Ухвала суду № 34503428, 01.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2013 року справа №805/11134/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Святодух О.Б.,

за участю представників сторін по справі:

від позивача: Лищук І.В.,

від відповідача: Чернишова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013р. по справі № 805/11134/13-а (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «трейд хауз АКС»до Східної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12 липня 2013 року №700000002/2013/000081/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700000002/2013/00169 від 12 липня 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Східної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12 липня 2013 року № 700000002/2013/000081/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00169 від 12 липня 2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013р. позов задоволено в повному обсязі, внаслідок чого скасовано рішення Східної митниці про коригування митної вартості від 12 липня 2013 року № 700000002/2013/000081/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00169 від 12 липня 2013 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було застосовано другорядний 2г (резервний) метод визначення митної вартості товару, оскільки подані позивачем документи мають розбіжності стосовно митної вартості придбаного товару, додаткові документи надані митному органу не в повному обсязі.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем (покупець) та компанією BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай) (продавець) був укладений контракт від 20 березня 2013 року № 200313 купівлі-продажу продукції, номенклатура, ціна, якої визначені у додатку до зазначеного договору. Згідно п.4, п.6.1 контракту оплата здійснюється банківським переказом на валютний рахунок продавця після відвантаження товару . Покупець приймає товар у перевізника на митному складі в Донецьку.

Під час митного оформлення наведеної продукції позивач 09 липня 2013 року надав митному органу пакет документів для здійснення митного оформлення, у тому числі: декларацію митної вартості № 700130000/2013/012267, у якій за першим методом згідно до Митного кодексу України позивачем визначено митну вартість у сумі 33663,16 USD (269069,64 грн.), рахунок-фактура (інвойс) від 16.05.2013 року № В20130516; платіжне доручення від 25.-6.2013 року щодо сплати товару за ціною договору від 20.03.2013 року ; міжнародна автомобільна накладна (СMR) № 3507 від 06.07.2013 року ; коносамент від 30.05.2013 року № OOLU2534641050; пакувальний лист від 16.05.2013 року В20130516 ; доповнення до договору від 20.03.2013 року № 1; сертифікат походження товару форми А від 22.05.2013 року G 13470ZC44393602; копія митної декларації країни відправлення 681120130113524015 від 22.05.2013 року.

09 липня 2013 року позивач був ознайомлений із необхідністю надання додаткових документів, про що свідчить підпис його представника на зворотному боці декларації митної вартості, а саме: - висновки про вартісні та якісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавства, та/або інформація біржових організацій про вартості товару або сировини; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів (за наявності); - копію митної декларації країни відправлення.

12.07.2013р. позивачем було надано додаткові документи : - лист позивача до Східної митниці Міндоходів від 11.07.2013 №288-ТХ; - витяг з листа Міністерства доходів і зборів України від 08.05.2013 №4/1-02-06/410; - витяги з сайтів товарних бірж; - митна декларація країни відправлення (без перекладу); - прайс-лист виробника товару.

За результатами опрацювання документів, поданих під час митного оформлення спірної декларації, відповідачем встановлено, що додаткові документи надані митному органу не в повному обсязі, а к поданих відомостях наявні розбіжності: - станом на 12.07.2013 митному органу не надані: каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавства, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - у наданому 12.07.2013 декларантом ТОВ «Трейд хаус «АКС» ОСОБА_1. прайс листі №б/н від 15.03.2013 зазначений строк дії до 30.04.2013, при цьому специфікація №1 та інвойс №В20130516 датовані 16.05.2013. Отже, наданий прайс-лист до митного оформлення товарів, зазначених у митній декларації від 09.07.2013 №700130000/2013/012267 не має відношення; - надані витяги з сайтів товарних бірж не містять жодної інформації про товари заявлені до митного оформлення митної декларації від 09.07.2013 №700130000/2013/012267.

Відповідачем 12 липня 2013 р. прийнято рішення № 700000002/2013/000081/2 про визначення митної вартості товару, яким було збільшено визначену позивачем митну вартість вантажу, заявленого до митного оформлення із застосуванням другого (резервного) методу визначення митної вартості, встановивши ціну на товар на рівні 108839,13 USD (869951,49 грн.), виходячи із розрахунку: 5,0160 USD за одиницю товару, та прийнята картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000002/2013/00169 від 12 липня 2013 року.

На підставі частини 7 статті 57 Митного кодексу України 16 липня 2013 року позивачем надана нова декларація № 700130000/2013/012687 для випуску вантажу у вільний обіг з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою та сумою митних платежів.

З метою підтвердження розбіжностей позивач надав митному органу супровідним листом від 19 липня 2013 року витяг з сайту Української універсальної товарної біржі щодо вартості товару, згідно якого ціна за ідентичний товар (виробник - BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED) складає 10,56 гривень за одну папку-реєстратор .

Листом від 23 липня 2013 року № 03-1/01-2-26/2277 відповідач повідомив про відсутність законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої у декларації позивача № 700130000/2013/012267 від 09 липня 2013 року .

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані на підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що в спірних правовідносинах, позивачем для митного оформлення було надано всі документи, передбачені ч. 2 ст.53 Митного кодексу України, та на вимогу митного органу додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, зокрема банківські платіжні документи на оплату спірного товару за ціною договору.

Стосовно доводів відповідача щодо невідповідності прайс-листу від 15 березня 2013 року з строком дії до 30 квітня 2013 року, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дата дії прайс-листу жодним чином не впливає на числові показники митної вартості товару. Крім того, на вимогу позивача його постачальник BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай) листом від 27 липня 2013 року надав прайс-лист від 01 травня 2013 року з терміном дії до 31 серпня 2013 року, ціни на товар в якому у порівнянні з прайс-листом від 15 березня 2013 року , не змінилися.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Східної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013р. по справі № 805/11134/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013р. по справі № 805/11134/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 листопада 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 04 листопада 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г.Сухарьок