Постанова № 34510254, 29.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєлостоцька О.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року справа №233/2311/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Гімона М.М., Сухарька М.Г., секретар судового засідання Романенко Т.О., за участю сторін: представник відповідача Мирошниченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И В :

28.03.2013р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання неправомірними дії щодо відмови у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах, скасування рішення № 1/2295 від 13.03.2013 р. щодо відмови у призначені пенсії; зобов'язання зарахувати до пільгового стажу період роботи у Костянтинівській філії №1 Артемівського УПО «УТОС» «Заря» на посаді газоелектрозварювальника 4 розряду з 26.07.1980 р. по 06.02.1989 р. по Списку № 2; зобов'язання зарахувати стаж роботи в районі Крайньої Півночі з 24.02.1989 р. по 01.01.1991 р. з урахуванням коефіцієнта один рік роботи за один рік шість місяців страхового стажу; зобов'язання зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 13.03.1992 р. по 04.05.1994 р. на посаді продавця в селянському господарстві «Фермер»; зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 26.12.2012 року.

Позов обґрунтовано тим, що у зв'язку з досягненням пенсійного віку 14.12.2012р. позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідач 13.03.2013 р. прийняв рішення № 1/2295 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з недостатністю стажу, оскільки до пільгового стажу не зараховано період роботи в ПОГ «Костянтинівське УПП УТОС»; не зараховано у кратному розмірі період роботи в районах Крайньої Півночі, та до страхового стажу не зараховано період роботи в селянському господарстві «Фермер».

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26.06.2013 р. позовні вимоги задоволено: скасовано рішення Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області № 1/2295 від 13 березня 2013 року; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_3 період роботи з 26 липня 1980 року по 06 лютого 1989 року газоелектрозварювальником 4 розряду у Костянтинівській філії № 1 Артемівського УПО «УТОС» «Заря»; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області зарахувати ОСОБА_3 стаж роботи в районі Крайньої Півночі з 24 лютого 1989 року по 01 січня 1991 року з урахуванням коефіцієнта один рік роботи за один рік та шість місяців страхового стажу; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області зарахувати ОСОБА_3 до стажу роботи період роботи продавцем в селянському господарстві «Фермер» з 13 березня 1992 року по 04 травня 1994 року; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області призначити ОСОБА_3 з 26 грудня 2012 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 26 липня 1980 року по 06 лютого 1989 року газоелектрозварювальником 4 розряду та із зарахуванням до стажу роботи періоду роботи продавцем в селянському господарстві «Фермер» з 13 березня 1992 року по 04 травня 1994 року та стаж роботи в районі Крайньої Півночі з 24 лютого 1989 року по 01 січня 1991 року з урахуванням коефіцієнта один рік роботи за один рік та шість місяців страхового стажу.

Суд першої інстанції виходив з того, що трудова книжка є основним документом, записи в ній підтверджують наявність трудового стажу.

Відповідач не погодився з рішення суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26.06.2013 р. скасувати у зв'язку з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що трудова книжка позивача не містить інформації про зайнятість позивача повний робочий день в період роботи з 26.07.1980 р. по 06.02.1989 р. газоелектрозварювальником у Костянтинівській філії № 1 Артемівського УПО «УТОС» «Заря». Статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі» встановлено, що пільги надаються працівникам переведеним, направленим, запрошеним на роботу, а також особам, які прибули на роботу за власним бажанням в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з других місцевостей країни, при умовах укладення з ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на 3 роки. Апелянт зазначив, що в трудовій книжці позивача відсутні будь-які відомості про укладення з нею трудових договорів про роботу районах Крайньої Півночі. Крім того, зазначено, що період роботи позивача з 13.03.1992 р. по 04.05.1994 р. на посаді продавця в селянському господарстві «Фермер» до загального стажу не можливо, оскільки дана запис у трудовій книжці оформлена з порушенням, а саме, відсутня підпис відповідальної особи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги. Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах доводів апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 14.12.2012р. звернулась до Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. До заяви були надані наступні документи: трудова книжка, копія диплома, копії наказів про прийняття та звільнення з роботи, довідка про заробітну плату № 142 від 13.09.2012р., довідка б/н про заробітну плату від 09.11.2012р., довідка № 133 від 22.08.2012р., довідка від 13.09.2012р. № 141, копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, довідка про сплату страхових внесків № 55, індивідуальні відомості про застраховану особу, паспорт позивача, довідка ДПІ ідентифікаційний номер, копія свідоцтва про народження, копія свідоцтва про шлюб.

Рішенням пенсійного органу від 13.03.2013р. № 1/2295 позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.13).

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.

Колегія суддів, проаналізувавши досліджені судом першої інстанції докази та встановлені фактичні обставини в їх сукупності, вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим по справі обставинам з наступних підстав.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон № 1058), і відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі Закон № 1788) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Пунктом б статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 13 Закону № 1788 визначені підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно п. б вказаної статті працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2, виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, право на отримання пільгової пенсії пов'язано із досягненням певного віку, наявності певного загального трудового стажу, в тому числі період роботи за Списком №2.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах вона досягла передбаченого законом віку.

Проте, колегія суддів вважає, що записи в трудовій книжці позивача щодо спірного періоду роботи позивача з 26.07.1980 р. по 06.02.1989 р. газоелектрозварювальником у Костянтинівській філії № 1 Артемівського УПО «УТОС» «Заря» не підтверджують умови праці позивача у шкідливих чи важких умовах.

Судом першої інстанції в основу судового рішення покладено записи трудової книжки позивача, які нібито підтвердили характер роботи позивача у спірний період. З вказаним висновком колегія суддів не погоджується, і вважає його помилковим з наступних підстав.

Статтею 62 Закону № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Постанови КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 вказаної постанови визначає, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій окремій категорії працівників за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертаючись до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах довідку про уточнення спеціального трудового стажу не надала.

В трудовій книжці позивача відсутні записи, про те, що вона у період з 26.07.1980 р. по 06.02.1989 р. працювала у Костянтинівській філії № 1 Артемівського УПО «УТОС» «Заря» повний робочий день у шкідливих чи важких умовах.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач у зв'язку з тим, що в трудовій книжці відсутні необхідні відомості про умови праці у спірний період, повинна була надати пенсійному органу уточнюючу довідку, як то передбачено Порядком № 637, що нею не було зроблено. Отже, колегія суддів вважає, що рішення пенсійного органу щодо відмови у призначені позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є правомірним, оскільки при зазначених обставинах і наданих позивачем документів пільговий стаж позивача становить 00 років, 00 місяців, 00 днів.

Щодо решти позовних вимог колегія суддів вважає, що вони є похідними від основних позовних вимог, оскільки позивач зверталась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах і рішення пенсійним органом приймалось саме з цього питання, отже визначати наявність у позивача загального трудового стажу не має підстав.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні справи дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, та припустив порушення норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 01.11.2013р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2013 року, задовольнити.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, скасувати.

ОСОБА_3 у задоволені позовних вимог до Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів О.В.Карпушова

М.М. Гімон

М.Г. Сухарьок