Рішення № 34515894, 04.11.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3553/13-ц

Номер провадження 2/629/1125/13

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Помазан В.А.,

секретарі Фальковій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та пені за прострочення сплати боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та пені (неустойки) за прострочення сплати боргу, в якій зазначає, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який було розірвано 03 червня 2008 року та від якого 10 березня 2001 року у них народився син - ОСОБА_4.

З того часу, як вони припинили жити разом, відповідач припинив допомагати їй утримувати дитину, яка після їх розлучення залишилась проживати разом із нею.

У звязку з викладеним, вона звернулась до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 грудня 2007 року були задоволені її позовні вимоги: стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 листопада 2007 року та до повноліття дитини.

На підставі зазначеного рішення суду, було виписано виконавчий лист, який був направлений до виконавчої служби.

Пізніше, у звязку із втратою оригіналу виконавчого листа, а саме 03 березня 2009 року судом їй було видано дублікат виконавчого документу.

За час знаходження виконавчого документа на виконанні у боржника - ОСОБА_2, станом на 01.06.2013 року утворилась заборгованість на загальну суму 20498 грн..

ОСОБА_2 - працездатний, на хронічні захворювання не страждає, інвалідом не являється, інших утриманців, дітей не має, а тому повинний та здатний допомагати їй утримувати сина.

Відповідач систематично ухиляється від свого обовязку по утриманню дитини, ігнорує вимоги державного виконавця щодо погашення заборгованості по аліментам.

За її розрахунками за період з 01.03.2009 року по 01.08.2013 року сума неустойки, яку відповідач зобов'язаний сплатити на її користь по виконавчому документу складає 164600,40 грн..

Позивач зазначає, що у звязку з тяжким матеріальним становищем, що повязано з відсутністю працевлаштування, знаходження на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутності сплати відповідачем аліментів на старшого сина, а також відсутність матеріальної підтримки від батька другої дитини, на стягнення аліментів з якого нею подано одночасно з даним позовом заяву про стягнення аліментів, вона не має можливості на день подачі позову сплатити судові витрати і тому просить суд відстрочити сплату останнього до винесення рішення по справі.

У звязку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по виконавчому листу № 6-16/2009 (2-2397/2007) про стягнення на її користь аліментів на утримання сина до досягнення ним повноліття, яка утворилась за період з 01.03.2009 року по 01.06.2013 року у розмірі 20498 грн., а також неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 164600,40 грн..

У судовому засіданні позивач уточнила свої позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по аліментам у сумі 17928,49 грн. згідно останнього розрахунку судового виконавця, а стягнення пені залишила на розсуд суду.

Відповідач у судове засідання зявився, заперечував проти позовних вимог у повному обсязі, оскільки у нього з позивачем була домовленість сплачувати аліменти по 200 грн. на місяць, він би міг сплачувати більше, у звязку з чим і утворилася заборгованість. Він має обовязок сплачувати аліменти, знає, що виконавчий лист щодо стягнення з нього аліментів на сина знаходиться на виконанні у ВДВС Лозівського МРУЮ Харківської області. Не заперечував, що незважаючи на те, що син зареєстрований з ним, але фактично проживає з позивачкою по справі.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд знаходить позов таким, який підлягає задоволенню частково, так як у судовому засіданні встановлено, що згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобовязані утримувати своїх дітей до досягнення повноліття.

Так, 06 грудня 2007 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області було винесено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 28 листопада 2007 року та до повноліття дитини (а.с. 11).

На підставі цього рішення Лозівським міськрайонним судом Харківаської області було видано виконавчий лист, який було направлено до відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області.

03 березня 2009 року за заявою ОСОБА_1 про внесення змін до виконавчого листа, Лозівським міськрайонним судом Харківської області у справі № 6-16/2009 було внесено зміни до виконавчого листа, згідно якого змінено прізвище стягувача на ОСОБА_1 (а.с. 12). Вказаний виконавчий лист був направлений до відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області.

Згідно довідки-розрахунку державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 за № 03-39/1280-9 від 21 жовтня 2013 року заборгованість ОСОБА_2 з виплати аліментів за даним виконавчим листом становить 17928,49 грн. (а.с. 86-87).

У відповідності до ч. 3 ст. 194 Сімейного кодексу України, заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Указана норма матеріального права визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду, передбачений ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч. 9 цієї статті, суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору щодо визначення її розміру.

У даному випадку позивач не оспорює правильність визначення державним виконавцем суми заборгованості 17928,49 грн., а з ним погоджується. Вимога про стягнення заборгованості нею предявляється через те, що відповідач належно не виконує рішення суду від 06.12.2007 року.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду, передбачений ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» і стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

У даному випадку аліменти вже стягнуті з відповідача за рішенням суду від 06.12.2007 року і повторному стягненню не підлягають. Повторне стягнення із боржника ОСОБА_2 суми 17928,49 грн., яка і так має бути ним виплачена в порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів, недопустиме.

За таких умов, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за аліментами у розмірі 17928,49 грн..

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 164600,40 грн., суд вважає за необхідне задовольнити ці вимоги частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

З огляду на правові позиції пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», встановлено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у звязку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.

Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Відповідач у суді визнав, що він має обовязок сплачувати аліменти, знає, що виконавчий лист щодо стягнення з нього аліментів на сина знаходиться на виконанні у ВДВС Лозівського МРУЮ Харківської області, знає, що має заборгованість за аліментами. За час знаходження виконавчого листа на виконанні у ВДВС Лозівського МРУЮ Харківської області аліменти на утримання неповнолітнього сина, він своєчасно та у визначеному за рішенням суду розмірі не сплачував, і розмір заборгованості по аліментам, обчислений державним виконавцем, ним не спростований. У якості причин, за якими він не сплачував аліменти належно, відповідач зазначав на те, що він довгий час не працював, у звязку з чим, не мав матеріальної можливості сплачувати аліменти.

Однак, вказані відповідачем обставини не є обставинами, за якими він як платник аліментів на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 197 СК України може бути звільнений від заборгованості.

Оскільки судовим розглядом не було встановлено, що заборгованість утворилася з незалежних від відповідача причин, відповідач достовірно знав, був повідомлений про обовязок сплачувати аліменти і визнав, що йому відомо про цей обовязок з 2007 року, коли судом було ухвалено рішення про стягнення аліментів, суд приходить до висновку про наявність підстав для покладення на відповідача як платника аліментів відповідальності за прострочення їх сплати.

Враховуючи те, що розмір неустойки значно перевищує розмір суми основного боргу, позицію позивачки про розгляд даного питання на розсуд суду, ступінь виконання зобовязання боржником та його майновий стан, суд вважає за можливе знизити розмір неустойки, що підлягає стягненню, до 8000 грн., визнавши, що така сума неустойки в даному випадку буде достатньою мірою відповідальності відповідача за неналежне виконання своїх аліментних зобовязань та відповідним стимулом і пересторогою на майбутнє для своєчасного виконання судового рішення.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір у розмірі 229,40 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79-80, 88, 208-209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 180, 196-197 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та пені за прострочення сплати боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 8000 грн..

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 229,40 грн. на користь держави на р/р 31219206700015 в Лозівському УДКСУ Харківської області, Код ЄДРПОУ 38053090, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, призначення платежу: судовий збір, Код 02893953, Пункт 1.1..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: