Рішення № 34517506, 31.10.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8159/13-ц

Провадження № 2/750/2650/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2013 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі: судді Жук М.І., за участю секретаря судового засідання Заліської Ю.В., представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину квартиру (треті особи Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, ОСОБА_4),-

ВСТАНОВИВ:

23.08.2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову приведені доводи про те, що 25.05.1995 року відповідач (як покупець) уклав з ОСОБА_5 (як продавцем) договір купівлі-продажу вищевказаної квартири, який посвідчений в нотаріальному порядку.

На момент укладення угоди позивач був неповнолітнім, а тому відповідач була одноосібним покупцем квартири, грошові кошти на придбання вказаної квартири були спільною власністю сторін по справі та третьої особи ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач в судове засідання не прибув, в поданій заяві від 30.10.2013 року позов визнав та просить суд здійснити розгляд справи у його відсутність.

Треті особи в судове засідання не прибули без поважних причин.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі - суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є сином відповідача.

25.05.1995 року відповідач (як покупець) уклав з ОСОБА_5 (як продавцем) двосторонній договір купівлі-продажу трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, який посвідчений в нотаріальному порядку і таке речове право було піддано державній реєстрації 20.07.1995 року Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради: реєстрова книга №147, реєстровий номер 15766 (а.с.5-6).

Згідно положень ст.ст.224, 153, 128, 41, 9 ЦК України (1963 року), за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори). Здатність мати цивільні права і обов'язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами ОСОБА_6 РСР та інших союзних республік. Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.

Договір купівлі-продажу квартири від 25.05.1999 року укладений в належній формі, сторони при його укладенні досягли згоди по всіх істотних умовах, договір визначений двосторонньою угодою, він не визнаний недійсним, в тому числі з підстав зловживання відповідачем батьківськими обовязками та правами, а тому у позивача не виникає права спільної власності на вказану квартиру згідно зазначеного правовстановлюючого документа, що унеможливлює визначення його частки у нерухомому майні.

Встановлені судом обставини є підставами для відмови в задоволенні позову, з віднесенням на рахунок позивача понесених ним судових витрат.

Керуючись ст.ст.213-215, 88 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя