Рішення № 34508845, 30.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2013 р. Справа № 914/3822/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Надвірнянське лісове господарство», м.Надвірна Івано-Франківської області

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м.Жидачів Львівської області

про стягнення 25 655,72 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Дорошенко Б.М. - представник (довіреність №01-2/1086 від 20.09.2013р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Державним підприємством «Надвірнянське лісове господарство» до Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовй комбінат» про стягнення 25 655,72 грн., з яких 24 549,96 грн. основного боргу та 1 105,76 грн. 3% річних. Крім того у позовній заяві позивач просить стягнути на його користь з відповідача 1 720,50 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 11.10.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 30.10.2013р.

Представник позовача подав клопотання (від 30.10.2013р. вх.№45453/13) про долучення до матеріалів справи документів перелічених в даному клоптанні, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, однак подав відзив на позовну заяву (від 28.10.2013р. вх.№44733/13) в якому позивач позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнає та одночасно просить суд відстрочити виконання рішення на 12 місяців, оскільки, як зазначає відповідач, виконання рішення суду у даній справі буде утрудненим з підстав викладених у даному відзиві.

Представник позивача проти розстрочки виконання рішення на 12 місяців заперечив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

03.01.2012р. між Державного підприємства «Надвірнянське лісове господарство» (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" (покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №07-4/24, відповідно до умов якого за результатами проведення спеціалізованого аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2012р., який відбувся 02.12.2011р., продавець передає у власність на умовах франко-проміжний склад продавця /лот №1 № позиції: 109,110/, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.

Відповідно до п.1.3. договору право власності на майно переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості купленого на аукціоні товару та підписання акта його приймання-передачі.

Загальна сума вказаного договору становить 446 250,00 грн.

Згідно із п.5.1. договору поставка товару по даному договору здійснюється згідно щомісячного графіку поставок, який є невід'ємною частиною даного договору, на умовах франко-склад продавця (Додаток №1).

Пунктом 6.3. договору передбачено, що датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем , тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п.7.1. договору платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати.

Покупець зобов'язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару протягом 5-ти календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати (п. 8.1. договору).

Згідно графіку поставки необробленої деревини, затвердженим сторонами і викладеному у Додатку №1 до договору товар постачається партіями у січні, лютому та березні 2012р. Обсяг кожної партії - 500 куб.м., вартість - 148 750,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що ним в повному обсязі виконано свої обов'язки передбачені договором, товар покупцю передано у повному обсязі.

Однак в порушення умов договору відповідач не здійснив попередньої оплати третьої (здійсненої у березні 2012р. обсягом 500 куб.м.) партії товару протягом 5-ти календарних днів з дня пред'явлення рахунку до сплати.

Як стверджує позивач, рахунок на сплату 148 750,00 грн. був пред'явлений відповідачу 30.03.2012р., проте ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовй комбінат» в повному обсязі не оплатило виставлений рахунок за поставлену деревину.

Отже, як вказано у позовній заяві, станом на 04.10.2013р. розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 24 549,96 грн., які ДП «Надвірнянське лісове господарство» просить стягнути на його користь з ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат».

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 1 105,76 грн.

Відтак, загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості становить 25 655,72 грн., з яких 24 549,96 грн. основного боргу та 1 105,76 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, враховуючи те, що відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення з нього суми основного боргу, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Оригінали вказаних накладних оглянуті в судовому засіданні.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем порушено умови договору щодо оплати ним отриманого товару.

Відповідачем здійснено лише часткові оплати за поставлений товар, що підтверджуються банківськими виписками які були долучені позивачем клопотання (від 30.10.2013р. вх.№45453/13) про долучення доказів до матеріалів справи.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того наявність заборгованості у розмірі 24 549,96 грн. визнається відповідачем у поданому ним відзиві на позовну заяву (від 28.10.2013р. вх.№44733/13).

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також враховуючи те, що відповідач у відзиві на позовну заяву визнає існування у нього заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 24 549,96 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок розміру 3% річних, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1 105,76 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Щодо поданого відповідачем відзиву, в якому ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" просить відстрочити виконання рішення на 12 місяців суд зазначає наступне.

Необхідність розстрочення виконання судового рішення відповідач обґрунтовує складною фінансово-економічною ситуацією ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" та наявністю загрози його банкрутства, а також неодноразовою вимушеною зупинкою виробничого обладнання, що в свою чергу є наслідком зменшення обсягів виробництва та збуту продукції, виконанням численних боргових зобов'язань перед контрагентами та іншими обставинами, які позбавляють товариство можливості вчасно і у повному обсязі сплатити суму боргу перед ДП «Надвірнянське лісове господарство».

Також у вказаному відзиві зазначено, що протягом останніх шести місяців ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" виготовило продукції на суму 161 526 200,00 грн., а збуло на суму 152 662 539,89 грн., сума дебіторської заборгованості становить 50 104 600,00 грн., а згідно балансу та податкової декларації сума непокритих збитків становить 169 163,00 грн.

В підтвердження вищезазначених обставин відповідачем долучено до поданого ним відзиву звіт про фінансову діяльність товариства, довідку про виготовлення та реалізацію продукції та податкову декларацію.

Згідно п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із п.7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.7.2. вищезазначеної постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, враховуючи матеріальний стан та матеріальні інтереси як відповідача, так і позивача, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає що клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на 12 місяців не підлягає задоволенню, однак, враховуючи подані відповідачем докази скрутного фінансово-економічного становища ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", суд вважає за доцільне відстрочити виконання судового рішення на 1 місяць до 30.11.2013р.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №1925 від 24.07.2013р. на суму 1 720,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 49, ст.ст.82-85, 115, 116, 121 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовй комбінат» (81700, Львівська область, м.Жидачів, вул.Фабрична, будинок 4, код ЄДРПОУ 00278801) на користь Державного підприємства «Надвірнянське лісове господарство» (78400, Івано-Франківська область, м.Надвірна, вул.Соборна, будинок 163, код ЄДРПОУ 22189564) основний борг в розмірі 24 549,96 грн., 3% річних в розмірі 1 105,76 грн. та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. з відстрочкою виконання рішення на 1 місяць до 30.11.2013р.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 04.11.2013р.

Суддя Петрашко М.М.