Ухвала суду № 34513284, 23.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/5660/13-а

23.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Щепанської О.А. ,

Кондрак Н.Й.

секретар судового засідання Бєлоглазова Ю.О.

за участю сторін:

позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_2- не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила,

представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим- Броникова Екатерина Владимировна, довіреність № 4 від 07.02.2013,

розглянувши матеріали справи № 801/5660/13-а за апеляційною скаргою Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 25.07.2013

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим (вул. Радянська, 11, смт.Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим,97000)

про визнання протиправними та скасування рішення і вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим (з урахуванням уточнення та доповнення позовних вимог) про визнання протиправною та скасування вимоги №ф1079 від 10.05.2013 на суму боргу в розмірі 185,69 грн., у т.ч. недоїмка в розмірі 185,69 грн.; визнання протиправними дій та бездіяльності по ненаданню рішення - відповіді на скаргу від 21.05.2013 по узгодженню вимоги №ф1079 від 10.05.2013; визнання протиправними дій по погашенню недоїмки та фінансових санкцій за вимогою №ф269 від 07.02.2013 та рішенням №189 від 13.03.2013; про зобов'язання зарахувати на особовий рахунок позивача незаконно зарахованих сум в рахунок погашення недоїмки та фінансових санкцій в рахунок основних поточних платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 2013 р в сумах 166,04 грн. та 20,42 грн., у тому числі 16,60 грн. - штраф та 3,82 грн. - пеня; про зобов'язання списати з особового рахунку позивача незаконно зарахованих сум боргу, штрафу та пені в наступних розмірах: 3,82 грн., 16,60 грн., 166,04 грн. та 185,69 грн.; про стягнення на користь позивача збитків в розмірі 10,70 грн., моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн.; про стягнення судових витрат в розмірі 114,70 грн. та банківських витрат по сплаті судового збору в розмірі 5,00 грн.; про визнання протиправним та скасування рішення про залишення без змін вимоги №ф1079 від 10.05.2013 під №3 від 22.05.2013.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 25.07.2013 позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності по ненаданню рішення - відповіді на скаргу від 21.05.2013 по узгодженню вимоги №ф1079 від 10.05.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2013 у задоволенні адміністративного позову фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування рішення і вимоги - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні 23 жовтня 2013 року з апеляційною скаргою не погодилася, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач у судове засідання 23 жовтня 2013 року не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ №843303, перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.п.1, 4 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Згідно з п.3 ч.1 ст.7 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.4 ч.1 ст.4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної п.2 та п.3 ч.1 ст.7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч.11 ст.8 Закону № 2464).

Абзацом 3 ч.8 ст.9 Закону № 2464 (із змінами та доповненнями, в редакції Закону № 5292-VI від 18.09.2012) передбачено обов'язок платників єдиного внеску, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

При цьому, періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік ( Абзац ч.8 ст. 9 Закону № 2464 із змінами та доповненнями, в редакції Закону № 5292-VI від 18.09.2012).

Згідно з ч.4 ст.25 вказаного Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У такому випадку територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Пенсійного фонду про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом (ч.15 ст.25 Закону №2464).

З матеріалів справи вбачається, що згідно картки особового рахунку позивача вбачається, що станом на 22.04.2013 у відповідності до норм абз.3 ч.8 ст.9 Закону № 2464 у позивача виникло зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 1 квартал 2013 року в сумі 1194,03 грн., з урахуванням зарахованого розміру внеску, недоїмка склала 185,69 грн.

На підставі ст.25 Закону №2464-VI відповідач сформував і направив на адресу позивача вимогу №Ф-1079 від 10.05.2013 про сплату боргу в сумі 185,69 грн., у т.ч. 185,69 грн. - недоїмка зі сплати єдиного внеску, яка була отримана відповідачем 15.05.2012.

Вимога №Ф-1079 від 10.05.2013 оскаржена позивачем 21.05.2013 до УПФУ в Красногвардійському районі АРК. Рішенням відповідача №3 від 22.05.2013 вимога №Ф-1079 від 10.05.2013 залишена без змін, а заява позивача про узгодження вимоги залишена без задоволення.

Судом встановлено, що зазначена недоїмка виникла у зв'язку з тим, що відповідачем не враховано в рахунок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік суму у розмірі 168,00 грн., яка була сплачена позивачем шляхом перерахування у грудні 2010 єдиного податку за 2011 рік в сумі 400,00 грн., з яких 168,00 грн. (42%) перераховано в рахунки Пенсійного фонду.

За даними картки особового рахунку позивача, протягом 2011 року позивачем сплачувались суми єдиного внеску, зокрема 16.03.2011 сплачено 158,53 грн., тобто на 168 грн., менше, ніж було передбачено діючим на той час законодавством.

Всього по зобов'язанням зі сплати єдиного внеску за 2011 рік в розмірі 4010,30 грн. позивачем сплачено 3845,71 грн. Недоїмка зі сплати єдиного внеску за даними картки склала 164,59 грн.

Також, судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АРК 28.09.2012 було винесено рішення № 643 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) чи несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.01.2012 по 15.02.2012 в розмірі 20,74 грн., у тому числі: штрафні санкції в сумі 16,46 грн., пеня в сумі 4,28 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.01.2013 у справі №2а-12359/12/0170/20, яка набрала законної сили, зазначене рішення визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до ч.6 ст.25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Судом встановлено, що картка особового рахунку позивача не містить зобов'язань зі сплати штрафних санкцій в сумі 16,46 грн. та пені в сумі 4,28 грн., рішення про їх нарахування скасовано у судовому порядку.

Проте, судом встановлено, що за рахунок сум єдиного внеску за 2012 рік, що надходили від позивача, здійснювалося погашення сум недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення, зокрема погашена недоїмка в сумі 164,59 грн.

07.02.2013 відповідачем сформована вимога про сплату позивачем боргу №ф269 на суму 166,04 грн.

13.03.2013 відповідачем прийнято рішення №189, про застосування до позивача штрафних санкцій у вигляді штрафу в розмірі 10% прострочення платежів за період з 21.01.2013 рпо 13.02.2013 в сумі 16,60 грн. та нарахована пеня розмірі 3,82 грн.

Не погодившись із вимогою про сплату боргу від 07.02.2013 року №ф269 та рішенням про застосування штрафних санкцій від 13.03.2013 року №189, позивач звернувся за захистом своїх прав з позовом до Окружного адміністративного суду АРК.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.04.2013 у справі №2а-8012/1772/13 визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АРК щодо не зарахування сплачених позивачем сум в 2010 році за квитанцією № 643 від 14.12.2010 - 200,00 грн. та № 237 від 29.12.2010- 200,00 грн., загалом по єдиному податку за 2011 рік - 400,00 грн. в рахунок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, що становить 168,00 грн. ; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим зарахувати сплачену позивачем в 2010 році суму в розмірі 168,00 грн. в рахунок платежів єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік; визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим № ф 269 від 07.02.2013 на суму 166,04 грн.; визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі №189 від 13.03.2013 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску штрафу в розмірі 16,60 грн. та пені в розмірі 3,82 грн., загалом 20,42 грн.

Згідно з ч.2 ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (ч. 3 ст. 254 КАС України).

Однак, постанова Окружного адміністративного суду АРК від 16.04.2013 у справі №2а-8012/1772/13 на час розгляду справи №801/5660/13 не набрала законної сили у зв'язку з її апеляційним оскарженням.

Враховуючи факт, що судове рішення у цій справі не набрало законної сили, а також те, що позивачем не здійснено своєчасне повідомлення органів пенсійного фонду про оскарження в судовому порядку вимоги про сплату боргу №ф 269, рішення №189 від 13.03.2013, у відповідача не було підстав для виключення з картки особового рахунку позивача недоїмки за цими рішеннями, в рахунок погашення якої здійснюється перерозподіл поточних платежів позивача зі сплати єдиного внеску.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача №3 від 22.05.2013 про залишення без змін вимоги №Ф-1079 від 10.05.2013 та про залишення без задоволення заяви позивача про узгодження вимоги за даних обставин не порушує прав позивача, не суперечить діючому законодавству, тому вимоги позивача про визнання його протиправним та скасування не підлягають задоволенню.

Крім того, у випадку набрання постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.04.2013 у справі №2а-8012/1772/13 законної сили, відповідач буде змушений самостійно відкоригувати картку особового рахунку позивача, тому вимоги позивача є передчасними.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2013 у справі №801/5660/13-а - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2013 у справі №801/5660/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис Н.Й. Кондрак

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко