Ухвала суду № 34503441, 30.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року справа №805/12820/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року по адміністративній справі №805/12820/13-а за позовом ОСОБА_2 до Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними.

Позивач оскаржує дії Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції щодо примусового виконання звільнення земельної ділянки при примусовому виконанні судового наказу №34/100, виданого господарським судом Донецької області 08.09.2009 року. Підставою для звернення з даним позовом стало те, що судами при розгляді позову ОСОБА_2 не враховано певні обставини, а саме те, що між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 укладені господарські договори, які свідчать про добровільне виконання рішення Господарського суду від 27.08.2009 року про зобов'язання звільнити земельну ділянку.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними на підставі ст.109 ч.1 п.2 КАС України.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_2 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, в якій просить скасувати ухвалу від 06 вересня 2013 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В скарзі зазначив, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права та дійшов хибного висновку про те, що позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спор відноситься до компетенції адміністративних судів. Позивач фактично оскаржує дії відповідача при здійсненні владних управлінських функцій поза межами виконавчого провадження, тому вважає висновок суду першої інстанції про підсудність даної справи господарському суду невірним.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність у порядку письмового провадження на підставі ст.197 ч.1 п.2 КАС України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем поданий позов до Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про оскарження дій при примусовому виконанні звільнення земельної ділянки на виконання судового наказу №34/100, виданого господарським судом Донецької області 08.09.2009 року. Судовий наказ виданий по господарській справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1,2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

ОСОБА_2 оскаржує в адміністративному позові дії державних виконавців щодо виконання судового наказу №34/100, який виданий 08.09.2009р. Господарським Донецької області.

Якщо ОСОБА_2 вважає, що діями або бездіяльністю державних виконавців порушені її права чи свободи, вона має право звернутися до суду зі скаргою на дії державних виконавців в порядку ст.1212 ГПК України.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у відкритті провадження за адміністративним позовом до Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними, оскільки такий позов не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року по адміністративній справі №805/12820/13-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року по адміністративній справі №805/12820/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва