Рішення № 34504636, 01.11.2013, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2614/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Потоцького В.В.,

при секретарі Олійник Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 20000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що пошкодження належного йому автомобіля внаслідок ДТП заподіяло позивачеві значну моральну шкоду. Позивач завжди підтримував автомобіль у бездоганному стані, а тому для нього факт пошкодження транспортного засобу є дуже болючим. На даний час він не може відремонтувати автомобіль у звязку з браком коштів. Спостерігати такий його стан кожного дня спричиняє позивачеві душевний біль та нагадує про події дня, коли сталося ДТП. Це все стало наслідком виникнення пригніченого стану у позивача, він став нервово відноситися до оточуючого світу. Це був його пёрший і улюблений автомобіль, він із сімєю систематично виїздили за місто на відпочинок після тяжкого робочого тижня на вищезгаданому автомобілі, однак після ДТП можливість насолоджуватись законним відпочинком зникла. Також, на тривалий час після ДТП позивачеві та його близьким довелося пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні. Багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування власним автотранспортом, довелося відкласти, а від деяких з них він, взагалі, змушений був відмовитись, що спричинило проблеми з роботою. Розмір своїх душевних страждань позивач оцінює в 20000 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на те, що надані позивачем докази заподіяної моральної шкоди не є належними і достатніми, оскільки на час ДТП позивач ніде не працював, автомобіля на праві особистої власності не мав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

16 червня 2013 року близько 22 години 30 хвилин по вул. Б.Хмельницького в м. Переяслав-Хмельницький Київської області водій ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння та керуючи автомобілем «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер 27122КН, допустив зіткнення передньою частиною свого автомобіля із задньою частиною автомобіля ВАЗ-21063, реєстраційний номер 54667КК, чим завдав йому механічних пошкоджень. Автомобіль ВАЗ-21063, реєстраційний номер 54667КК, перебуває в експлуатації та розпорядженні позивача ОСОБА_1 на підставі довіреності від 5 вересня 2012 року, власником вказаного автомобіля є ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України №4 від 01 березня 2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Позивач посилається на ту обставину, що він має у користуванні автомобіль ВАЗ-21063, яким розпоряджається відповідно до довіреності від 05.09.2012 року, і який був пошкоджений внаслідок ДТП, що мало місце 16.06.2013 року. В звязку з ушкодженням автомобіля, позивач вважає, що йому заподіяна моральна шкода.

При цьому, як на підставу обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на правову позицію Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки». Проте, вказана постанова регулює захист права власності осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом, а тому такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. І позивач мав би право на відшкодування шкоди в звяжу з ушкодженням транспортного засобу, яким він користується.

Отже, посилання позивача на правову позицію Пленуму Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ та на систематичний виїзд на автомобілі за місто на відпочинок із сімєю після тяжкого робочого тижня є безпідставними, оскільки в судовому засіданні встановлено, що на час ДТП позивач ніде не працював, автомобіля на праві особистої власності не мав.

Вказані обставини підтверджуються: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1; довіреністю від 05.09.2012 р.; довідкою відділення ДАІ про випадок ДТП; полісом №ЛЕ/1896256; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу «DAEWOO LANОS».

На підставі ст.ст. 11; 23; 1166; 1167; 1187 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 209; 213; 214; 215; 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_4