Ухвала суду № 34510191, 31.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року справа №2а-18090/09/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Копиці С.В.,

за участі представника позивача Ляховського О.П.,

представника відповідача Краснопера Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року у справі № 2а-18090/09/0570 за позовом Приватного акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 25 вересня 2009 року:

- № 0001421542/0-24908 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у липні 2009 року у розмірі 39 596, 00 грн.;

- № 0001431542/0-24911 щодо збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у липні 2009 року у розмірі 18 414,00 грн..

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх податкових періодах. Пунктом 1.8 зазначеного Закону встановлено, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику із бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених законом. Позивач зазначає, що в ході перевірки були надані всі необхідні документи які повністю підтверджують, що суми, заявлені до бюджетного відшкодування були в повному обсязі оплачені позивачем постачальникам товарів, робіт послуг.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що податковий орган як суб'єкт владних повноважень при проведенні перевірки діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач є юридичною особою та перебуває на обліку у відповідача, як платник податків ( Том № 1 а.с. 24-25).

Позивачем до відповідача було подано податкову декларацію за липень 2009 року, у якій зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 1 384 056 грн., яка складається з частин залишку від'ємного значення фактично сплаченої отримувачем товарів робіт (послуг) постачальникам таких товарів у попередніх податкових періодах та не погашена податковим зобов'язанням попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, в т.ч. за листопад 2008 року на суму 104 грн, грудень 2008 року на суму 3111 грн., січень 2009 року на суму 3601 грн, лютий 2009року на суму 3364 грн., березень 2009 року на суму 2935 грн. та квітень 2009 року на суму 33297 грн., червень 2009 року на суму 1 337 644 грн.

Відповідно до додатку 2 до податкової декларації, довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 1 577 656 грн.

Відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації за липень 2009 року. За наслідками перевірки було складено акт від 18.09.09 року № 835/15-2-33467279 ( Том 1 а.с. 28-41).

У висновках акту перевірки вказано, що позивачем у порушення п.п.7.7.2 (а) п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ завищено суму бюджетного відшкодування по рядку 25.1 Декларації з ПДВ за липень 2009 року на суму 39 596 грн. та при фактичній сплаті постачальникам за червень суми ПДВ 1 356 058 грн., підприємством заявлено суму бюджетного відшкодування 1 337 644 грн., таким чином вважається, що ЗАТ «КМЗ» добровільно відмовляється від отримання бюджетного відшкодування на суму заниження в розмірі 18 414 грн. та не може бути врахована при розрахунку сум бюджетного відшкодування.

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.09.2009 року № 0001421542/0-24908 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39 596 грн та № 0001431542/0-24911 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 414 грн. ( а.с. 45-46).

Вказані повідомлення-рішення були оскаржені до відповідача та залишені без змін, у зв'язку з чим відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001421542/1-285711 від 27 жовтня 2009 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39 596 грн.,та податкове повідомлення - рішення № 0001431542/1-28573 від 27 жовтня 2009 року про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 414 грн.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість у спірний період визначався статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, згідно підпункту 7.7.1 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Відповідно до підпункту 7.7.2 вказаної статті якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону про ПДВ визначалось, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із Законом про ПДВ обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару. Обов'язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну в підтвердження сплати податку Законом покладений на платника податку - покупця.

Таким чином, наведеними законодавчими приписами не обмежено суму бюджетного відшкодування показниками податкової звітності певного податкового періоду, про що вірноь в постанові зазначив суд першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи висновки акту перевірки та прийняті спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем з урахуванням висновків актів перевірок від 15.06.2009 року № 526/23-3-33467279 та від 17.07.2009 року № 645/15-2-33467279, від 13.08.2009 року № 735/15-2-33467279 про не підтвердження залишку від'ємного значення у минулих періодах.

На підставі зазначених вище висновків актів перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення, які були оскаржені позивачем у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2010 року у справі № 2а-17473/09/0570 скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.06.2009 р. № 0000282343/0-16857 (форма «В2»), яким податковим органом було підтверджено, що частина залишку від'ємного значення Декларації з ПДВ за березень 2009 року в сумі 7600,00 грн. є частиною заниженого бюджетного відшкодування по Декларації з ПДВ за квітень 2009 року - 75861,00 грн. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2010 року набрала законної сили.

Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року у справі № 2а-18062/09/0570, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2011 року, скасовано податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції від 27 липня 2009 року № 0001031542/0-19155 (форма «В»), яким податковим органом було підтверджено, що частина залишку від'ємного значення Декларації з ПДВ за квітень 2009 року в сумі 8093,00 грн. є частиною заниженого бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за травень 2009 року - 41390,00 грн. \ т. № 1 а.с. 240-241\.

Також постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у справі 2а-18091/09/0570, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2013 року, встановлено правомірність формування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2009 року та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001221542/1-243721 від 22 вересня 2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 15 693 грн. за червень 2009 року. \т. № 1 а.с. 98-107\.

Таким чином, як правильно зазначив в постанові суд першої інстанції, вказаними судовими рішеннями встановлено, що позивачем дотримано порядок формування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень, травень та червень 2009 року.

З огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунки по спірному податковому повідомленню-рішенню про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є необґрунтованими, оскільки здійсненні без врахування сум зменшеного бюджетного відшкодування, які були визначені податковими повідомленнями-рішеннями, скасованими у судовому порядку.

В частині позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.09 року № 0001431542/0-24911 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 414 грн колегія суддів зазначає наступне.

Як правильно встановив суд першої інстанції, збільшення суми бюджетного відшкодування було здійснене відповідачем у зв'язку з тим, що при фактичній сплаті постачальникам суми податку на додану вартість за червень у розмірі 1356 058 грн., позивачем заявлено суму бюджетного відшкодування 1 337 644 грн., різниця між цими сумами складає 18 414 грн., на цю суму позивачу було збільшено суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2009 року.

Спір виник у зв'язку з різним застосуванням сторонами п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, позивач розраховував суму бюджетного відшкодування виходячи із сум сплаченого податку у попередніх періодах безпосередньо тим постачальникам робіт (послуг), на підставі яких формував податковий кредит у попередніх податкових періодах. А відповідач розраховує суму бюджетного відшкодування із фактичної сплати постачальникам суми податку на додану вартість, яка була заявлена у декларації за звітний період.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що для отримання бюджетного відшкодування необхідно сукупність підстав, до яких належать: наявність від'ємного значення звітного податкового періоду; зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг); здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді; включення залишку від'ємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податків може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, пославшись на пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідач не визначив жодного порушення, і не навів норми Закону, яка б доводила неправильність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування, адже наведене визначення передбачає не тільки надмірну сплату, але й встановлює правила визначення, а саме у випадках, встановлених цим Законом.

Крім того, одержання певної суми бюджетного відшкодування є правом, а не обов'язком платника, яке може бути реалізовано у будь-який час у межах строку, встановленого підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Повний текст складений 1 листопада 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року у справі № 2а-18090/09/0570 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова