Рішення № 34509558, 28.10.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2013 р.Справа № 921/1004/13-г/18

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув справу:

за позовом Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, вул. Клепарівська, 20, м. Львів, в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, в особі 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Держспецтрансслужби військової частини T0410, вул. Промислова, 3, м. Червоноград, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАС", вул. С. Бандери, 102, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область

про cтягнення заборгованості в розмірі 45 948,91 грн.

За участю представників сторін:

прокурора: Гончар М.С., наказ №624 к від 06.08.2013 р.

позивача: не прибув.

відповідача: не прибув.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Держспецтрансслужби військової частини T0410 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАС" про cтягнення заборгованості в розмірі 75 948,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач взятих на себе зобов'язань згідно договору №14-0410-2012 від 01.06.2012 р. по оплаті виконаних робіт належним чином не виконав, внаслідок чого допустив заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

Крім того, при зверненні з позовом до суду прокурор просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти, що належать відповідачу, обґрунтовуючи це тим, що відповідач відмовляється добровільно сплатити суму заборгованості та що відповідач ймовірно перебуває у скрутному фінансовому становищі.

Ухвалою господарського суду від 01.10.2013 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 14.10.2013 р., який відкладався до 28.10.2013 р.

25.10.2013 р. від позивача у справі надійшла заява №409 від 21.10.2013 р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 45 948,91 грн., оскільки останнім сплачено 30 000 грн. 24.09.2013 р. На підтвердження викладеного долучив відповідну виписку з рахунку.

Оскільки ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачу надано право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову до прийняття рішення судом першої інстанції, відтак дана заява прийнята судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Розглянувши заяву прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти, що належать відповідачу, суд відмовляє і її задоволенні, оскільки позивачем необґрунтовано, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а також не зазначено підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом подання відповідних доказів з урахуванням зазначених вимог, передбачених ст.ст. 32-34, 36, 66 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор у судовому засіданні 28.10.2013 р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Просить суд позов задоволити.

Представник позивача у судове засідання не прибув.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання відповідач був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення із датою вручення "09.10.2013 р.".

Втім, зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, оцінивши подані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново - господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

01.06.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ІВАС", надалі замовник, та 72 окремим загоном механізації 1 об'єднаного загону Держспецтрансслужби військової частини T0410, надалі виконавець, укладений договір №14-0410-2012, за яким виконавець зобов'язується виконати за завданням замовника роботи, які визначені в локальному кошторисі (п. 1.1. договору).

За п. 1.2. договору замовник зобов'язується своєчасно приймати та оплачувати фактично виконані роботи на умовах визначених договором.

Загальна вартість робіт визначається на основі кошторису та становить 265 206 грн. (п. 2.1. договору).

Оплата за виконані виконавцем роботи проводиться замовником щомісячно за фактично виконані роботи шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок виконавця протягом п'яти банківських днів після підписання замовником актів виконаних робіт за місяць та рахунків, представлених виконавцем замовнику до оплати (п. 2.4. договору).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З змісту вищенаведеного слідує, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду, за яким у відповідності ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.ст. 843, 846 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На виконання позивачем умов договору ним виконані наступні види робіт:

- берегоукріплювальні роботи, що підтверджується складеним та підписаним актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 р. форми № КБ-2в на суму 32 048,45 грн.;

- земельні роботи автосамоскидом, що підтверджується складеним та підписаним актом №1/14 від 31.07.2012 р. на суму 5 266,82 грн.;

- берегоукріплювальні роботи, що підтверджується складеним та підписаним актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 р. форми № КБ-2в на суму 53 088,97 грн.;

- земельні роботи автосамоскидом, що підтверджується складеним та підписаним актом №2/14 від 31.08.2012 р. на суму 15 016,04 грн.;

- берегоукріплювальні роботи, що підтверджується складеним та підписаним актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 р. форми № КБ-2в на суму 54 199,46 грн.;

- земельні роботи автосамоскидом, що підтверджується складеним та підписаним актом №3/14 від 28.09.2012 р. на суму 12 104,97 грн.;

- берегоукріплювальні роботи, що підтверджується складеним та підписаним актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р. форми № КБ-2в на суму 30 012,18 грн.;

- земельні роботи автосамоскидом, що підтверджується складеним та підписаним актом №4/14 від 31.10.2012 р. на суму 22 610,98 грн.;

- берегоукріплювальні роботи, що підтверджується складеним та підписаним актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 р. форми № КБ-2в на суму 35 007,89 грн.;

- земельні роботи автосамоскидом, що підтверджується складеним та підписаним актом №5/14 від 30.11.2012 р. на суму 18 489,90 грн.;

- берегоукріплювальні роботи, що підтверджується складеним та підписаним актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. форми № КБ-2в на суму 15 103,25 грн.

Разом по перелічених актах позивачем проведено робіт на загальну суму 292 948,91 грн.

Оплата за наведені вище виконані роботи відповідачем проведена частково, що підтверджується банківськими виписками: від 12.07.2012 р. на суму 32 000 грн., від 31.08.2012 р. на суму 40 000 грн., від 04.09.2012 р. на суму 15 000 грн., від 02.10.2012 р. на суму 30 000 грн., від 31.10.2012 р. на суму 15 000 грн., від 28.02.2013 р. на суму 5 000 грн., від 26.04.2013 р. на суму 20 000 грн., від 14.05.2013 р. 20 000 грн., від 07.06.2013 р. на суму 10 000 грн., від 05.07.2013 р. на суму 10 000 грн., від 25.07.2013 р. на суму 20 000 грн. та від 24.09.2013 р. на суму 30 000 грн.

Таким чином заборгованість відповідача становить 45 948,91 грн.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають до задоволення в розмірі 45 948,91 грн. як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не заперечені і не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 - 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАС", вул. С. Бандери, 102, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 31668211, на користь 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Держспецтрансслужби військової частини T0410, вул. Промислова, 3, м. Червоноград, Львівська область, код ЄДРПОУ 33158321:

- 45 948 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 91 коп. боргу;

- 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання "01" листопада 2013 року через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька