Постанова № 34498825, 30.10.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р. Справа № 809/2116/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Круглої О.М.

за участю сторін:

представника позивача: Зелінської І.М.,

представника відповідача: Кічури Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання нечиним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

12.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" (далі - ТзОВ "Європейські будівельні технології") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у м.Івано-Франківську) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила, що за результатами камеральної перевірки ТзОВ "Європейські будівельні технології", проведеної податковим органом, складено акт перевірки №139/15-2/33859883 від 17.06.2013р., на підставі якого ДПІ у м.Івано-Франківську 27.06.2013р. винесла податкове повідомлення-рішення №0014231502 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 17 695 грн. і 4 424 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Зазначила, що ТзОВ "Європейські будівельні технології" здійснило коригування (зменшення) податкових зобов'язань до податкової декларації з ПДВ за квітень 2013р. у зв'язку з поверненням авансових платежів фізичним особам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за неотримане житло згідно договорів розірвання договорів купівлі-продажу. Таким чином, позивач дотримався вимог податкового законодавства України, а тому висновки податкового органу, зазначені в акті перевірки 139/15-2/33859883 від 17.06.2013р., є необгрунтованими та незаконними. За таких обставин вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. На підставі наведеного позов просила задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених у поданому запереченні. Суду пояснила, що 20.05.2013р. позивач подав податкову декларацію з ПДВ за квітень 2013р. В додатку №1 до даної декларації позивач в розділі 1 коригування податкових зобов'язань вказав податкову накладну №162 від 17.12.2009р., за якою проводиться коригування, та як підставу такого коригування повернення 02.04.2013р. ОСОБА_4 коштів на загальну суму 128 369рн., а також податкову накладну №189 від 28.12.2011р., за якою проводиться коригування, та як підставу такого коригування повернення 02.04.2013р. ОСОБА_3 коштів в розмірі 51640 грн. Однак після ознайомлення з декларацією податковим органом виявлено, що таких накладних не було у звітах. Після цього позивач подав уточнюючий розрахунок, де в додатку №1 розписав фізичних осіб, точні дати та номери податкових накладних нас суму 128 369 грн.

ДПІ у м.Івано-Франківську провело камеральну перевірку даних, задекларованих ТзОВ "Європейські будівельні технології" у податковій декларації з ПДВ, за результатами якої складено акт перевірки №139/15-2/33859883 від 17.06.2013р. та встановлено, що позивачем в порушення вимог п.102.5, ст.102 та п.192.2 ст.192 ПК України занижено податкові зобов'язання на 128 369 грн. та відповідно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 102 915 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду. За результатами перевірки ДПІ у м.Івано-Франківську винесла податкове повідомлення-рішення №0014231502 від 27.06.2013р., яким визначила товариству грошове зобов'язання по ПДВ в розмірі 22 119 грн., в тому числі за основним платежем 17 695 грн. та штрафною санкцією 4 424 грн. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі норм чинного законодавства, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. З урахуванням наведеного в задоволенні позову просила відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Івано-Франківську провела камеральну перевірку даних, задекларованих ТзОВ "Європейські будівельні технології" у податковій декларації з ПДВ за квітень 2013р., за результатами якої складено акт перевірки №139/15-2/33859883 від 17.06.2013р. (а.с. 11-12).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТзОВ "Європейські будівельні технології" вимог п.102.5, ст.102 та п.192.2 ст.192 ПК України, у зв'язку з чим останнім занижено податкові зобов'язання на 128 369 грн. та відповідно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 102 915 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду.

На підставі даного акту перевірки ДПІ у м.Івано-Франківську 27.06.2013р. винесла податкове повідомлення-рішення №0014231502, яким позивачу визначено грошове зобов'язання по ПДВ в розмірі 22 119 грн., в тому числі за основним платежем 17 695 грн. та штрафною санкцією 4 424 грн. (а.с. 9).

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про те, що відповідно до наданих матеріалів від 14.06.2013 року в розрахунку коригування платником відображено повернення авансових платежів фізичним особам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за неотримане житло згідно договорів розірвання договорів купівлі-продажу, у зв'язку з чим порушено вимоги п.192.2 ст.192 ПК України, оскільки зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у т.ч. при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів відповідно до закону або договору. Крім того, по контрагенту ОСОБА_4 зменшено податкові зобов'язання відповідно до розрахунків коригувань після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання, тобто з порушенням терміну давності, чим порушено п.102.5 ст.102. Таким чином, на думку податкового органу позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 102 915 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (ряд. 25.1 декларації) на 17 695 грн.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

В п.192.1.1 ст.192 ПК України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно із п.192.1.2 ст.192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

В п.192.2 ст.192 ПК України зазначено, що норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.192.3 ст.192 ПК України).

Стосовно коригування позивачем податкових зобов'язань у зв'язку з поверненням ОСОБА_3 коштів в розмірі 51 640 грн. на підставі видаткового касового ордеру від 02.04.2013р. суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про купівлю-продаж нерухомого майна (квартири), що буде створено в майбутньому, укладеному 04.11.2011р.між ОСОБА_3 та ТзОВ "Європейські будівельні технології", що посвідчений нотаріально, та на підставі податкової накладної №189 від 28.12.2011р. товариством отримано від даної фізичної особи 51 640 грн. оплати. Повернення вказаної суми коштів відбулась 02.04.2013р. згідно видаткового касового ордеру на підставі договору про переуступку боргу (а.с.42, 46, 66).

В той же час в матеріалах справи міститися договір від 11.06.2012р., зідно з умовами якого ОСОБА_3 (ЦЕДЕНТ) передає, а ОСОБА_5 (НАСТУПНИК) приймає на себе права і обов'язки першого як Покупця за договором про купівлю-продаж нерухомого майна (квартири), що буде створено в майбутньому, укладеному між ОСОБА_3 та ТзОВ "Європейські будівельні технології" та посвідченим нотаріально 04.11.2011р. (а.с.49).

В п.2.1 даного договору зазначено, що наступник (ОСОБА_5) сплатила представнику цедента (ОСОБА_3) за відступлення права щодо квартири за договором купівлі-продажу суму в розмірі 280 000 грн.

За умовами даного договору ОСОБА_3 не повертав ТзОВ "Європейські будівельні технології" квартиру, а передав наступнику - ОСОБА_5 свої права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), що буде створено в майбутньому, від 04.11.2011р.

З урахуванням наведеного, у ТзОВ "Європейські будівельні технології" були відсутні підстави для повернення ОСОБА_3 коштів в розмірі 51 640 грн. відповідно до договору про переуступку боргу та здійснення на підставі цього відповідного коригування податкових зобов'язань, оскільки з положення п.192.2 ст.192 ПК України вбачається можливість проведення такого коригування лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника.

Стосовно коригування позивачем податкових зобов'язань у зв'язку з поверненням гр.ОСОБА_4 коштів в розмірі 857 000 грн., судом встановлено наступне.

15.07.2008 року між ТзОВ "Європейські будівельні технології" та гр.ОСОБА_4 укладено нотаріально завірений договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене у майбутньому, на загальну суму 758 590 грн. (а.с.107-108). Кошти в розмірі 718 500 грн. ОСОБА_4 сплатила товариству протягом 2008-2009р.р., що підтверджується податковими накладними та виписками з банківських рахунків (а.с.56-62, а.с.80-92). Однак, 02.04.2013 року між вказаними особами укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене в майбутньому, згідно з яким товариство зобов'язане повернути ОСОБА_4 718500 грн. сплаченої суми договору, пеню в розмірі 75 859 грн. та проценти в розмірі 62 641 грн. (а.с.48).

З урахуванням цього ТзОВ "Європейські будівельні технології" в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року та додатку 1 до даної декларації відкорегувало податкові зобов'язання згідно із ст.192 ПК України, зменшивши податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 128 369 грн. (а.с.39-42).

В червні 2013 року товариством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2013 року (а.с.44-47), в якому відкореговано податкові зобов'язання підприємства згідно із ст.192 ПК України та зменшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 128 369 грн. І в додатку 1 до даної декларації підставою коригування таких податкових зобов'язань зазначено повернення 02.04.2013 року коштів ОСОБА_4 в розмірі 598 812,50 грн. (без ПДВ) та ОСОБА_3 в розмірі 43 033,33 грн. (без ПДВ).

Повернення коштів ОСОБА_4 здійснювалось через касу підприємства на підставі видаткових касових ордерів. При цьому в порушення п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 637 від 15.12.2004 р., згідно з яким у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий, в зазначених вище касових ордерах відсутні такі відомості (а.с. 65).

Крім того, п.3.12 даного Положення передбачено, що під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов'язаний перевірити: наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; наявність перелічених у документах додатків.

У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення. Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік).

В наданих та оглянутих в судовому засіданні касових ордерах відсутні підпис касира, а також дані про паспорт чи документ, що його замінює, ОСОБА_4 (номер, ким і коли він виданий), що свідчить про порушення, допущенні при складанні даних первинних документів.

На вимогу суду надати підтвердження отримання в банківській установі, яка обслуговує підприємство, коштів, які в подальшому через касу товариства були виплачені ОСОБА_4, ТзОВ "Європейські будівельні технології" надало договір про надання поворотної фінансової допомоги, укладений 02.04.2013 року між ОСОБА_6 та товариством про надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 900 000 грн. (а.с.112) та прибутковий касовий ордер №4 від 02.04.2013р. про прийняття від ОСОБА_6 856 000 грн. поворотної фінансової допомоги (а.с.113).

Так, відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Згідно з п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування (податку на прибуток підприємств), включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

В той же час позивач не підтвердив оприбуткування товариством цієї суми коштів шляхом надання декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2013 року, оскільки протягом 2013 року ТзОВ "Європейські будівельні технології" не подавало звітність з податку на прибуток підприємства. Вказана обставина підтверджена поясненнями представника відповідача.

Крім того, в прибутковому касовому ордері №4 від 02.04.2013р. відсутні підпис касира, що є порушенням п.3.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Оскільки норма п.192.2 ст.192 ПК України передбачає можливість зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору, з урахуванням вищенаведеного представник позивача не довів суду ті обставини, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги.

В той же час суд зазначає про помилкове посилання представника відповідача на порушення позивачем вимог п.102.5 ст.102 ПК України, відповідно до якого заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Так, у ст.102 ПК України встановлено строки давності для визначення сум грошового зобов'язання контролюючим органом; стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом; подання заяви про повернення або відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань. Відтак, положення даної норми не можна застосувати до спірних правовідносин.

Натомість у п.192.3 ст.192 ПК України передбачено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про правомірність дій податкового органу щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0014231502 від 27.06.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22 119 грн., в тому числі 17 695 грн. за основним платежем та 4 424 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваного рішення, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 04.11.2013 року.