Рішення № 34499535, 01.11.2013, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа № 256/7064/13-ц

2/256/1987/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 листопада 2013 року

Калінінській районний суд міста Донецька Донецької області в складі:

головуючої судді - Токарєвої Н.М.,

при секретарі - Даткової К.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Донбасгеологія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні, моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 35010,44 гривень; компенсація за відпустку у розмірі 5550,14 гривень; заборгованість за підзвітними сумами у розмірі 8377,94 гривень; середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 25794,23 гривні; моральну шкоду у сумі 3000 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 9.09.2004 року загальними зборами акціонерів ВАТ «Донбасгеологія» його було обрано головою правління ВАТ «Донбасгеологія». 31.05.2013 року він був звільнений відповідно до ст.. 38 КЗпП України. В день звільнення відповідач не провів з ним розрахунок. Заборгованість по заробітній платі складає 40560,58 гривень, по підзвітним сумам складає 8377,94 гривень, що підтверджується довідками ПАТ «Донбасгеологія». Таким чином, відповідачем було порушено його право на своєчасне отримання заробітної плати, передбачене ст. 116 КЗпП України. Відповідачем на теперішній час йому не виплачено заробітну плату та не проведено остаточного розрахунку при звільненні в зв'язку з чим він має право на середній заробіток за весь час прострочення по день фактичного розрахунку, тобто за період з 1.06.2013 року по 13.09.2013 року у розмірі 25794,23 гривні. Крім того, у зв'язку з невиплатою заробітної плати він зазнає значних моральних страждань, ним втрачено нормальні життєві зв'язки, має докладати додаткових зусиль для організації його життя та життя його родини. Тому, йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 3000 гривень. Просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. Про день, час і місце розгляду справи був сповіщений у порядку ст. 74 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами. Від відповідача надійшла до суду заява, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 у сумі 77732,75 гривні ПАТ «Донбасгеологія» визнає у повному обсязі. Просив суд розглянути справу без участі представника ПАТ «Донбасгеологія». У справі мається достатньо матеріалів про права і взаємини сторін, суд приходить до висновку про можливість розглянути дану справу під час відсутності представника відповідача на підставі наявних досліджених у судовому засіданні доказів.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.47 КЗпП України на власника або уповноваженого їм органу покладений обов'язок зробити з працівником розрахунок в терміни, передбачені ст. 116 КЗпП України.

Стаття 115 КЗпП України та стаття 24 Закону України «Про оплату праці» регулюють строки виплати заробітної плати: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи організації, проводиться в день звільнення, а в разі якщо він не працював у день звільнення, то ці суми виплачуються не пізніше наступного дня після звернення працівника за розрахунком.

Згідно вимогам ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого їм органу сум, що належать звільненому працівнику, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно положень ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог ст. 61 ч. 1 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що позивач знаходився з відповідачем у трудових відносинах з 9.09.2004 року по 31.05.2013 року та працював головою правління ВАТ «Донбасгеологія», що підтверджується записом у його трудовій книжці.

31.05.2013 року ОСОБА_1 був звільнений відповідно до ст.. 38 КЗпП України за власним бажанням. В день звільнення відповідач не провів з ним розрахунок.

Згідно довідок ПАТ «Донбасгеологія» від 13.09.2012 року № 1405,1406 заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 складає 40560,58 гривень (в тому числі компенсація відпустки у сумі 5550, 14 гривень); по підзвітним сумам складає 8377,94 гривень.

Таким чином, в силу ст.ст. 47,116 КЗпП України, з ПАТ «Донбасгеологія» на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості по заробітній платні у розмірі 40560,58 гривень, по підзвітним сумам у розмірі 8377,94 гривень.

Крім того, судом встановлено, що згідно наказу № 10-к від 31.05.2013 року позивач звільнений з 31.05.2013 року, а фактичний розрахунок з ним відповідачем не проведений. Так як, відповідач відповідно до вимог ст. 116 Кодексу законів про працю в Україні, не провів розрахунку з позивачем, що змусило останнього звернутися до суду за захистом порушених його трудових прав, то відповідно до вимог ст. 117 КЗОТ України позивач має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки з ним розрахунку при звільненні за період з 1.06.2013 року по 13.09.2013 року (в межах заявлених позовних вимог).

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 20 постанови від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заборгованості по заробітній платі у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі наступного дня після предявлення ним вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Розрахунок середнього заробітку позивачем виконано вірно, відповідно до вимог «Порядку обчислення середньої заро бітної плати», затвердженого Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року. Тому, відповідач повинен відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України сплатити позивачу його середній заробіток за час затримки з ним розрахунку при звільненні у розмірі 25794,23 гривні.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушенням його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації його життя.

Судом встановлено, що відповідачем грубо допущено порушення законних трудових прав позивача тим, що позивачу у визначені законом строки не була виплачена заробітна плата та не було у визначені законом строки проведено розрахунку при його звільнені з роботи, що привело до моральних страждань та прийняття додаткових зусиль для організації його життя. Позивач розраховував на грошові кошти, які належали йому при звільненні з роботи, для забезпечення свого достойного життя та життя своєї сім'ї. Тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 з урахуванням вимог розумності і справедливості моральну шкоду у сумі 3000 гривень.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно положень ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, відповідно до ст. 4 п. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави за позовні вимоги матеріального характеру у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3-х розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня календарного року, за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня календарного року. Таким чином, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 976 гривень 73 копійки.

Керуючись ст.ст.3,7,10,11,57,58,59,60,61,88,209,212,213,214-215,218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Донбасгеологія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні, моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донбасгеологія» (Код 01432227) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 40560 гривень 58 копійок; по підзвітним сумам у розмірі 8377 гривень 94 копійки; середній заробіток у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні у сумі 25794 гривні 23 копійки; моральну шкоду у розмірі 3000 гривень, а всього 77732 гривні 75 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донбасгеологія» (Код 01432227) у дохід держави судовий збір у сумі 976 гривень 73 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Токарєва Н.М.

01.11.2013