Постанова № 34501010, 28.10.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року Справа № 5002-19/3400-2010

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисової Ю.В.,

суддів Гонтаря В.І.,

Рибіної С.А.,

за участю представників:

позивача: Бадрєтдінова Юлія Василівна (довіреність №3391 від 18.07.13 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"),

відповідача: не з'явився (ПП "Югпромсервіс"),

третіх осіб: не з'явились ( ТОВ Фірма "Лакшмі-Ко", нотаріус Слободян В.М.),

суб'єкта оскарження: не з'явились ( 1)Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньов Р.О., 2) Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим ),

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гризодубова А.М.) від 23 вересня 2013 року за скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця (щодо постанови про закінчення виконавчого провадження ) у справі № 5002-19/3400-2010

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (вул. Артема, 60, Київ 50, 04050)

в особі філії «Кримське регіональне управління Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"» (пров.Піонерський, 3, м.Сімферополь, 95011)

до приватного підприємства "Югпромсервіс" (вул. Каламитська, 16, Прибережне, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96563)

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Лакшмі-Ко" (пров. Сімферопольський, 1, Сімферополь, 95000)

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Слободян Володимир Михайлович (вул. Воровського, 37/14, Київ, 03150)

про стягнення 1763207,45 грн.;

за зустрічним позовом про визнання недійсним договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Кримське регіональне управління "Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі за текстом - банк) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Приватного підприємства "Югпромсервіс" про звернення стягнення на нерухоме майно - нежитлові будівлі, що є предметом іпотеки.

Приватне підприємство "Югпромсервіс" звернулося до банку із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним укладеного 13.06.2007 між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПП "Югпромсервіс" іпотечного договору. Заява прийнята ухвалою господарського суду від 17.08.2010 до судового провадження.

Рішенням господарського суду першої інстанції від 04.10.2010 первісний позов задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Судом на примусове виконання рішення за первісним позовом видані накази.

Від банку 23.08.2013 на адресу суду надійшла скарга на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, відповідно до якої скаржник просив: 1) Визнати незаконними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Шерстньова Р.О. з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження; 2) Визнати незаконною бездіяльність вказаного виконавця щодо не направлення на адресу стягувача постанови про закінчення виконавчого провадження; 3)Визнати недійсною та скасувати постанову вказаного виконавця про закінчення виконавчого провадження; 4)Зобов'язати цього виконавця поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-19/3410, виданого 25.10.2010 року; 5) Повернути оригінал наказу суду № 5002-19/3410, виданого 25.10.2010 року.

Ухвалою від 23 вересня 2013 року місцевий господарський суд задовольнив скаргу банку лише в частині визнання незаконною бездіяльність держвиконавця, що стосується не направлення на адресу стягувача постанови від 29.12.12 про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення на користь банку 17521,72 грн. В задоволенні інших вимог скарги стягувача суд відмовив.

Вважаючи вказану судову ухвалу такою, що прийнята у порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», без повного встановлення обставин у справі, банк звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив суд апеляційної інстанції ухвалу скасувати, задовольнивши вимоги скарги в повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.13 року скаргу прийнято до судового провадження у складі судової колегії: головуючий суддя Борисова Ю.В., судді Волков К.В., Балюкова К.Г. та справу призначено до розгляду на 28 жовтня 2013 року.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати 28 жовтня 2013 року у зв'язку з відрядженням судді Волкова К.В. та хворобою судді Балюкової К.Г. їх замінено у складі судової колегії на суддів Гонтаря В.І. та Рибіну С.А.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 28 жовтня 2013 року з'явився лише представник банку. Інші учасники в суд представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, у відповідності до вимог процесуального законодавства. Про причини неявки представників суд не повідомили.

Представник заявника апеляційної скарги надав пояснення та підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягаючи на частковому скасуванні ухвали суду і задоволенні всіх вимог, заявлених стосовно неправомірності дій та бездіяльності Головного державного виконавця Шерстньова Р.О.

Від інших учасників, в тому числі й від суб'єкта оскарження, відзивів ані на скаргу, ані на апеляційну скаргу банку в суд не надходило.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши представника заявника скарги, його вимоги і заперечення, судова колегія вважає можливим відхилити доводи апеляційної скарги та залишити оскаржену ухвалу суду без змін.

Відповідно до статті 106 (частина 1 пункт 21) Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби. Згідно статей 101, 99 цього кодексу у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення (ухвалу), користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Встановлено, 29 грудня 2012 року головним держвиконавцем Шерстньовим Р.О. винесена постанова у ВП №32876399 про закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду АР Крим №5002-19/3400-2010, виданим 25.10.2010 року, про стягнення з ПП «Югпромсервіс» на користь ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит» 17521,72 грн. (а.с.140 том 3).

У відповідності до пункту 3 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою вищевказаної постанови державний виконавець зазначив виконання вимог виконавчого документу.

Як вбачається зі скарги, заявник в обґрунтування обставин незаконності закриття виконавчого провадження посилається на те, що 13.11.2012 року в межах виконавчого провадження відбулись прилюдні торги з реалізації обладнання АЗС, проте аукціон з реалізації цього майна визнаний недійсним рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 року.

Вважаючи, що в майбутньому особа, що була новим власником майна до моменту визнання недійсним аукціону, може пред'явити вимоги щодо повернення грошових коштів, сплачених банку у виконання наказу суду, стягувач у виконавчому провадженні (банк) не погоджується з підставністю закриття виконавчого провадження, вважаючи неправомірними висновки суду про необґрунтованість вимог скарги на дії (бездіяльність) виконавчого органу.

Пункт 8 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XIII ГПК тощо.

Приписи статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до пункту 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки оскаржена банком постанова про закінчення виконавчого провадження винесена виконавцем 29.12.2012 року, судова колегія вважає вірним зауваження місцевого господарського суду стосовно того, що на момент прийняття вказаної постанови аукціон з реалізації майна боржника не був оскаржений, а його результат не був визнаний недійсним. Отже обставини, на які посилається скаржник, як на підтвердження незаконності дій виконавця, мали місце пізніше винесення самої оспорюваної постанови.

Таким чином, при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець не міг і не повинен був знати, що у майбутньому результати проведеного аукціону будуть визнані недійсними.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що до теперішнього часу жодних вимог до банку про повернення коштів, шо надійшли у виконання судового наказу, не заявлено. Твердження заявника про можливість таких обставин в майбутньому не є підставою для визнання неправомірними ані дій виконавця, ані висновків суду в оскарженій ухвалі, якою розглянута скарга банку.

Відносно доводів заявника апеляційної скарги щодо обставин винесення постанови держвиконавцем у порушення п.8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на те, що постанова датується 29 грудня 2012 року, а фактичне надходження коштів - 03 січня 2013 року, суд апеляційної інстанції зазначає про можливість пізнішого зарахування коштів через новорічні свята, в той час як банком не доведено про відсутність доказів перерахування коштів платником і надання відповідних доказів державному виконавцю саме 29 грудня 2012 року.

Отже, в чому саме полягала незаконність дій виконавця в момент їх вчинення, заявник не зазначив, що унеможливлює задоволення скарги в частині визнання незаконними дій Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Шерстньова Р.О. з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, визнання цієї постанови недійсною та її скасування.

Вимоги про зобов'язання Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Шерстньова Р.О. поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-19/3410, виданого 25.10.2010 року, та про повернення оригіналу наказу господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-19/3410, виданого 25.10.2010 року до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, місцевий господарський суд вірно визнав такими, не підлягають задоволенню через відсутність підстав для визнання незаконними дій виконавця із закриття виконавчого провадження.

Стосовно вимоги про визнати незаконною бездіяльності Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Шерстньова Р.О. щодо не направлення на адресу стягувача постанови про закінчення виконавчого провадження, судом вірно звернуто увагу на приписи пункту 3 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якого копія постанови про закриття виконавчого провадження у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки суб'єктом оскарження не спростовані твердження заявника скарги про неотримання своєчасно постанови про закінчення виконавчого провадження, а матеріали справи не містять підтвердження такого отримання постанови банком, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про можливість задоволення вимог скаржника лише в зазначеній частині.

На підставі наведеного, керуючись статтями 99, 101, 103 (пункт 1), 102, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2013 року (щодо постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження) у справі № 5002-19/3400-2010 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2013 року (щодо постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження) у справі № 5002-19/3400-2010 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.В. Борисова

Судді В.І. Гонтар

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (вул. Артема, 60,Київ 50,04050)

2. Філія "Кримське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (пров. Піонерський, 3,Сімферополь,95011)

3. Приватне підприємство "Югпромсервіс" (вул. Каламитська, 16,Прибережне,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96563)

4. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Лакшмі-Ко" (пров. Сімферопольський, 1,Сімферополь,95000)

5. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Слободян Володимир Михайлович (вул. Воровського, 37/14,Київ 150,03150)

6. Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Шерстньов (вул. Київська, 81,Сімферополь,95000)

7. Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. Київська, 81,Сімферополь,95006)