Постанова № 34509827, 30.10.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р. Справа № 914/2367/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком Центр» Вих. № 22/08-13 від 22.08.2013 р. (вх. № 05-05/1816/13 від 29.08.2013 р.),

на рішення господарського суду Львівської області від 06 серпня 2013 року

у справі № 914/2367/13 (суддя О.І.Щигельська),

порушеній за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком Центр», с. Убині, Кам'янка-Бузького р-ну, Львівської обл.,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроль», с. Жорниська, Яворівського р-ну, Львівської обл.,

Про: визнання недійсними правочинів з поставки товару - свійської птиці курчат-бройлерів, на підставі яких ТзОВ «Агроль» передав, а ТзОВ «Агроком Центр» прийняв товар згідно видаткових накладних: № Aг-0000091 від 14.03.2013 року, № Aг-0000093 від 15.03.2013 року, № Aг-0000095 від 16.03.2013 року, № Aг-0000090 від 13.03.2013 року та стягнення судового збору.

За участю представників сторін :

від апелянта/позивача: Миська Т.Г. - п/к за довіреністю б/н від 10.12.2012 р.,

від відповідача: Тороній Г.М. - п/к за довіреністю б/н від 19.05.2013 р.,

Представникам сторін, які прибули в дане судове засідання, роз'яснено права та обов'язки сторін, визначені у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представники, які прибули в судове засідання, подали спільне письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу (а.с. 196, 203).

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 29.08.2013р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 914/2367/13 господарського суду Львівської області введено суддів - Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. (а. с. 170).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 року прийнято апеляційну скаргу Вих. № 22/08-13 від 22.08.2013 р. (вх. № 05-05/1816/13 від 29.08.2013 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком Центр» до провадження та розгляд скарги призначено на 18.09.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи)(а.с. 172-173).

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 914/2367/13 замість судді Гриців В.М. (перебування у відпустці) введено суддю Давид Л.Л. (а. с. 193).

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (введення нового складу суду) розгляд даної справи почався спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення").

18.09.2013 р. в судовому засіданні, за участю представників сторін, оголошено перерву до 23.10.2013 р. на 10 год. 15 хв. (а.с. 199-200), про що сторони були повідомлені під розписку (а. с. 201).

З підстав зазначених у розпорядженні Голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 914/2367/13 замість судді Кордюк Г.Т. (хвороба) введено суддю Юрченка Я.О. (а. с. 202).

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (введення нового складу суду) розгляд даної справи почався спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення").

23.10.2013 р. в судовому засіданні, за участю представників сторін, оголошено перерву до 30.10.2013 р. на 10 год. 30 хв. (а.с. 204-205), про що сторони були повідомлені під розписку (а. с. 206).

Представник апелянта/позивача 30.10.2013 р. в судове засідання прибув, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, усно пояснив, що на його думку, між сторонами у справі існують родинні відносини, які він документально підтвердити не може, а відтак відповідач знав про обмеження повноважень директора при укладенні спірного договору, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача прибув, проти апеляційної скарги заперечив з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 194-195), щодо тверджень апелянта про існування між сторонами родинних відносин заперечив, оскільки, жодних доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, які підтверджують родинні відносини скаржником не подано, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого суду залишити без змін.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 914/2367/13.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.08.2013 року у справі № 914/2367/13 (суддя О.І.Щигельська) вирішено в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с. 159-165).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.10.2013 р. виправлено описку в мотивувальній частині рішення, яка не зачіпає суті рішення.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду апелянт/позивач (ТзОВ «Агроком Центр») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с. 175-178), просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2013р. у справі № 914/2367/13 за позовом ТзОВ «Агроком Центр» до ТзОВ «Агроль» про визнання недійсними правочинів та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними правочини з поставки товару - свійської птиці курчат - бройлерів, на підставі яких ТзОВ «Агроль» передав, а ТзОВ «Агроком Центр» прийняв товар згідно видаткових накладних: № Aг-0000090 від 13.03.2013 р., № Aг-0000091 від 14.03.2013 р., № Aг-0000093 від 15.03.2013 р., № Aг-0000095 від 16.03.2013 р., а судові витрати покласти на відповідача.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Так, скаржник вважає, що місцевий суд при прийнятті рішення прийшов до невірного висновку встановивши, що спірні відносини у справі виникли на підставі укладеного між сторонами Договору № 06/07/01 від 06.07.2012 р. та, що підстав для визнання судом цього договору недійсним немає, так як на думку скаржника, судом не було взято до уваги доводи позивача про те, що відповідач здійснив поставку товару за межами вказаного вище Договору, а директор позивача приймаючи виконання умов фактичної поставки, створюючи при цьому зобов'язання для позивача, діяв за межами своїх повноважень визначених Статутом позивача у новій редакції, зареєстрованої 02.11.2012 року, про що уповноважені особи відповідача повинні були знати, так як перебувають з позивачем у родинних відносинах.

Апелянт стверджує, що керівником ТзОВ «Агроком Центр» порушено приписи п. 9.2. Статуту Товариства (нова редакція), зареєстрованого 02.11.2012 р., яким визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, надавати попередню згоду на укладення угод (договорів, контрактів і т. д.) щодо купівлі та оренди (лізингу) майна (товарів) та придбання робіт, послуг для Товариства на суму, що дорівнює або перевищує 3000 доларів США або еквівалент цієї суми в гривнях, а відтак, до з'ясування, на думку скаржника, підлягають дві обставини: чи був інформований відповідач про обмеження повноважень директора позивача та чи мало місце наступне схвалення правочину позивачем (вищий орган управління позивача). Однак, як стверджує апелянт, у рішенні місцевого суду зазначено, що відповідач не міг знати про обмеження повноважень директора позивача, що є помилковим, оскільки один із учасників ТзОВ «Агроль» - Шопський Ф.І. перебуває в родинних відносинах із керівником ТзОВ «Агроль» - Шопською О.В. та із головою загальних зборів ТзОВ «Агроком Центр» - Шопським І.Ф., що брав участь в загальних зборах Товариства, яким затверджено Статут ТзОВ «Агроком Центр».

Також в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у справі крім видаткових накладних: № Ar-0000090 від 13.03.2013 р., № Ar-0000091 від 14.03.2013 р., № Ar-0000093 від 15.03.2013 р., № Aг-0000095 від 16.03.2013 р. немає інших первинних документів, які б забезпечували фіксацію та облік цієї господарської операції, так як п. 2.2 спірного Договору визначено, що зобов'язання сторін по поставці продукції виникають на підставі погодженого сторонами замовлення покупця. Однак, у вищевказаних видаткових накладних зазначено: що поставка здійснюється «без замовлення», а відтак, на думку скаржника, без попереднього погодженого сторонами замовлення, є неможливою поставка за цим Договором, оскільки умовами вказаного договору також обумовлено складання таких первинних документів, як рахунок-фактура (п. 3.1.), транспортно-супровідні документи (п.2.3.).

Крім того, вважає що згідно ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою та посилається на роз'яснення наданими у п. 3.4. постанови Пленуму ВГС України № 11 від 29.05.2013 р., в якому зазначено що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Відтак, наступне схвалення такого правочину згідно роз'яснень постанови Пленуму (п. 3.4.), може бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (є прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. д.). Відтак, зі статуту позивача вбачається, що уповноваженим органом, що надає попередню згоду на вчинення, характерних для оспорюваних правочинів є Загальні збори учасників позивача.

Колегією суддів встановлено, що Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком Центр», є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 38141600, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 80454, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Убині, вул. Шкільна, буд. 9В. Вид діяльності зазначеного Товариства за КВЕД: 10.11. Виробництво м'яса - основний вид економічної діяльності юридичної особи; 10.91. Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.32. Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 46.33. Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харовими оліями та жирами; 01.47. Розведення свійської птиці; 46.11. Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

В матеріалах справи наявний Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 372408, виданий станом на 29.05.2013 р. (а. с. 23-25).

У вказаному Витягу визначено: перелік засновників (учасників) юридичної особи (а.с. 23/зворот), відомості про органи управління юридичної особи, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи: Яремко Віталій Степанович, 07.05.2012 р. - керівник, Яремко Віталій Степанович, 07.05.2012 - підписант, Петраков Спартак Альбертович, 21.03.2013 р. - підписант (а.с. 23-25).

З тексту зазначеного Витягу, виданого на час постановлення рішення місцевим господарським судом, не вбачається будь-яких обмежень на право вчиняти будь-які дії від імені юридичної особи без довіреності для керівників Товариства, які були обрані (призначені) до органу управління юридичної особи, у т.ч. підписувати договори.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроль» є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 30765316, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 81083, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Жорниська. Статут ТзОВ «Агроком Центр» (нова редакція) зареєстрований 02.11.2012р. номер запису: 14001050002000882 (а.с. 15-18).

Основний вид економічної діяльності за КВЕД: 01.47. Розведення свійської птиці; 10.12. Виробництво м'яса свійської птиці; 46.21. Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46,23. Оптова торгівля живими тваринами; 10.92. Виробництво готових кормів для домашніх тварин.

Керівник та підписант юридичної особи - Шопська Ольга Василівна, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АЖ № 265331, виданого станом на 25.06.2013 р. (а. с. 44-45, 154-156), Шопська О.В. діє без довіреності.

З тексту зазначеного Витягу теж не вбачається будь-яких обмежень для органів управління юридичної особи, щодо права вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори.

З матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим судом, що 06.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроль» (Продавець - за Договором, Відповідач - у справі) в особі директора Шопської О.В., що діє на підставі Статуту, з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроком Центр» (Покупець - за Договором, Позивач - у справі) в особі директора Яремко В.С., що діє на підставі Статуту, з іншого боку, було укладено Договір № 06/07-01 (далі за текстом - Договір)(а. с. 9).

Згідно з цим Договором, Продавець (Відповідач - у справі) зобов'язувався передати у власність Покупця, сільськогосподарську продукцію тваринництва - свійську птицю курчат- бройлерів живою вагою (надалі - Продукція) відповідно до умов Договору і прийнятих Сторонами змін і доповнень до Договору, а Покупець прийняти і оплатити його вартість на умовах його Договору (п. 1.1. Договору).

Умови поставки визначені у розділі 2 Договору, ціна продукції та оплата - розділом 2 Договору. Відповідальність сторін - розділом 5 Договору № 06/07/-01 від 06.07.2012 р.

Вказаний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2012 року (перше речення п. 7.1. Договору). Якщо в строк не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії даного Договору жодна з сторін письмово не заявить іншій стороні про відмову у продовженні Договору, він автоматично продовжує свою дію на тих же умовах ще на рік (друге речення п. 7.1. Договору).

Договір підписано повноважними представниками обох Сторін, їх підписи засвідчено печатками Сторін (розділ 8 Договору), що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, є правомірним право чином в силу ст. 204 ЦК України.

Сторонами, зокрема апелянтом, не подано жодних доказів про внесення змін та/або доповнень до даного Договору поставки живої свійської птиці курчат-бройлерів, як і не подано доказів про укладення між сторонами будь-якого іншого Договору на постачання живої свійської птиці курчат-бройлерів.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроль» (Продавець - за Договором, Відповідач - у справі) в особі директора Шопської О.В., що діє на підставі Статуту, з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроком Центр» (Покупець - за Договором, Позивач - у справі) в особі директора Яремко В.С., що діє на підставі Статуту, з іншого боку, було укладено Договір (номер Договору - не читається)(далі за текстом - Договір від 03.01.2013 року)(а. с. 10 - 13).

Згідно з п.1.1. Договору від 03.01.2013 року, Продавець зобов'язується продати продукцію переробки свійської птиці - бройлера - м'ясо, надалі - Товар, а Покупець прийняти й оплатити його вартість відповідно до умов Договору і прийнятих Сторонами змін і доповнень до Договору.

Розділом 2 Договору від 03.01.2013 року визначено порядок поставки товару, розділом 3 Договору - ціну товару і порядок розрахунків, розділом 4 - супровідні документи.

Якість товару, упакування і маркування - розділом 5 Договору. Приймання товару встановлено розділом 6 Договору, відповідальність сторін передбачена у розділі 7 Договору від 03.01.2013 року.

Відповідно до розділу 11 Договору від 03.01.2013 р., він набирає сили з моменту його підписання і діє до закінчення календарного року. У другому речення п. 11.1. Договору визначено, що у випадку, якщо Сторони, у термін не менш чим за 20 днів до закінчення терміну дії даного Договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати Договір, то останній вважається продовженим терміном на наступний календарний рік.

Договір від 03.01.2013 року на постачання м'яса свійської птиці-бройлера теж підписано повноважними представниками обох сторін за цим Договором (розділ 13 Договору від 03.01.2013 року), їх підписи засвідчено печатками Сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

За своїми основними та неосновними (другорядними) ознаками, зазначені вище правочини є договорами поставки, а саме:

- за Договором № 06/07-01 від 06.07.2012р. - свійської птиці курчат-бройлерів живою вагою (п. 1.1. Договору) (а. с. 9),

- за Договором від 03.01.2013 р. - м'яса продукції переробки свійської птиці - бройлера (п. 1.1. Договору від 03.01.2013 року).

В матеріалах справи відсутні, сторонами не надано належних та допустимих доказів про те, що сторони письмово (згідно з п. 7.1. Договору № 06/07/-01 від 06.07.2012р.) не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії даного Договору попереджали одна одну про відмову від договору або бажання розірвати Договір.

Відтак, Договір № 06/07/-01 від 06.07.2012р. предметом якого є поставка свійської птиці курчат-бройлерів живою вагою є автоматично продовженим на тих же умовах ще на рік (п. 7.1. Договору), тобто по 31.12.2013 р., а Договір від 03.01.2013 р., предметом якого є поставка м'яса свійської птиці - бройлера - діє згідно з п. 11.1. цього Договору від 03.01.2013 року - до закінчення календарного року.

Згідно ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів даної справи за видатковими накладними: №Aг-0000091 від 14.03.2013р. Постачальником: ТзОВ «Агроль» було передано Одержувачу: ТзОВ «Агроком Центр», без замовлення: свійську птицю - курча бройлери ж/в, кількістю 21980,00 кг. на суму з ПДВ: 284860,80 грн. (а.с. 19); №Aг-0000093 від 15.03.2013р. - свійську птицю - курчат блойлерів ж/в в кількості 22040,00 кг. на суму з ПДВ - 285638,40 грн. (а.с. 20); №Aг-0000095 від 16.03.2013р. свійську птицю - курча бройлери ж/в, кількістю 23120,00 кг. на суму з ПДВ: 299635,20 грн. (а.с. 21); №Aг-0000090 від 13.03.2013р. свійську птицю - курча бройлери ж/в, кількістю 23040,00 кг. на суму з ПДВ: 298598,40 грн. (а.с. 22).

Виходячи аналізу умов вищенаведених договорів поставки, за видатковими накладними: №Aг-0000091 від 14.03.2013р., №Aг-0000093 від 15.03.2013р., №Aг-0000095 від 16.03.2013р.; №Aг-0000090 від 13.03.2013р. мала місце поставка живої свійської птиці - курчат - бройлерів, відтак правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 06/07/-01 від 06.07.2012р. (а.с. 9).

Місцевим господарським судом встановлено, що вищевказу продукцію Відповідач передав на підставі умов Договору № 06/07/-01 від 06.07.2012р. (а.с. 9), а Позивач його отримав, без будь-яких застережень, що підтверджується видатковими накладними: №Aг-0000091 від 14.03.2013р.; №Aг-0000093 від 15.03.2013р.; №Aг-0000095 від 16.03.2013р.; №Aг-0000090 від 13.03.2013р. на загальну суму 1168732,80грн. (а. с. 19-22).

Крім того, в матеріалах справи містяться банківські виписки (а.с. 49-148), які підтверджують факт часткової оплати Позивачем за отриманий у Відповідача товар, який був поставлений згідно умов Договору № 06/07/-01 від 06.07.2012р.

Однак, апелянт вважає, що між позивачем та відповідачем 06.07.2012р. укладено Договір поставки №06/07/01 проте, при поставці продукції, сторони не діяли на виконання умов укладеного Договору № 06/07/-01 від 06.07.12р., оскільки, поставку товару, згідно видаткових накладних №Аг-0000090 від 13.03.2013р., №Аг-0000091 від 14.03.2013р., №Аг-0000093 від 15.03.2013р., №Аг-0000095 від 16.03.2013р., здійснено без попереднього узгодження сторонами замовлення, що суперечить п. 2.2. даного Договору, та в сторін відсутні будь-які інші первинні документи, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарської операції, саме за цим Договором. Крім того, скаржник стверджує, що видаткові накладні від імені відповідача підписані директором ТзОВ «Агроком Центр» без належних на це повноважень зі сторони директора, тобто без рішення Загальних зборів учасників Товариства про надання згоди на укладення спірних правочинів, а директор на їх підписання не уповноважувався.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким твердженням апелянта, виходячи з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Частиною 2 ст. 203 ЦК встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Пунктами 1, 3, 5 ст. 65 ГК України встановлено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Як уже було вище зазначено у цій постанові, Відповідачем здійснено поставку продукції: свійської птиці курчат-бройлерів живою вагою на підставі Договору поставки № 06/07/-01 від 06.07.2012 р. за видатковими накладними: №Aг-0000091 від 14.03.2013р.; №Aг-0000093 від 15.03.2013р.; №Aг-0000095 від 16.03.2013р.; №Aг-0000090 від 13.03.2013р. на загальну суму 1168732,80 грн.

Вищевказану продукцію (свійська птиця - курчата бройлери ж/в) Позивачем було отримано, що підтверджується підписом уповноваженої особи на видаткових накладних, які скріплені печатками уповноважених сторін за Договором № 06/07/-01 від 06.07.2012 р.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що директор ТзОВ «Агроком Центр» у момент підписання Договору та видаткових накладних, діяв з перевищенням своїх повноважень, які визначені Статутом товариства, то належить зазначити, що як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.05.2013 р. щодо ТзОВ «Агроком Центр», в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником ТзОВ «Агроком Центр» зазначено Яремка Віталія Степановича, який, як вбачається із Витягу, з 07.05.2012р. є керівником та підписантом ТзОВ «Агроком Центр». Відомостей про наявність обмежень щодо представництва інтересів від імені ТзОВ «Агроком Центр» у керівника в Державний реєстр - не внесено (а. с. 23-25).

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі серед інших містяться відомості про прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З огляду на викладене позивачем не подано доказів, що на момент укладення спірних правочинів до Єдиного державного реєстру ним було внесено відомості про реєстраційну дію щодо обмеження повноважень керівника ТзОВ «Агроком Центр» (у вигляді внесення змін до відомостей про юридичну особу).

Відповідно до частин 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що директором ТзОВ «Агроком Центр» на момент укладення спірного Договору та видаткових накладних був Яремко В.С., який мав належний обсяг цивільної дієздатності та діяв в межах повноважень наданих йому законодавством України, виступав від імені ТзОВ «Агроком Центр» без довіреності та діяв в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно.

Отже, апелянтом/позивачем під час розгляду справи в місцевому та апеляційному судах не було представлено доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, які б підтверджували, що директор ТзОВ «Агроком Центр» не мав належних повноважень на укладення Договору із Відповідачем та/або мав обмеження вчиняти від імені юридичної особи будь-які інші дії визначені Статутом.

Як зазначено у п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо:

- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України);

- про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Щодо тверджень апелянта/скаржника, що між сторонами у справі існують родинні відносини, так як один із учасників ТзОВ «Агроль» - Шопський Ф.І., на думку скаржника, перебуває у родинних відносинах із керівником ТзОВ «Агроль» - Шопською О.В. та із головою загальних зборів ТзОВ «Агроком Центр» - Шопським І.Ф., що брав участь в загальних зборах Товариства, яким затверджено Статут ТзОВ «Агроком Центр» (нова редакція), а відтак Відповідач знав про обмеження повноважень директора позивача є недоведеними, такі докази в матеріалах справи відсутні, оскільки ідентичність прізвищ учасників товариств не є належними та допустимими доказами у справі, а є тільки припущеннями скаржника.

Відповідно до ст. 32 ГПК України наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

Разом з тим, в силу статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем, юридичною особою, у господарському суді не доведено тієї обставини, що її контрагент був або мав бути обізнаний з наявними обмеженнями повноважень представника цієї юридичної особи, але не зважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Крім того, слід зазначити, що про обмеження учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком Центр» Яремка В.С., на які посилається Позивач у апеляційній скарзі, як на підставу своїх тверджень, не було вміщено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, про наявність будь-яких обмежень директора ТзОВ «Агроком Центр» Яремка В.С. щодо підписання Договору ТзОВ «Агроль» не знало, та за всіма обставинами не могло знати, таких доказів суду не подано.

Що стосується тверджень Позивача про те, що при підписанні спірних правочинів сторони діяли не на виконання умов укладеного Договору № 06/07/-01 від 06.07.2012р., і без складення попереднього замовлення продукції, то слід зазначити, що вказані обставини не можуть вважатись підставами визнання правочину недійсним, що визначені ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

У відповідності до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

З урахуванням вищенаведеного, наявність передбачених законом підстав для визнання спірного договору недійсним у встановленому законом порядку належними доказами не доведена суду.

Щодо тверджень апелянта, що місцевим судом невірно зроблено висновок, що спірні відносини у справі виникли на підставі укладеного між сторонами Договору № 06/07/01 від 06.07.2012 р., колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено колегією суддів, в матеріалах справи також знаходиться Договір від 03.01.2013 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроль» (Продавець - за Договором, Відповідач - у справі) в особі директора Шопської Ольги Василівни, що діє на підставі Статуту, з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроком Центр» (Покупець - за договором, Позивач - у справі) в особі директора Яремко В.С., що діє на підставі Статуту, з іншого боку (а. с. 10-13).

Згідно п. 1.1. Договору від 03.01.2013 р., Продавець (Відповідач - у справі) зобов'язувався продати продукцію: переробки свійської птиці - бройлера - м'ясо, (надалі - Товар), а покупець (Позивач у справі) прийняти й оплатити його вартість відповідно до умов Договору і прийнятих Сторонами змін і доповнень до Договору.

Як уже було вище зазначено, за своїми предметами, зазначені вище Договори поставки є різними, один - на поставку живої свійської птиці курчат-бройлерів (Договір № 06/07/-01 від 06.07.2012 р. (а.с. 9), другий - на поставку м'яса свійської птиці - бройлера (Договір від 03.01.2013 р.).

В матеріалах справи знаходяться банківські виписки, в яких зазначено чітко визначено самим Платником «Призначення платежу: Оплата за кури згідно договору № 06/07/-01 від 06.07.2012р.» (а. с. 49-148).

Відтак, підстав вважати що спірні відносини у сторін на підставі Договору № 06/07/-01 не виникали - відсутні, а вимоги позивача про визнання недійсними правочинів з поставки товару - свійської птиці курчат-бройлерів живою вагою, на підставі яких ТзОВ «Агроль» передав, а ТзОВ «Агроком Центр» прийняв тпродукцію згідно видаткових накладних: № Aг-0000091 від 14.03.2013 року, № Aг-0000093 від 15.03.2013 року, № Aг-0000095 від 16.03.2013 року, № Aг-0000090 від 13.03.2013 року - надуманими.

Разом з тим слід зазначити, що фактичні дії сторін договору з підписання останнього, так само як і оплата Позивачем частини заборгованості за ним свідчать про усвідомлення сторонами предмету договору, у тому числі й підстав виникнення вимоги.

Інші твердження скаржника викладені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу апелянта/позивача залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2013р. у справі № 914/2367/13 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/Позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013 року у справі № 914/470/13-г - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.

В судовому засіданні 30.10.2013 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 04.11.2013р.