Справа № 1628/2368/12
Провадження №2/548/22/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.09.2013 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді Личковахи О.О.
при секретарі Комаренко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом Прокурора Хорольського району Полтавської області в інтересах держави в особі: Хорольської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Хорольського району Полтавської області в інтересах держави в особі: Хорольської центральної районної лікарні звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
В заяві вказував, що 06.08.2012 року близько 21 год. ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, керуючи технічно-справним автомобілем НОМЕР_1. рухаючись при вечірніх сутінках зі швидкістю близько 60 км/год по вулиці Шевченка в селі Вишняки Хорольського району Полтавської області з увімкненим дальнім світлом фар в районі електроопори №13 порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди: наїзду на малолітню ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1, яка рухалася з батьками по правому узбіччю дороги.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №2114 від 15.10.2012 року потерпілій ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку тяжкого ступеню з розвитком лівобічної субдуральної гематоми, субарахноідального крововиливу, набряку головного мозку, перелому скату черепа, закритих поперечних переломів обох тіл лобкових кісток справа із зміщенням та частковим розривом лобкового симфізу, закритого компресійного перелому тіла Тн9 хребця, забою нижньої долі правої легені, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки життя.
Позивач зазначає, що отримавши тілесні ушкодження, ОСОБА_3 була госпіталізована у Хорольську ЦРЛ де знаходилась на стаціонарному лікуванні в BAIT Хорольської ЦРЛ з 06 по 13 серпня 2012 року.
Як вказує позивач, згідно розрахунку вартості лікування та довідки № 10619 від 01.11.2012 року наданою Хорольською центральною районною лікарнею ОСОБА_3 стаціонарно лікувалась у вказаній лікарні із 06 по 13 серпня 2012 року, що становить 7 ліжко/днів. Вартість 1 ліжко/дня складає 2881 грн.78 коп.
Загальна вартість лікування ОСОБА_3 у BAIT Хорольської центральної районної лікарні становить 20 172 грн. 45 коп.
Позивач вказує, що у відповідності до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати виграти закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у класності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Як зазначає позивач, згідно ст.ст. 28. 20. 93-1 КПК України. Постанови Пленуму
Верховного Суду України № І 1 від 07.07.95р. «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» (із змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 03.12.97р.), прокурор пред'являє цивільний позов про відшкодування коштів, що витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, оскільки цього вимагає охорона майнових інтересів держави.
Позивач прохав стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Хорольської центральної районної лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину в загальній сумі 20 172 гривні 45 копійок.
В судовому засіданні прокурор, позовні вимоги підтримала повністю прохала їх задоволити.
В судове засідання Хорольська центральна районна лікарня свого представника не направила, подала заяву про розгляд справи за відсутності представника, зазначивши, що Хорольська ЦРЛ позов визнає повністю.
Відповідач ОСОБА_1, згідно ч.6 ст.76 ЦК України був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, так як адміністрація Крюківської ВК управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавської області (№29) надіслала розписку та письмові пояснення ОСОБА_1, в яких він вказав, що позов не визнає.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, з»ясувавши позицію сторін, взявши до уваги не визнання відповідачем позову, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 28.03.2013 року по справі № 1628/2359/12, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.
Вищевказаною ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 28.03.2013 року встановлено, що ОСОБА_1 06 серпня 2012 року близько 21 год. 00 хв., керуючи автомобілем ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_2, та рухаючись по вул.Шевченка с.Вишняки Хорольського району Полтавської області, в порушення вимог п. 10.1; п.2.9 «а»; п.2.10 Правил дорожнього руху України, згідно яких водій перед початком перестроювання та будь якою зміною напрямку руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху праворуч на праве узбіччя, в наслідок чого допустив наїзд на малолітню ОСОБА_3, яка рухалася по краю проїзджої частини дороги в попутному напрямку, завдавши останній тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.
З листа Хорольської центральної районної лікарні № 2076 від 06.11.2012 року вбачається, що витрати на лікування ОСОБА_3, що перебувала на стаціонарному лікуванні в відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Хорольської ЦРЛ 7 ліжко/днів 20172 грн. 45 коп.; 1 ліжко/день 2881 грн. 78 коп.
У відповідності з ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки, ухвала апеляційного суду Полтавської області від 28.03.2013 року відносно ОСОБА_1 набрала законної сили 28.04.2013 року, то суд приходить до висновку про те, що позивач звільнений від доказування обставин події, що стала приводом для звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Виходячи зі змісту п.3 Постанови Пленуму Верховного Суд України від 07.07.1995, №11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат»" сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров»я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко - днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.
Термін і обгрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Відповідно до п.2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженогопостановою Кабінету міністрів України від 16 липня 1993 року № 545 із змінами і доповненнями від 19 вересня 2012 року № 868, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарному та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма ОО №3 (у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що на момент розгляду справи відповідач не відшкодував кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора Хорольського району Полтавської області в інтересах держави в особі: Хорольської центральної районної лікарні є обґрунтованими та такими, що пілягають задоволенню.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді звільняються від сплати судового збору. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 1206 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Прокурора Хорольського району Полтавської області в інтересах держави в особі: Хорольської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Хорольської центральної районної лікарні р/р 35411004001644 МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999514 в ГУДКУ в Полтавській області витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину в загальній сумі 20 172 (двадцять тисяч сто сімдесят дві) гривні 45 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в сумі 229 гривень 40 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий:
Судове рішення № 34506092, Хорольський районний суд Полтавської області було прийнято 16.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1628/2368/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: