Постанова № 34499423, 23.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2013 року 13:39 № 826/11959/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Аблова Є.В., Амельохіна В.В., при секретарі судового засіданні Паньківі В.В. розглянувши матеріали справи

за позовомПриватного малого підприємства «Аптека КіАВО»доДержавної служби України з лікарських засобівпровизнання протиправними та скасування рішення №136-А від 10.07.2013 та наказу №931 від 10.07.2013 в частиніза участю представників сторін:

від позивача: Рева Л.М.

від відповідача: Письменна О.В.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23.10.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної служби України з лікарських засобів про визнання протиправним та скасувати рішення про анулювання ліцензії Державної служби України з лікарських засобів від 10.07.2013 року № 136-А, а також, наказ Державної служби України з лікарських засобів від 10.07.2013 року № 931, в частині анулювання приватному малому підприємству «Аптека КіАВО» ліцензії серії АВ №528043 від 13.04.2010 року, виданої Державною службою України з лікарських засобів.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що рішення про анулювання ліцензії Державної служби України з лікарських засобів від 10.07.2013 року № 136-А, а також, наказ Державної служби України з лікарських засобів від 10.07.2013 року № 931, в частині анулювання приватному малому підприємству «Аптека КіАВО» ліцензії серії АВ №528043 від 13.04.2010 року, виданої Державною службою України з лікарських засобів було прийнято з порушенням вимог діючого законодавства та протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та зазначає, що Рішення прийнято у відповідності до законодавства, з урахуванням всіх обставин справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України згідно рішення від 13.04.2010 р. №10 було видно Приватному малому підприємству «Аптека КІАВО» (надалі по тексту Позивач) Ліцензію Серія АВ №528043 на роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

Також, Позивачу було видано 13.04.2010 р. Ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, за місцем провадження діяльності за наступними адресами: Аптека №1, м. Київ, вул. Межигірська, 56/60, кв.41; Аптечний пункт №2 (Аптека №1, м. Київ, вул. Межигірська, 56/60, кв.41), м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2; Аптека №2, Чернігівська обл., м. Борзна, вул. Незалежність, 2-А; Аптечний пункт №1 (Аптека №2 Чернігівська обл., м. Борзна, вул. Незалежність, 2-А) Чернігівська обл., м. Борзна, вул. Семена Палія, 22, ЦРЛ; Аптека №3, м. Суми, пр. Лушпи, 54; Аптека №3 (Аптека №3, м. Суми, пр. Лушпи, 54), Сумська обл., Середино-Будський р-н, смт. Зноб-Новоградське, вул. Леніна, 17; Аптечний пункт №4 (Аптека №3, м. Суми, пр. Лушпи, 54), Сумська обл., м. Середина-Буда, вул. Вокзальна,26.

Відповідач зазначає, що на підставі листа Виконавчого органу Київської міської ради щодо порушення ліцензійних умов Приватним малим підприємством «Аптека КіАВО» від 19.06.2013 № 005-2014, Державною службою з лікарських засобів у місті Києві було видано наказ від 09.07.2013 № 718-0 «Про позапланову перевірку додержання Ліцензійних умов».

Перевірка проводилася Співробітниками Державної служби з лікарських засобів у м. Києві 09.07.2013 р. За результатом перевірки було складено Акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності від 09.07.2013р. № 107/1 1-ОР (надалі по тексту Акт).

В Акті було зазначено, що дія договору оренди нежитлового приміщення від 08.09.2008р. № 3348/8, в якому знаходиться аптека Позивача, вже закінчена.

На підставі акту Держлікслужбою України було прийнято рішення про анулювання ліцензії від 10.07.2013 №136-А та видано наказ від 10.07.2013р. №931.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування, визначено Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ (надалі по тексту Закон № 1775-ІІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1775-ІІІ ліцензія це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов. Ліцензійні умови - установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Згідно п. 1.3 Наказу Міністерства охорони здоров'я, від 31.10.2011, № 724 затверджено Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (надалі по тексту Порядок № 724), контроль за додержанням суб'єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі - Ліцензійні умови) у межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок здійснюють органи контролю: Державна служба України з контролю якості лікарських засобів (далі - Держлікслужба) як орган ліцензування та її територіальні органи - державні інспекції з контролю якості лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи Держлікслужби).

Пунктом 1.4 Порядку № 724, визначено терміни, а саме неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов - відсутність матеріально-технічної бази (приміщень, обладнання) для здійснення виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами за місцями провадження господарської діяльності, що зазначені в документах, які додані до заяви про одержання ліцензії; відсутність фахівців, які повинні мати відповідну спеціальну освіту і відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам.

В ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» зазначені підстави для анулювання ліцензії, зокрема, акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.

Відповідно до п. 7.11.3 Порядку №724, Держлікслужба на підставі відповідного акта приймає рішення про анулювання ліцензії. Рішення про анулювання ліцензії (додаток 12) приймається протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії. Рішення про анулювання ліцензії надсилається ліцензіату рекомендованим листом із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття. Разом з тим, Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів не дотримано процедури прийняття рішення про анулювання ліцензії товариства та не прийнято до уваги, зокрема, п. 7.6 вказаного Порядку.

Так, п. 7.6 Порядку №724, передбачено, що у разі виявлення порушень Ліцензійних умов органи контролю не пізніше п'яти робочих днів від дати складання акта перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов видають розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов, яке надсилається ліцензіату з повідомленням про вручення або орган ліцензування може прийняти рішення про анулювання ліцензії у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, прийняттю рішення про анулювання ліцензії передує видання органом контролю розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов.

Однак, Відповідачем вказане розпорядження не видавалось та не надсилалось ліцензіату, отже, товариство було позбавлено можливості усунути порушення, виявлені відповідачем під час здійснення перевірки дотримання позивачем Ліцензійних умов.

Судом встановлено, що на час отримання Позивачем ліцензії були чинними Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони здоров'я України від 12.01.2001р. № 3/8, що є свідченням про відповідність матеріально-технічної бази, а також, площ приміщень аптечних кіосків тим вимогам, які передбачались Ліцензійними умовами.

Судом встановлено, що на підставі рішення Київради від 21.12.2006 р. №526/583-1, між Позивачем (Орендарем), з однієї сторони, та Органом, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, підприємства, установи, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади міста Києва Клінічна лікарня № 15 Подільського району м. Києва (Орендодавець), з іншого боку, було укладено Договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 3348/8 від 08.09.2008 року (надалі по тексту Договір № 3348/8).

У відповідності до п. 1.1 Договору № 3348/8, Орендодавець, на підставі рішення Київради від 21.12.2006 р. №526/583-1, передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно, далі - об'єкт оренди, за адресою: м. Київ, вулиця Г. Сковороди буд. 2, корп. 3, для розміщення аптеки, яка реалізує готові ліки.

Згідно п. 9.1 вищезазначеного Договору, цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє з 5 березня 2008 року до 4 березня 2009 р.

Відповідно до п. 9.3 Договору № 3348/8, після закінчення строку дії цього Договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради.

Як встановлено Судом та не заперечується сторонами, дію вищезазначеного Договору було продовжено, згідно розпорядження від 15.10.2009 року №1189 про питання оренди майна ЛПЗ комунальної власності м. Києва з дозволом переукласти договір оренди строком на 2 роки (розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про питання оренди майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва» від 15.10.2009 року № 1189; Рішення Київради від 14.07.2011 року № 402/5789 (рішення Київської міської ради «Про деякі питання оренди майна територіальної громади міста Києва» від 14.07.2011 року № 402/5789) та витягом з протоколу № 100 засідання постійної комісії Київради з питань власності від 08.11.2011 року з продовженням ПМП «Аптека КіАВО» строку дії договору.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано Суду переконливих доказів того, що Договір № 3348/8 та Розпорядження, якими було продовжено дію Договору були визнані в судовому порядку не чинними.

Згідно п. 7.8, п. 7. 9 Порядку Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні термін у письмовій формі рекомендованим листом подати органу, який видав це розпорядження, документальне підтвердження про усунення порушень. Орган контролю веде облік розпоряджень про усунення порушень вимог Ліцензійних умов суб'єктами господарювання та здійснює контроль за їх виконанням.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Відповідачем акт про невиконання Позивачем розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов не складався, підстави для анулювання ліцензії Приватному малому підприємству «Аптека КіАВО» відсутні.

Крім того, Суд звертає увагу, що Відповідачем було здійснено перевірку, саме Аптеки №1, м. Київ, вул. Межигірська, 56/60, кв.41; Аптечний пункт №2 (Аптека №1, м. Київ, вул. Межигірська, 56/60, кв.41), в той час, як перевірка інших Аптек Позивача Відповідачем не здійснювалася, проте Ліцензію було анульовано на всі Аптечні кіоски Позивача, що свідчить, в свою чергу, про порушення прав Позивача.

Враховуючи вищенаведені положення, виходячи з наявних матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про анулювання ліцензії Державної служби України з лікарських засобів від 10.07.2013 року № 136-А, а також наказ Державної служби України з лікарських засобів від 10.07.2013 року № 931, в частині анулювання приватному малому підприємству «Аптека КіАВО» ліцензії серії АВ № 528043 від 13.04.2010 року, виданої Державною службою України з лікарських засобів є такими, що прийняте безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак, підлягає скасуванню.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2013 року К-39885/10.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на вищенаведене, виходячи з наявних матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 69, 70, 71, 158-163, 172, 177, 179 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання ліцензії Державної служби України з лікарських засобів від 10.07.2013 року № 136-А, а також, наказ Державної служби України з лікарських засобів від 10.07.2013 року № 931, в частині анулювання приватному малому підприємству «Аптека КіАВО» ліцензії серії АВ № 528043 від 13.04.2010 року, виданої Державною службою України з лікарських засобів.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя А.Б. Федорчук

Судді Є.В. Аблов

В.В. Амельохін