Ухвала суду № 34510236, 29.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. справа № 2а/0470/4304/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі

за адміністративним позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпро петровську про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі ДП «Придніпровська залізниця») звернулось до суду з позовом до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000048821/0 від 26.01.2011 року, яким визначена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4 120,62 грн., податкового повідомлення-рішення №0000038821/0 від 26.01.2011 року, яким визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31 240,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач ДП «Придніпровська залізниця» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДП «Придніпровська залізниця» зареєстровано в СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську як платник податку на додану вартість.

Відповідачем СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську проведено документальну невиїзну перевірку ДП «Придніпровська залізниця» з питань правильності визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2008 рік - 9 місяців 2010 року та правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з ТОВ «Петра Плюс» за період з 19.02.2007 року по 28.04.2010 року, за результатами якої складено акт № 24/08-03/1-01073828 від 12.01.2011 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив приписи положень пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 ,з урахуванням п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 4120,62 грн., та пп.7.4.1,7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР (далі Закону №168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 24997,20грн. у грудні 2008 року у зв'язку з нікчемністю правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Петра Плюс».

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення №0000048821/0 від 26.01.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем 4 120, 62 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1030,16 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000038821/0 від 26.01.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі за основним платежем 24 997,20 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 6 249, 30 грн.

Відповідно до п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно п.п.7.2.3 ,7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг); податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Ст. 1, ч.2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно приписів ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ;зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господар ської операції.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем ДП «Придніпровська залізниця» та контрагентом ТОВ «Петра Плюс» 25.12.2008 року укладений договір ПР/ДН-2-081400/НЮ про виконання робіт по заміні вікон та монтажних робіт в виробничій будівлі на ст. Кривий Ріг-Головний, з визначеною вартістю в розмірі 149 983, 20грн.

На виконання умов договору контрагентом ТОВ «Петра Плюс» виписана податкова накладна №30/12 від 30.12.2008 року на загальну суму 149 983,20грн.,в т.ч. ПДВ 24 997,20грн.

Виконання робіт оформлено актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, за виписаним ТОВ «Петра Плюс» рахунком позивачем 3.02.2009 року здійснена оплата в вищезазначеній сумі на банківський рахунок контрагента.

Проведеною іншим податковим органом - Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська документальною невиїзною перевіркою встановлено, що первинні бухгалтерські документи ТОВ «Петра Плюс» підписані керівником ОСОБА_3, який засуджений вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.2009 року, що набув законної сили, за здійснення ряду злочинів, а саме: ст.28 ч.2- ст.202 ч.2, ст.366 ч.1 КК України, та ст.205 ч.1 КК України за фіктивне підприємництво.

Відповідно до вищезазначеного вироку ОСОБА_3 вчинив злочини в складі організованої злочинної групи, створеної для надання фінансових послуг у вигляді переведення грошових коштів з безготівкової форми у готівку з банківського рахунку 3 осіб на рахунок спеціально створених суб'єктів підприємницької діяльності, передав у розпорядження організатора групи ОСОБА_4 печатки, статутні та реєстраційні документи ТОВ «Петра Плюс», фінансово-господарською діяльність підприємства не керував, підписував складені ОСОБА_4 офіційні документи про неіснуючу діяльність статутної фінансово-господарської діяльності підприємства, а саме:договори, накладні, акти приймання - передачі та рахунки.

Допитаний судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи як свідок ОСОБА_3 підтвердив, що створення ТОВ «Петра Плюс» не мало на меті здійснення фінансово-господарської діяльності, пояснив, що особисто підписував первинні документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Петра Плюс», які містили завідомо неправдиві відомості про здійснення діяльності товариства в тому числі в перевірений податковим органом період в грудні 2008 року.

Оскільки через відсутність господарських операцій первинні документи здійснення фінансово - господарської діяльності по взаємовідносинам з вищезазначеним контрагентом не можуть бути підставою для відображення цих операцій у податковому обліку позивача, відсутність запису про припинення діяльності чи банкрутство контрагента ТОВ «Петра Плюс» в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб на час укладення позивачем договору не свідчать про реальність виконання угоди, а тому суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що по податковій накладній, виписаній ТОВ «Петра Плюс» позивачем ДП «Придніпровська залізниця» неправомірно віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту за грудень 2008 року, а також неправомірно віднесено суми розрахунків з зазначеним контрагентом по вищезазначеному договору підряду на збільшення балансової вартості 1 групи основних фондів.

Згідноч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова