Ухвала суду № 34513287, 01.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2013 р.Справа № 2-а-1486/10/2170

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

розглянув у порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою малого приватного підприємства «Таврія» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року за адміністративним позовом малого приватного підприємства «Таврія» до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та за позовом Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області до малого приватного підприємства «Таврія» про стягнення фінансових (штрафних) санкцій,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2010 року мале приватне підприємство «Таврія» (надалі - Підприємство) звернулося до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на незаконність проведення 01 березня 2010 року податковим органом перевірки в магазині №18, що розташований по вул.. Чорноморська, 42 у м. Херсоні та незаконність прийнятого на підставі акту перевірки рішення про застосування штрафу у розмірі 3400 грн., просило: скасувати рішення Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області (надалі - МДПІ) №0000112302 від 12 березня 2010 року.

У вересні 2010 року МДПІ звернулася з позовом до Підприємства та. посилаючись на п.3.1.1. ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і несплату відповідачем добровільно податкового боргу, просило суд: стягнути з Підприємства на користь бюджету заборгованість за рішенням 0000102302 у сумі 340 грн. та за рішенням №0000112302 у сумі 3740 грн.

27 жовтня 2010 року Херсонським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про об'єднання адміністративних позовів в одне провадження.

За результатами розгляду справи Херсонським окружним адміністративним судом 18 січня 2011 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову ДПІ та відмову у задоволенні адміністративного позову Підприємства. Суд першої інстанції стягнув з малого приватного підприємства «Таврія» заборгованість у загальній сумі 3740 грн.

Приймаючи означене рішення, Херсонський окружний адміністративний суд виходив з того, що наказом ДПА України від 07 вересня 2009 року №489 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2009 року внесено зміни до Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру. Вказаним не нормативним актом передбачено, що шляхом подання заяви до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання до Єдиного реєстру вносяться всі місця зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

В апеляційній скарзі Підприємство, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати, постановити нове - про задоволення позову Підприємства.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 березня 2010 року МДПІ було проведено перевірку господарської одиниці позивача щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не роздруковано та не збережено звітний чек. Статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - зберігання тютюнових та алкогольних напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру.

Зазначене порушення зафіксовано у акті перевірки від 09 березня 2010 року №0009/21/17/23/14129039 на підставі якого 12 березня 2010 року винесено рішення №0000102302 про застосування до позивача (штрафних) фінансових санкцій в розмірі 340 грн. та рішення №0000112302 про застосування фінансових санкцій у сумі 3400 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову Підприємства, суд попередніх інстанцій виходили з того, що МДПІ діяло у межах наданих повноважень, а Підприємство на час проведення перевірки 01 березня 2010 року не мало довідок про внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру, а тому не виконав обов'язку по зберіганню тютюнових та алкогольних напоїв у місцях зберігання, що внесені до Єдиного державного реєстру.

Суд апеляційної інстанції погоджується, з таким висновком суду першої інстанції.

Так, ч.7 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", вважаються позаплановими перевірками. Це, у свою чергу, означає, що на такі (як планові, так і позапланові) перевірки поширюються "процедурні" правила проведення позапланових перевірок, передбачені ст. 11 Закону № 509-XII. Тому, посадові особи податкового органу мають право приступити до проведення як планових, так і позапланових перевірок за умови надання суб'єкту господарювання під розпис: направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки. При цьому обидва документи має бути оформлено відповідно до вимог, установлених ст. 11-2 Закону № 509-XII. У разі невиконання працівником податкового органу зазначених вимог Закону платник податків має право не допустити працівника до проведення цієї перевірки.

Отже, законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи фахівці контролюючого органу були допущені до перевірки.

Згідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єктів господарювання зберігати алкогольні напої та тютюнові вироби виключно в спеціальних місцях зберігання. За порушення вищезазначеної норми абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено відповідальність у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 грн.

Відповідно до абз. 18, 19 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (надалі - Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Отже, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачає обов'язковість внесення відомостей про місце зберігання до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ч. 34 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Порядок ведення Єдиного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року N 251. Згідно п.2.1, п. 2.3, п.2.5 Порядку №251 для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України або до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання; про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру видається довідка; довідка повинна перебувати у місці зберігання та пред'являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки.

Наказом ДПА України від 07 вересня 2009 року №489 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2009 року внесено зміни до наказу Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року N 251 щодо Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру. Передбачено, що шляхом подання заяви до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання до Єдиного реєстру вносяться всі місця зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Отже, доказом внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру є видана довідка встановленого зразка.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що алкогольні та тютюнові вироби зберігалися у приміщенні, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць реалізації та зберігання, про це свідчить довідка отримана Підприємством 10 лютого 2010 року.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм матеріального права та фактично встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність в діях відповідача порушень вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»

Посилання Підприємства на недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази податкового законодавства, суд апеляційної інстанції вважає не обґрунтованими та суб'єктивними.

Зважаючи на все вище викладене, Одеський апеляційний адміністративний суд вважає, що при розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Таврія»- залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року за адміністративним позовом малого приватного підприємства «Таврія» до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та за позовом Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області до малого приватного підприємства «Таврія» про стягнення фінансових (штрафних) санкцій - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з часу отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач:

Судді: