Рішення № 34517188, 22.10.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/2791/2013 Головуючий в І інстанції: Котьо І.В.

Категорія: 42 Доповідач: Майданік В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року жовтня місяця 22 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Майданіка В.В.

суддів: Орловської Н.В.,

Кутурланової О.В.

при секретарі: Шевардіній К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, а також апеляційною скаргою ОСОБА_3, діючого в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, 1997р.н., ОСОБА_5 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 17 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6, діючої в інтересах публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", до ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітнього ОСОБА_4, 1997р.н., в інтересах якого діє ОСОБА_3, ОСОБА_5 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - виконавчий комітет Комсомольської районної у м.Херсоні ради як орган опіки та піклування) про виселення з житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И Л А:

11 березня 2013 року ОСОБА_6, діюча в інтересах публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - банк, ПАТ КБ "ПриватБанк", позивач), звернулась до суду з позовом до відповідачів, в якому просила: виселити їх з житлового будинку, розташованого АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення; зобов'язати управління Державної міграційної служби України в Херсонській області зняти з реєстраційного обліку відповідачів з вказаного будинку та покласти на них судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 31.03.2006 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за яким остання отримала кредит в сумі 116324 доларів США для придбання будинку та сплату страхових платежів строком дії до 31.03.2021 року під 12% річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором банк і відповідачка ОСОБА_2 уклали договір іпотеки, за яким остання передала банку в іпотеку вказаний вище житловий будинок. Через невиконання боржником своїх обов'язків за кредитним договором відповідач звернувся до суду, який своїм рішенням звернув стягнення на вказаний житловий будинок, як на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 106706,55 доларів США. Банк за 30 днів повідомив письмово про добровільне виселення відповідачів з житлового будинку, але зазначена вимога не була виконана у зв'язку з чим банк змушений звернутись до суду з виселенням відповідачів у примусовому порядку.

Ухвалою суду від 19.04.2013 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про зобов'язання управління Державної міграційної служби України в Херсонській області зняти з реєстраційного обліку відповідачів з вказаного будинку.

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 17 червня 2013 року позов задоволено. Суд вирішив: виселити відповідачів із вказаного житлового будинку без надання іншого житлового приміщення; стягнути солідарно з усіх відповідачів на користь банку судові витрати в розмірі 114грн.70коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_3, діючий в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, просять вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволені позову, пославшись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначили, що судом не встановлено, чи дотримано процедуру щодо виселення відповідачів, оскільки в матеріалах справи відсутнє письмове повідомлення відповідачів з описом вкладення про ознайомлення з вимогами про добровільне звільнення з житлового будинку. Вказали, що з вимогою банку про виселення не були ознайомлені, а повідомлення про вручення не є належним доказом ознайомлення відповідачів з вимогами про добровільне виселення. Крім того, вказали, що суд не перевірив чи відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями відповідно ст.3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом. Також вказали, що суд розглянув справу за їх відсутності, без належного повідомлення про день розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 також просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволені позову, пославшись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Крім підстав зазначених в апеляційній скарзі інших відповідачів вказала, що суд не звернув уваги на вмотивоване клопотання її представника про відкладення розгляду справи, призначеної на 17.06.2013 року, який заздалегідь повідомив суд про відрядження до м.Одеси для участі в судовому процесі в іншій справі.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 25.10.2011 року у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки звернуто стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки від 31.03.2006р., а саме: житлового будинку з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1, належний на праві власності ОСОБА_2 для задоволення вимог ПАТ КБ ?ПриватБанк? за кредитним договором від 31 березня 2006р. в розмірі 106706,55 доларів США, яка виникла станом на 10 червня 2009р., шляхом продажу предмета іпотеки за початковою вартістю 611780 грн. із застосуванням процедури, встановленої ст.38 Закону України "Про іпотеку" (а.с.7-8).

Додатковим рішення апеляційного суду Херсонської області від 20.12.2011 року по вказаній справі застосовано процедуру продажу предмета іпотеки шляхом укладення ПАТ КБ ?ПриватБанк? договору купівлі-продажу з іншою особою з наданням ПАТ КБ ?ПриватБанк? всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення такого продажу (а.с.9).

Згідно з копією домової книги на житловий будинок по АДРЕСА_1 в зазначеному будинку зареєстровані відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10-14).

ОСОБА_3 проживає у вказаному будинку, що також вбачається зі змісту апеляційної скарги, підписаної ним.

Відповідно до листа банку від 31.01.2012 року, отриманого ОСОБА_2 06.02.2012 року, про що міститься її підпис, банк вимагав від останньої, як власника будинку, в тридцятиденний строк з дня отримання вимоги звільнити вказаний вище житловий будинок (а.с.18).

Аналогічні листи вимоги від 04.05.2012 року були направлені відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.17, 19, 20) та отримані ними згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення 10.05.2012 року (а.с.15, 16).

Суд першої інстанції повно, всебічно дослідив обставини справи та дав належну оцінку зібраним доказам у справі, а тому на підставі ст.109 ЖК України, ст.40 Закону України "Про іпотеку" прийшов до вірного висновку про виселення відповідачів з будинку, який є предметом іпотеки і на який звернуто стягнення, без надання іншого житлового приміщення.

Доводи апеляційних скарг до уваги не приймаються, оскільки належним чином не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами і висновків суду не спростовують. Посилання заявників на те, що повідомлення про вручення не є належним доказом ознайомлення відповідачів з вимогами про добровільне виселення, не відповідає дійсності, оскільки в силу ст.40 вказаного вище закону всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, а не з дня ознайомлення з нею. Крім того, відповідачі власноруч розписалась в отриманні таких листів. Доводи заявників про неповідомлення про день розгляду справи спростовуються наявними у справі повідомленнями про вручення та конвертами, відповідно до яких суд вчасно надіслав відповідачам судові повістки (а.с.33-35, 50, 53, 56), а їх неявка не впливає на правильність прийнятого рішення.

Отже, в цій частині суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.308 ЦПК України є підставою для залишення його у відповідній частині без змін.

Разом з тим, стягуючи солідарно з усіх відповідачів, у тому числі з неповнолітнього ОСОБА_4, 1997р.н., на користь позивача судові витрати у розмірі 114грн.70коп., суд першої інстанції не врахував, що чинне законодавство не передбачає стягнення судових витрат з неповнолітньої особи, цивільна процесуальна дієздатність якої обмежена, а також не передбачає при розподілі судових витрат між сторонами солідарне стягнення їх на користь позивача з кількох відповідачів.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, оскільки має місце неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу в зазначеній частині слід частково задовольнити, а рішення суду: в частині солідарного стягнення судових витрат в сумі 114грн.70коп. з ОСОБА_4 скасувати; в частині розподілу судових витрат між сторонами - змінити, стягнувши з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь позивача судові витрати 114грн.70коп. в рівних частках - у розмірі по 38грн.23коп. з кожного.

Керуючись ст.ст.88, 303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, а також ОСОБА_3, діючого в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 17 червня 2013 року: в частині солідарного стягнення судових витрат в сумі 114грн.70коп. з ОСОБА_4 скасувати; в частині розподілу судових витрат між сторонами - змінити, стягнувши з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати у розмірі - по 38грн.23коп. з кожного.

В решті зазначене рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: