Рішення № 34499054, 23.10.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

23.10.2013 227/5162/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.

при секретаріСисенко Ю.В.

за участю

представника відповідачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулися з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля про стягнення моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він працював з 05.08.2012 року по 15.11.2012 року на ВСП Шахтоуправління Білозерська ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля. 15.11.2012 року він був змушений звільнитись з підприємства за ст..38 КЗпП України за станом здоровя. У результаті роботи з шкідливими умовами праці він занедужав, у зв'язку з чим і був звільнений з роботи. Так, після проведення медичних обстежень, йому 02.07.2013 р. був поставлений основний діагноз: хронічний бронхіт друга стадія, фаза затухаючого загострення, прикореневій і базальний пневмосклероз, легенева недостатність першої - другого ступеня. Встановлення професійного характеру захворювання вперше. Після проведення всіх обстежень, 31.07.2013 року був складений Акт №6 розслідування причин хронічного професійного захворювання, відповідно до якого, його захворювання визнане професійним, таким, що зв'язано з виробництвом, та виникло за таких обставин: Несовершенство технологии обеспыливающих мероприятий, неэффективность средств борьбы с пылью, несоблюдение и неисполнение всего комплекса обеспыливающих мероприятий, предусмотренных проектом комплексного обеспыливания шахты и отдельных участков. Не проведение лечебно - оздоровительных, реабилитационных мер от вредного воздействия на организм подземных работников производственных факторов внешней среды. Відповідно до довідки МСЕК серії 10ААА №247626 від 20.08.2013р. у нього було встановлено втрата професійної працездатності 30% та третя група інвалідності з 14.08.2013р безстроково. Вказаним захворюванням, викликаним порушенням вимог законодавства підприємством, йому було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 20 тис. грн. і яка виразилася в наступному. Моральна шкода, яка йому заподіяна, полягає у фізичному болю та стражданнях, які він переносить у звязку з професійним захворюванням. Його життя, після встановлення йому професійного захворювання, зазнало суттєвих змін. Він був звільнений з роботи у звязку з неможливістю за станом здоровя продовжувати дану роботу, яка була джерелом існування для його і його сімї. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю, він втратив 30 % працездатності. У звязку з професійним захворюванням, цілком порушена його нормальна життєдіяльність - його систематично турбує задишка, через що він періодично звертається за допомогою до лікарів і проходе лікування. Стан його здоров'я ніколи не відновиться до стану, який він мав до захворювання. Йому необхідно докладати додаткові зусилля для організації свого життя. В даний час, він вже не може, як раніше, в повному об'ємі виконувати роботи в побуті, по господарству. Таким чином, професійне захворювання спричинило тривалі зміни та вимушені порушення його звичайних життєвих звязків, фактичну біль та психологічні страждання, неможливість продовження активного особистого життя. Таким чином, професійним захворюванням йому заподіяна істотна для нього моральна шкода, яку він оцінюю в сумі 20 000 (двадцять тисяч), виходячи з перерахованого вище і яку просить суд стягнути з відповідача на його користь.

Позивач в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позов підтримує в повному обсязі,

Представник відповідача ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності, позов не визнав. Пояснив, що у ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля створені безпечні умови праці. Безпечність технологічних процесів, машин, механізмів та інших засобів колективного захисту, що використовуються робітником, а також санітарні умови відповідають вимогам нормативних актів про працю, запобігають травматизму та виникненню професійних захворювань. Позивач кожного року проходив медичне обстеження, протипоказань для продовження роботи за професією не мав. Наказом МОЗ України № 212 від 22.11.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.03.1996р. за № 136/1161 затверджено Порядок встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності, згідно якого обов'язок по встановленню факту спричинення моральної шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я покладено на МСЕК. За висновком МСЕК №247626 від 20.08.2013р ОСОБА_2 було встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 30 % та визнано інвалідом третьої групи безстроково. Оскільки вказаний висновок не містить свідчень про наявність моральної шкоди, тому і підстав для її стягнення немає. Згідно п. 2 ст. 59 ЦПК України Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а тому висновок МСЕК про встановлення позивачеві стійкої втрати працездатності не може замінити висновок того ж МСЕК про наявність чи відсутність моральної шкоди. До юридичного складу правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди входять моральні страждання робітника, або втрата життєвих зв'язків, або необхідність для робітника докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Ці обставини повинні бути належним чином доведені. Данні докази суду не надані. На підставі викладеного просив відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову про стягнення моральної шкоди в сумі 20 000грн.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами в звязку з відшкодуванням моральної шкоди, регулюються ст. 237-1 КЗпП України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем і працював в ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля.

Копією трудової книжки ОСОБА_2 підтверджується, що 15.11.2012 року останній був звільнений з ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля за п.2 ст.40 КЗпП України за станом здоровя (а.с.7-10). Даний факт відповідачем в судовому засіданні не оспорювався.

За час роботи в ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля позивач захворів на професійне захворювання. Даний факт підтверджується актом розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 31.07.2013р. (а.с.5), висновком лікарсько-експертної комісії від 26.06.2013 №21/956, довідкою до акта огляду МСЕК №439366 від 20.08.2013 року та довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №247626 від 20.08.2013 року.

Висновком МСЕК №247626 від 20.08.2013 позивачу первинно встановлено 30% втрати професійної працездатності з 14.08.2013 року та 3 група інвалідності повязана з профзахворюванням, безстроково (а.с.11).

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 13 Закону України Про охорону праці передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок професійного захворювання ОСОБА_2 заподіяно з вини відповідача, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання (а.с.5) та висновками МСЕК від 20.08.2013 року (а.с.11).

Актом розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 31.07.2013р. (а.с.5) підтверджується, що ОСОБА_2 за час роботи на підприємстві відповідача отримав професійне захворювання, а саме: хронічний бронхіт друга стадія, фаза затухаючого загострення, прикореневій і базальний пневмосклероз, легенева недостатність першої - другого ступеня. Захворювання професійне. Причиною професійного захворювання є - недосконалість технології знепилюючих заходів, неефективність засобів боротьби з пилом, недотримання і невиконання всього комплексу знепилюючих заходів, передбачених проектом комплексного знепилювання шахти і окремих ділянок, Не проведення лікувально-оздоровчих, реабілітаційних мір від шкідливого впливу на організм підземних працівників виробничих факторів зовнішнього середовища.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача на ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, оскільки були шкідливими та небезпечними, що підтверджується актом розслідування причин виникнення професійного захворювання.

Зазначені умови праці стали причиною професійного захворювання позивача, яке у нього вперше виявлено висновком МСЕК від 20.08.2013 р.

Висновком МСЕК від 20.08.2013р. № 247626 встановлено, що внаслідок зазначеного професійного захворювання позивач втратив працездатність на 30% і визнаний безстроково інвалідом 3 групи.

Пошкодженням здоровя внаслідок професійного захворювання позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоровя, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди(із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до частини 3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності та встановлення інвалідності.

В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоровя, що є підставою для задоволення його позову.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до відповідача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від ОСОБА_2 додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоровя, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 9 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 20 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми та професійного захворювання, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи відповідача, з приводу того, що позивач не надав обґрунтований розрахунок моральної шкоди, не представив медичні документі, які б підтверджували перенесення позивачем стресових, агресивних і других негативних проявів стану його здоровя не заслуговують на увагу, так як в п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоровя, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обовязків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн.

Керуючись ст.ст.5,10,60,88,209,212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Добропіллявугілля, місцезнаходження якого: 85000, Україна, Донецька обл.., м.Доброплля, пр..Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 32186934, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 9 000,00 (девять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства Добропіллявугілля, місцезнаходження якого: 85000, Україна, Донецька обл.., м.Доброплля, пр..Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 32186934, на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 коп.) на р\рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач ГУ ДКСУ Донецької області.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяО.В.Здоровиця

23.10.2013