати), а також може бути присвоєне, підтверджене (не підтверджене) педагогічне звання. За наслідками атестації встановлюються такі кваліфікаційні категорії: "спеціаліст", "спеціаліст II категорії", "спеціаліст I категорії", "спеціаліст вищої категорії"; присвоюються педагогічні звання: "старший учитель", "старший викладач", "старший військовий керівник", "майстер виробничого навчання I категорії", "майстер виробничого навчання II категорії", "вчитель-методист", "викладач-методист", "військовий керівник-методист", "вихователь-методист", "старший вожатий-методист". При визначенні посадового окладу (ставки заробітної плати) має враховуватись професійна компетентність, стаж та якість педагогічної роботи.

Також слід зазначити, що Додатком 2, розділу 1 Постанови КМУ "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 30.08.2002р. №1298 визначено діапазон розрядів за Єдиною тарифною сіткою в тому числі для майстра виробничого навчання, з 8 по 12 розряд.

Приписами ст. 96 КЗпП України визначено, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов'язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду не менш як три місяці і склали кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження. Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Згідно зі ст.103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Виходячи з наведених норм суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині виплати суми невиплаченої заробітної плати та стягнення на користь ОСОБА_1 з відповідача заборгованості за період з червня 2007 року по березень 2010 року в розмірі 2660,98 грн.

В частині позовних вимог про визнання атестаційного листа від 30.03.2010 року та протоколу засідання атестаційної комісії недійсним необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 18.09.2009р. надано заяву до Атестаційної комісії МПАЛ з проханням атестувати його на відповідність займаній посаді та встановлення кваліфікаційної категорії.

Згідно протоколу засідання атестаційної комісії Маріупольського професійного аграрного ліцею від 30.03.2010р. та атестаційного листа від 30.03.2010р. проведена атестація педпрацівника ОСОБА_1 за результатами якої йому встановлено 10 тарифний розряд.

Відповідно до листа Маріупольського професійного аграрного ліцею від 07.02.2013р. на звернення ОСОБА_1 вказано, що у 2010р. проведена чергова атестація педпрацівників, після проведення якої на підставі рішення атестаційної комісії від 25.03.2010р. позивачу встановлений 10 тарифний розряд. Розяснено право на оскарження рішення атестаційної комісії протягом 14 днів в атестаційній комісії вищого рівня.

В розписці працівників МПАЛ, які атестуються у 2009-2010 навчальному році, про отримання другого екземпляру атестаційного листа мається особистий підпис ОСОБА_1

Пунктами 6.4, 6.5, 6.6, 6.7 Наказу Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010р. №930 "Типового положення про атестацію педагогічних працівників" зазначено, що педагогічні працівники у десятиденний строк з дня вручення атестаційного листа мають право подати апеляцію на рішення атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня. Апеляція на рішення атестаційної комісії I рівня подається до атестаційної комісії II рівня. Апеляція на рішення атестаційних комісій I та II рівнів може бути подана до атестаційної комісії III рівня. Рішення атестаційних комісій можуть бути оскаржені до суду. Апеляція подається у письмовій формі безпосередньо до атестаційної комісії вищого рівня або направляється рекомендованим листом.

Відповідно до п.5 ст.232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.

Згідно ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно ч.1 п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплатою йому належних грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоровя умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обовязок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та обсягу моральних страждань позивача, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, і вважає, правильним стягнути з відповідача на користь позивача 500,00грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, що була нанесена позивачу внаслідок порушення його трудових прав, задовольнивши позовні вимоги в цій частині частково.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України та ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», враховуючи, що позивач звільнений від його сплати при зверненні до суду, останній стягується, як з майнових так і не з майнових вимог на користь держави з відповідача.

Керуючись п.п.1.1, 2.2, 3.2, 4.1, 5.7 Наказу Міністерства освіти і науки України "Типового положення про атестацію педагогічних працівників" від 20.08.1993р. №310, додатком 2, розділу 1 Постанови КМУ "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 30.08.2002р. №1298, п.п.6.4, 6.5, 6.6, 6.7 Наказу Міністерства освіти і науки України про затвердження "Типового положення про атестацію педагогічних працівників" від 06.10.2010р. №930, ч.1 п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 року, ст.ст. 96, 103, 232, 233, 237-1 КЗпП України, ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 3, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського професійного аграрного ліцею про визнання атестаційного листа від 30.03.2010 року та протоколу засідання атестаційної комісії недійсним, зобовязання провести виплату невиплаченої заробітної плати, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Маріупольського професійного аграрного ліцею (87592, м.Маріуполь, сел.Сартана, вул.Генерала Куркчи, буд.49, код ЄДРПОУ 02542389, р/р №35220001000405 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН:НОМЕР_1, паспорт серії ВС №428887 виданий Іллічівським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області від 27.09.2000р., який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 суму невиплаченої заробітної плати за період з червня 2007 року по березень 2010 року в розмірі 2660,98 грн., суму завданої моральної шкоди у розмірі 500,00 грн., а всього 3160,98 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Маріупольського професійного аграрного ліцею (87592, м.Маріуполь, сел.Сартана, вул.Генерала Куркчи, буд.49, код ЄДРПОУ 02542389, р/р №35220001000405 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016) на користь держави судового збору щодо майнових вимог у розмірі 229,40грн. та щодо вимог по відшкодуванню моральної шкоди у розмірі 229,40грн., а всього 458,80грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м.Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Т. В. Пустовойт