Постанова № 34499341, 29.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2013 року № 826/15130/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» до прокуратури Оболонського району м. Києва за участю третьої особи Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до прокуратури Оболонського району м. Києва за участю третьої особи Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що бездіяльність відповідача щодо самоусунення від розгляду скарги позивача та, відповідно, не проведення за її розглядом перевірки (в рамках здійснення нагляду за діяльністю державних органів) є протиправною, що в свою чергу, порушує законні права та обов'язки позивача.

В позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправною дію (бездіяльність) Прокуратури Оболонського району м. Києва щодо відмови в розгляді скарги на протиправність дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві; зобов'язати Прокуратуру Оболонського району м. Києва вчинити наступні дії: прийняти до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» від 16.07.2013 року №1131 на протиправність дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, пов'язану з не прийняттям та не реєстрацією податкових накладних; винести постанову щодо проведення перевірки на підставі скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» від 16.07.2013 року №1131 на протиправність дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, пов'язану з не прийняттям та не реєстрацією податкових накладних; внести подання щодо припинення порушення Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прав ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» та усунення штучних перешкод в реєстрації податкових накладних ТОВ«МІРЕЛЬ ТРЕЙД». Встановити строк для надання Прокуратурою Оболонського району м. Києва звіту про виконання судового рішення. Зобов'язати Прокуратуру Оболонського району м. Києва подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи проти позову заперечував, просив суд відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» (ідентифікаційний код 37688432), у відповідності до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р, засобами телекомунікаційного зв'язку до Державної податкової служби України було направлено податкову накладну від 26.06.2013 року №173 (документ J1201004 Податкова накладна 26540037688432J201004100000017410620132654.ХМL ), з метою внесення відомостей про податкову накладну до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до електронної квитанції №1, зазначено, що документ J1201004 Податкова накладна 26540037688432J201004100000017410620132654.ХМL не прийнято, у зв'язку із виявленням помилки - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Однак, ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» вважає відмову не правомірною, у зв'язку з тим, що ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» з моменту державної реєстрації фактично знаходиться за адресою: 04080. м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14. Саме ця адреса, вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як адреса місцезнаходження ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕИД», що підтверджується витягом з ЄДР від 15.07.2013 р., і саме ця адреса була зазначена Товариством у податковій накладній, в прийнятті якої останньому було відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано скаргу від 16.07.2013р. №1132 до Міністерства доходів і зборів України, в якій позивач просить зобов'язати ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС здійснити дії, необхідні для прийняття податкових накладних ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» на реєстрацію.

Міністерство доходів і зборів України листом від 29.07.2013р. та Головне Управління Міндоходів в м. Києві листом від 15.08.2013р. повідомили позивача про те, що при реєстрації податкових накладних здійснюється звірка даних щодо місцезнаходження суб'єкта господарювання, перебування в реєстрі платників податку на додану вартість, чинності посиленого сертифіката ключа під час накладення ЕЦП. Разом з тим, станом на 15.08.2013р. догорів щодо визнання електронних документів від 14.11.2011р. №141120111, укладений між ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» та ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві є чинним, посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб товариства діють. А отже, у товариства відсутні перепони для надсилання засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, листом щодо надання інформації від 30.07.2013р. ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві, повідомило позивача, що вся податкова звітність надіслана засобами телекомунікаційного зв'язку ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» протягом звітних (податкових) періодів до ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві, прийнята та зареєстрована, про що свідчать автоматично надіслані засобами телекомунікаційного зв'язку квитанція №1 та №2. Тобто, звітність вищевказаним платником податку надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку без будь-яких перешкод.

Не погодившись з діями податкового органу, ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» подало скаргу на незаконні дії посадових осіб в ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві, від 16.07.2013р. №1131 до Прокуратури Оболонського району міста Києва, у якій просить внести подання щодо припинення порушення ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві, прав ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» та усунення штучних перешкод в реєстрації податкових накладних ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД».

Прокуратурою Оболонського району міста Києва листом від 22.07.2013р. №47р. скеровано скаргу ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» до ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві для розгляду по суті та перевірки доводів звернення.

Законом України «Про звернення громадян» (далі - Закон) врегульовано питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Статтею 5 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про прокуратуру» прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Статтею 1 Закону передбачене право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Порядок розгляду і вирішення звернень громадян, службових та інших осіб, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийому громадян, службових та інших осіб у Генеральній прокуратурі України, прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратурах (на правах обласних), міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокуратурах регулюється Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генеральної прокуратури, від 21.06.2011р.(далі Інстукція).

Відповідно до п.1.4. Інструкції, скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, інших осіб, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, службових осіб.

Перевірки за заявами та скаргами фізичних і юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, державного нагляду (контролю), органами місцевого самоврядування, посадовими чи службовими особами відповідного рівня або неприйняття ними рішень з цих питань у встановлені строки.

Заяви та скарги, звернення і запити депутатів усіх рівнів, які надійшли до органів прокуратури без долучення до них копій відповідей органів державного нагляду (контролю), уповноважених на їх розгляд, надсилаються за належністю підрозділами з розгляду звернень та прийому громадян.

У разі неприйняття органами державного нагляду (контролю) рішень з цих питань у встановлені строки, організація розгляду звернень забезпечується відповідними галузевими підрозділами, міськими, районними, міжрайонними та прирівняними до них прокурорами з обов'язковим наданням оцінки законності діяльності уповноважених органів. (п.2.4 Інструкції)

За змістом п. 3.1. Інструкції, відповідальність за своєчасний і якісний розгляд звернень покладається на керівників структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокурорів.

За кожним зверненням в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій: прийнято до розгляду; передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури; направлено до іншого відомства; приєднано до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.(п.3.2 Інструкції).

Звернення громадян, службових та інших осіб у 5-денний строк направляються за належністю з одночасним повідомленням про це заявників оперативними працівниками управління розгляду звернень та прийому громадян Генеральної прокуратури України, галузевих відділів обласних і прирівняних до них прокуратур, міськими, районними, міжрайонними прокурорами та їх заступниками (п.3.3 Інструкція).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відповідно до змісту ст. 61 Пордаткового кодексу, встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом. Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

Відповідно до п. 41.1. Податкового кодексу, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Отже, оскільки питання, порушені позивачем у скарзі, відносяться до відомства органів податкової служби, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно направив скаргу до ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві.

Щодо позовних вимог відносно зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд повідомляє наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Зобов'язання відповідача перевірити дії переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд не може зобов'язати відповідача вчинити дії, які вони здійснюють на власний розсуд у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, оскільки це є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов