Ухвала суду № 34503737, 24.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 9104/77255/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Термодім" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 р. по справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термодім" про стягнення податкового боргу,-

встановив:

27.10.2011 року Державна податкова інспекція в м. Ужгороді звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термодім», у якому, із урахуванням уточнення до позовних вимог, просила стягнути з відповідача податковий борг в сумі 359 433,63 грн.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що за ТОВ «Термодім» станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою рахується податковий борг в сумі 359 433,63 грн. У зв'язку з тим, що за відповідачем рахується несплачений податковий борг, який станом на день звернення до суду становить 359 433,63 грн., позивач просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 р. адміністративний позов задоволено. Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Термодім» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Дубова, Б 1, ідентифікаційний код 32637121 р/р 26007301202046 в Ужгородській філії ПАТ ПІБ, МФО 312163; р/р 26001021100054 в АТ «Піреус банк МКБ», МФО 300658; р/р 26005070 у ЗФ ВАТ «Піреус банк МКБ» М. Ужгород, МФО 312679; р/р 26001226216900 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005) податковий борг в сумі 359 433,63 грн. (триста п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять три грн. 63 коп.) грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи у суді, не з'явились, про причини неявки не повідомили, а тому суд ухвалив у відповідності до ст. 41 КАС України розгляд справи здійснити у відсутність осіб, які беруть участь у справі та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термодім" є юридичною особою та зареєстроване у виконавчому комітеті Ужгородської міської ради Закарпатської області 08.08.2003 року, та знаходиться за адресою:88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Дубова, Б 1 (а.с. 6).

Відповідно до наявних у матеріалах справи податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, відповідачем самостійно задекларовано зобов'язання по даному платежу за І квартал 2011 року (№52375) у розмірі 10225 грн.(а.с.9); за II квартал 2011 року (№74264) у розмірі 20700 грн.(а.с.10-11).

Однак, відповідачем, самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства не були сплачені.

Судом встановлено, що 21 липня 2011 року ДПІ у м. Ужгороді проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток підприємства.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №1710/15-1/32637121 від 21.07.2011 року (а.с.28-29).

На підставі акту №1710/15-1/32637121 від 21.07.2011 року ДПІ у м. Ужгороді було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003331540 від 04.08.2011 року (а.с.22), яким відповідачу визначено обов'язкову до сплати суму штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток приватних підприємства у розмірі 170,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення № 0003331540 від 04.08.2011 року було направлене відповідачеві та отримане ним 15.08.2011 року (а.с.22).

Крім того, відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість, відповідачем самостійно задекларовано зобов'язання по даному платежу за 03 місяць 2011 року (№52372) у розмірі 23333грн.(а.с.12-13); за 05 місяць 2011 року (№55818) у розмірі 24486 грн. (а.с.14-15); за 06 місяць 2011 року (№67141) у розмірі 67677 грн. (а.с.16-17); за 07 місяць 2011 року у розмірі 43642 грн.(а.с.20-21); за 08 місяць 2011 року у розмірі 156938 грн.(а.с.18-19)

Попри це, відповідачем, самостійно визначені податкові зобов'язання з ПДВ не були сплачені.

Також, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 20 травня 2011 року ДПІ у м. Ужгороді проведено невиїзну документальну перевірку по питанню дотримання строків сплати (перерахування) податків по податку на додану вартість, перевіркою встановлено порушення п 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме відповідачем порушено строки сплати (перерахування) податку на додану вартість.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №1216/15-2 від 20.05.2011 року (а.с.26).

На підставі акту №1216/15-2 від 20.05.2011 року ДПІ у м. Ужгороді було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001951640 від 02.06.2011 року (а.с.24), яким відповідачу визначено обов'язкову до сплати суму штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1056,10 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001931640 від 02.06.2011р. яким відповідачу визначено обов'язкову до сплати суму штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 11036,53 грн. (а.с.25).

24 червня 2011 року ДПІ у м. Ужгороді проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, перевіркою встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог пп.49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 ст. 49 розділу II, н.203.1 ст.203 Податкового кодексу України.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №1503/15-2/32637121 від 24.06.2011 року (а.с.27).

На підставі акту №1503/15-2/32637121 від 24.06.2011 року ДПІ у м. Ужгороді було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002281640 від 04.07.2011 року (а.с.23) яким відповідачу визначено обов'язкову до сплати суму штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до пп. 54.1. ст. 54 Податкового Кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначеного у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Правовою нормою п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755- VI (із змінами та доповненнями) передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було надіслано першу податкову вимогу від 08.02.2010р. №1/111 року та другу податкову вимогу 15.03.2010р. №2/294року.

Як вбачається з матеріалів справи, дані податкові вимоги були отримані відповідачем (а.с.30).

Судом встановлено та підтверджено довідками з облікових карток відповідача (а.с.73-76) заборгованість ТОВ «Термодім» з 24.12.2010 р. по 27.12.2010 р. не переривалася, а відтак суд вірно відхилив посилання відповідача у письмових запереченнях на те, що перша та друга податкові вимоги від 08.02.2010 р. та від 15.03.2010р. є погашеними та вважаються відкликаними.

Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно ст.95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають, у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу вимог пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Термодім» також підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.5).

В силу ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність та законність позовних вимог, які належними та допустимими доказами були доведені у судовому засіданні, відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Термодім" залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 р. по справі № 2а-3583/11/0770 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик