Постанова № 34509938, 31.10.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Справа № 5002-24/3479-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача:Селіванов В.В., довіреність № 53 від 30.05.2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю " Юніор стар".

позивача: Яковлев О.О., довіреність № 2 від 01.02.2013 року ,Товариство з обмеженою відповідальністю " Юніор стар".

відповідача: Колесник К.А., довіреність № 989 від 06.08.2013 року, Фізична особа - підприємець Цибульник Олександр Борисович.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніор Стар" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 10 грудня 2012 року у справі №5002-24/3479-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніор Стар" (вул. Гоголя, б.24,Ялта,98635)

до Фізичної особи-підприємця Цибульника Олександра Борисовича (вул. М. Тамарли-Шкільна, б.6/24, кв.55,Гаспра,Ялта,98671)

про стягнення 420958,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніор Стар" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача, фізичної особи - підприємця Цибульника Олександра Борисовича про стягнення заборгованості у сумі 420958,16 грн. (а.с. 3-4).

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніор Стар" та фізичною особою - підприємцем Цибульником Олександром Борисовичем було укладено договір консигнації товару №14, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніор Стар" передало на реалізацію фізичній особі - підприємцю Цибульнику Олександру Борисовичу товарно - матеріальні цінності, на загальну суму 440479,86 грн., але відповідач у порушення умов договору за товар не розрахувався, товар не повернув, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 420958,16 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2013 року у справі № 5002-24/3479-2012 (суддя Колосова Г.Г.) у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніор Стар2 відмовлено.

При ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що умови договору консигнації № 14 , які були погоджені сторонами 30 січня 2007 року , є такими, які викладені у примірнику договору, наданого відповідачем.

Відмовляючи позивачу у позові суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надані докази передання відповідачу продукції на консигнацію

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніор Стар" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги..

Доводи апеляційної скарги мотивовано порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так позивач стверджує, що у зв'язку із хворобою його представника була надіслана телеграма на адресу суду, з клопотанням про перенесення розгляду справи, але суд клопотання відхилив і у тому ж судовому засідання прийняв рішення без участі представника позивача.

Позивач також вважає, що суд необґрунтовано дійшов висновку про те, що наданий відповідачем договір є справжнім, виходячи з того, що він прошитий, пронумерований і весь проштампований печаткою відповідача, не звернувши уваги на його зміст. Позивач також зазначає, що умови договору консигнації ним виконано не належним чином.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 січня 2013 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніор Стар"була прийнята до провадження суду та справу було призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Сотула В.В., суддів Голика В.С. та Черткової І.В..

За розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2013 року головуючим суддею по справі призначили суддю Голика В.С.

Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

В матеріалах справи знаходиться договір консигнації № 14 від 30 жовтня 2007 року, наданий відповідачем, який, як він стверджує, істотно відрізняється від договору, який надав позивач. Наполягав на тому, що останній аркуш договору, де знаходяться пункти 16.4-16.8 та реквізити залишились без змін, натомість усі попередні пункти змінені.

У судовому засіданні 12 лютого 2013 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніор Стар" - Урусова І.Г. висловила сумнів щодо належності її підпису, виконаного у примірнику спірного договору, наданого відповідачем, а також відповідності оригіналу відтиску печатки товариства, яким такий підпис завірено.

За таких обставин, виникло питання щодо необхідності призначення у даній справі комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи примірників договору, наданих сторонами, з метою з'ясування питань ідентичності підпису керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніор Стар" - Урусової І.Г. на примірнику спірного договору, що знаходився у відповідача, ідентичності відтиску печатки позивача на ньому, а також того, чи становили одне ціле останні аркуші обох примірників договору (у редакції позивача та відповідача) із решткою їх сторінок.

Згідно висновків експертизи №470 від 29 квітня 2013 року відтиски печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніор Стар", які розміщенні на лицьовій стороні останнього аркуша договору консигнації від 30 жовтня 2007 року, у примірниках наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніор Стар" та фізичною особою - підприємцем Цибульником Олександром Борисовичем , нанесені одним рельєфним кліше.

Досліджуваний підпис від імені Урусової І.Г. розташований на лицьовій стороні шостої сторінки договору консигнації від 30 жовтня 2007 року № 14 у графі "За консигнанта Руководитель", виконаний не Урусовою. І.Г., а іншою особою.

Останній аркуш та всі інші аркуші договору консигнації від 30 жовтня 2007 року № 14, наданого у примірнику фізичною особою підприємцем Цибульником Олександром Борисовичем, раніше не становили одне ціле.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що договір консигнації №14 від 30 жовтня 2007 року, який був погоджений сторонами, є таким, що викладений у редакції відповідача.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія визнає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню, виходячи з наступного .

30 жовтня 2007 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніор Стар" (консигнант) та фізичною особою - підприємцем Цибульником Олександром Борисовичем (консигнатор) було укладено договір консигнації №14 (а.с. 9-31), відповідно до п. 1.1 цього договору консигнант зобов'язується передати консигнатору товари за номенклатурою у відповідності до накладних, які додаються до цього договору разом зі всім їх приладдям та документами, відносно цих товарів, для демонстрації та продажу на умовах даного товару, а також обладнання для їх зберігання та розміщення.

Обладнання передається консигнатору у власність безоплатно, незалежно від факту, строку та кількості реалізованого товару та строку дії цього договору . Товари передаються консигнатору консигнантом з метою реалізації шляхом відвантаження на його склад за накладними(п. 1.3., 1.4. договору.).

Відповідно до п. 2.1 мінімальна ціна товару за цим договором визначається накладними консигнанта.

Відповідно до ст.1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 420808,31 грн. із них: 108895,22 грн. - заборгованість за поставлений товар; 108895,22 грн. - штрафні санкції за несвоєчасний викуп товару; 73923,69 грн. - заборгованість за торговельне обладнання; 2727,30 грн. - 3% річних; 13486,64 грн. - подвійна облікова ставка НБУ; 112880,24 грн. - завдані збитки за пошкодження товару.

Але, як вбачається із матеріалів справи позивач надав суду лише прибуткові накладні про повернення товару № ОПн - 00000001 від 03 березня 2011 року, № ОПн 00045 від 02 квітня 2009 року, № ОПн - 00000005 від 28 березня 2011 року, № ОПн - 00000007 від 28 березня 2011 року, № ОПн - 00000008 від 13 квітня 2010 року, № ОПн- 00000009 від 30 березня 2011 року.

Позивач не надав доказів фактичної передачі відповідачу товару на зазначену суму, тому судова колегія відмовляє у стягненні заборгованості у розмірі 108895,22 грн..

Також повивач просить стягнути з відповідача 73923,69 грн. - заборгованість за торговельне обладнання, посилаючись на п. 1.6 договору. Але, у зв'язку з тим, що судом редакція договору консигнації № 14 від 30 жовтня 2007 року позивача не прийнята у якості доказів, а у редакції договору відповідача зазначено, що обладнання, передане консигнантом консигнатору, передається консигнатору у власність безоплатно, незалежно від факту, терміну і кількості реалізованого товару та терміну дії цього договору (п. 1.3 договору). Судова колегія відмовляє у задоволені частині цих позовних вимог.

Окрім того, позивачем не надано також доказів передання відповідачу торговельного обладнання.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасний викуп товару у розмірі 108895,22 грн. судова колегія зазначає наступне .

У зв'язку з тим, що у договорі позивача розділі 11 "Відповідальність" зазначений п.11.3 , який передбачає штрафні санкції за несвоєчасний викуп товару, натомість у договорі відповідача розділ 11 "Звіт консигнатора" такий пункт відсутній. З урахуванням того, що у якості доказу прийнятий договір відповідача судова колегія відмовляє у задоволенні стягнення штрафних санкцій.

Стосовно стягнення з відповідача 2727,30 грн. - 3% річних та 13486,64 грн. - подвійної облікової ставки НБУ судова колегія зазначає наступне.

Згідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У зв'язку з тим, що позивач не надав належні докази заборгованості відповідача, а дані зобов'язання виникають за наявності порушення договору, тому судова колегія відмовляє у задоволенні стягнення 3% річних у розмірі 2727,30 грн. та подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 13486,64 грн.

112880,24 грн. позивач просить стягнути з відповідача за завдані збитки за пошкодження товару.

Згідно до умов ст.224 Господарського кодексу України:

1.Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

2. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме : противоправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між противоправною поведінкою та збитками; вина правопорушника .

У матеріалах справи знаходяться лише акти про виявлені дефекти товару, які складені представниками позивача, відповідач від підпису відмовився. Крім того, у матеріалах справи знаходяться ксерокопії прибуткових накладних про повернення товару від консигнатора, належним чином не засвідчені.

Згідно до умов ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія, у зв'язку з вищевикладеним відмовляє у задоволенні стягнення завданих збитків у розмірі 112880,24 грн.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю " Юніор стар" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2013 року у справі № 5002-24/3479-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді Ю.М. Гоголь

В.М. Плут

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніор Стар" (вул. Гоголя, б.24,Ялта,98635)

2. Фізична особа-підприємець Цибульник Олександр Борисович (вул. М. Тамарли-Шкільна, б.6/24, кв.55,Гаспра,Ялта,98671)