Рішення № 34519177, 22.10.2013, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2991/13-ц

Справа № 2/226/967/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Пікало К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта «Центральна» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою отриманою на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта «Центральна» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 16.02.1981 р. по 10.10. 2002 р. він працював на Ордена Трудового Красного Знамені шахті «Центральна» в/о «Красноармійськвугілля», правонаступником якого є ДП «Красноармійськвугілля», на різних посадах, а з 18.06.1981 р. по 19.06.1991 р. у якості ГРОЗа підземного 4 р.

30.08.1990 р. у першу зміну о 11.40 годин при виконанні трудових обовязків виконуючи розстиковку редуктора верхньої приводної головки конвеєра лави СПМ-87 за допомогою ручної лебідки ТОС-1. При цьому ричаг лебідки вислизнув із замастилих рук та звирував вдаривши його кінцем в область правого ока. Після чого його терміново було направлено до Донецького обласного інституту мікрохірургії ока, де йому було встановлено діагноз: тупа травма ОД, забита рана правої щоки, контузія правого ока, знаходився на лікування з 30.08.1990 р. по 12.09.1990 р. Після виписки його було направлено до Красноармійської центральної районної лікарні на стаціонарне лікування де йому остаточно було встановлено діагноз: гемофтальгома правого ока, стан після обширного субконьюнктивіального розрива склери правого ока. На праве око він осліп, залишилась головна біль та мігрені внаслідок чого він знаходився на лікуванні по 14.12.1990 р.

По цьому нещасному випадку адміністрацією шахти «Центральна» був складений акт форми Н-1 від 31.08.1990 р. за №114.

Після виходу з лікарняного, відповідно до вимог ст. 170 КЗпП України, його було переведено на полегшену роботу на поверхні та він продовжував отримувати медичну допомоги без явного поліпшення стану його здоровя.

12.12.1990 р. Донецька обласна ВТЕК на огляді встановила йому 50% стійкої втрати працездатності безстроково та третю групу інвалідності при цьому протипоказана праця під землею.

На цей час йому призначено щомісячна грошова страхова сума, відповідачем йому моральна шкода не призначалась та не відшкодовувалась.

Позивач вважає, що внаслідок зазначеної травми йому заподіяна моральна шкода, тому що перебуваючи на лікуванні, він не міг вести повноцінний спосіб життя, протягом тривалого часу відчував фізичні страждання, обумовлені важкістю травми, психологічний дискомфорт і значне порушення щиросердечного спокою яке він випробовую до дійсного моменту.

Враховуючи вище викладене позивач вважає, що з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на його користь слід стягнути 500 000 грн. як відшкодування моральної шкоди, отриманої у звязку з травмою на виробництві.

До судового засідання позивач не зявився направив до суду заяву про розгляд справи без його участі наполягав на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача - ДП «Красноармійськвугілля» до судового засідання не зявився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, заперечував задоволення позовних вимог.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено. З 16.02.1981 р. по 10.10. 2002 р. ОСОБА_1 працював на Ордена Трудового Красного Знамені шахті «Центральна» в/о «Красноармійськвугілля», правонаступником якого є ДП «Красноармійськвугілля», на різних посадах, а з 18.06.1981 р. по 19.06.1991 р. у якості ГРОЗа підземного 4 р.

30.08.1990 р. у першу зміну о 11.40 годин при виконанні трудових обовязків виконуючи розстиковку редуктора верхньої приводної головки конвеєра лави СПМ-87 за допомогою ручної лебідки ТОС-1. При цьому ричаг лебідки вислизнув із замастилих рук та звирував вдаривши ОСОБА_1 кінцем в область правого ока. Після чого його терміново було направлено до Донецького обласного інституту мікрохірургії ока, де йому було встановлено діагноз: тупа травма ОД, забита рана правої щоки, контузія правого ока, знаходився на лікування з 30.08.1990 р. по 12.09.1990 р. Після виписки ОСОБА_1 було направлено до Красноармійської центральної районної лікарні на стаціонарне лікування де йому остаточно було встановлено діагноз: гемофтальгома правого ока, стан після обширного субконьюнктивіального розрива склери правого ока. На праве око він осліп, залишилась головна біль та мігрені внаслідок чого він знаходився на лікуванні по 14.12.1990 р.

По цьому нещасному випадку адміністрацією шахти «Центральна» був складений акт форми Н-1 від 31.08.1990 р. за №114. (а. с. 6-7).

12.12.1990 р. Донецька обласна ВТЕК на огляді встановила ОСОБА_1 50% стійкої втрати працездатності безстроково та ІІІ групу інвалідності при цьому протипоказана праця під землею. (а. с. 4).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв ` язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України «Про охорону праці», а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23 лютого 2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 50% працездатності в звязку з травмою повязоної з виробництвом. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_1 отримав травму на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача ОСОБА_2 підрозділу «шахта «Центральна» Державного підприємства «Красноармійськвугілля», повязаних з порушенням Закону України «Про охорону праці», «Правил безпеки у вугільних шахтах», що стало причиною нещасного випадку.

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року із змінами від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрєс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 50%.

Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (пятдесять тисяч) грн .

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоровя, повязаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 229, 40 грн.

На підставі викладеного , керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта «Центральна» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з професійним захворюванням на виробництві задовільнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863» ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь ОСОБА_1 50 000 (пятдесять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863» ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь держави судовий збір в розмірі 229, 40 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Димитровського міського

суду Донецької області ОСОБА_3