Рішення № 34505224, 29.10.2013, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа № 427/5774/13-ц

Провадження № 2/427/2103/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2013 року

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

Головуючого судді Шевцова О.А.,

при секретарі с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Свердловського міського суду Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Свердловантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Я.М. Свердлова» про стягнення моральної шкоди внаслідок отримання професійного захворювання,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою та в обґрунтування своїх вимог вказав, що він з 27.04.1977 р. працював на різних шахтах. З 08.01.2002 р. по 14.06.2009 р. працював на шахті «ім. Я.М. Свердлова», звідки звільнився за власним бажанням. За наслідками роботи у відповідача, ОСОБА_2 визначено 25% втрати професійної працездатності з 13.06.2009 р. безстроково, у звязку з чим, його взято на облік Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Через професійне захворювання позивач отримав незворотні наслідки у стані свого здоровя, його працездатність суттєво обмежена, що прямо вплинуло на життєві плани та трудові перспективи. Тривале лікування порушило професійні плани ОСОБА_2 щодо продовження праці та отримання гідної заробітної плати, оскільки більша частина робочих професій, повязаних з видобутком вугілля для позивача була закрита через невідповідність його фізичного стану здоровя. Крім того, за висновками МСЕК позивачу протипоказано тяжкий фізичний труд, праця у підземних умовах. Все це позначилось також на психіці ОСОБА_2, який постійно знаходиться у пригніченому стані через неможливість повного відновлення здоровя. Порушені нормальні життєві звязки, позивачу доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, планувати періодичні курси обстеження та лікування. Крім того, для складання позову та отримання необхідної юридичної консультації ОСОБА_2 було витрачено значну кількість коштів, які були взяті із сімейного бюджету, що також завдало психологічної травми.

В позові також зазначено, що у звязку з браком повітря, який обумовлений наявним професійним захворюванням, позивач погано засинає вночі, іноді відчуває нестерпні позиви до кашлю, що призводить до того, що він просинається серед ночі та тривалий час не може заснути, через що зранку дуже погано себе почуває.

Посилаючись на ст. 237-1 КЗпП України, позивач вважає, що моральна шкода повинна бути відшкодована за рахунок роботодавця. Виходячи із принципу справедливості, ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, позивач оцінює завдану моральну шкоду у 10 000 грн., яку просить суд стягнути з відповідача на його користь.

Відповідач про дати та час судових засідань був належним чином повідомлений, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що є в матеріалах справи, у звязку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, у випадках встановлених законом.

Відповідно до приписів ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з копії трудової книжки (а.с. 7-10), позивач з 01.08.2002 року по 14.06.2009 року працював у ВП шахта «ім. Я.М. Свердлова» ДП «Свердловантрацит» в якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею.

Згідно копії довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (а.с. 6), позивачу ОСОБА_2 з 23.06.2009 року встановлено 25 відсотків втрати професійної працездатності безстроково, у звязку з хронічним бронхітом пилової етіології, первинно.

Відповідно до копії акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання № 10 від 04.06.2009 р. за формою П-4 (а.с. 11) на підприємстві ВП «Шахта «ім. Я.М. Свердлова» ДП «Свердловантрацит», професійне захворювання ОСОБА_2 виникло через невиконання у повному обсязі процесу знепилювання, відсутність ефективних засобів пиловидалення, невиконання у повному обсязі проекту комплексного знепилювання, відсутність ефективних засобів боротьби з пилом. Згідно п. 17 акту № 10 від 04.06.2009 р. за формою П-4, причинами виникнення професійного захворювання ОСОБА_2 є тривала дія вугільного та породного пилу на органи дихання у концентрації перевищуючій граничнодопустиму норму.

Згідно ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Статтею 8 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, повязаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що професійне захворювання позивача є наслідком незабезпечення роботодавцем належних умов праці. Професійне захворювання, яке призвело втрату працездатності 25 відсотків безстроково, спричиняє позивачу моральних страждань, які повязані з необхідністю лікування, відчуттям фізичних страждань, а також призводить до втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. в судовому засіданні встановлені наступні факти: наявність спричиненої моральної шкоди полягає у безстроковому встановленні відсотків втрати професійної працездатності органами МСЕ, що передбачає незворотні обмеження у життєдіяльності людини, та як наслідок постійні душевні переживання; протиправність діяння її заподіювача та його вина виражається в невиконанні у повному обсязі процесу знепилювання, відсутності ефективних засобів пиловидалення, невиконанні у повному обсязі проекту комплексного знепилювання, відсутності ефективних засобів боротьби з пилом; наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням полягає у доведеності того, що хронічне професійне захворювання позивача виникло під час роботи у шкідливих умовах на підприємстві відповідача.

Проте слід також врахувати, що позивач, працюючи в тяжких, шкідливих умовах, міг усвідомлювати можливість погіршення стану його здоровя, був обізнаний про умови праці, але свідомо продовжував виконувати роботи у шкідливих умовах.

Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивача, погіршення здібностей позивача до праці та обмеження можливості їх реалізації, а також виходить із засад розумності та справедливості, у звязку з чим оцінює розмір грошового відшкодування моральної шкоди у 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, ст. 8 Закону України «Про охорону праці», ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення моральної шкоди внаслідок отримання професійного захворювання задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит», код ЄДРПОУ 32355669, на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, спричинену внаслідок отримання професійного захворювання на виробництві, в сумі 3000 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).

Стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит», код ЄДРПОУ 32355669, на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Свердловським міським судом Луганської області, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.А. Шевцов