Постанова № 34498592, 02.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 р. Справа № 804/7208/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - Тропіна В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ Міськшляхрембуд»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі

м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у

Дніпропетровській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЗ Міськшляхрембуд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ у у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення - рішення № 0000781502 від 12.02.2013 р., яке прийняте на підставі Акту № 3773/158/35986439 від 15.11.2012 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» (далі - Акт перевірки).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача в Акті перевірки про порушення позивачем абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, п. 4.12 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р., щодо помилковості включення до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних з часу виписки яких минуло більш ніж 365 календарних днів, є необґрунтованими, оскільки на час виписки податкових накладних контрагентом позивача - ТОВ «Торговий дім «Благоустрій» були чинними положення Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно яких право на включення сум ПДВ до складу податкового кредит зберігається за платником податків на протязі 1095 днів з дати виписки податкової накладної.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно податних заперечень на адміністративний позов заперечував проти його задоволення в повному обсязі, зазначивши, що позивачем були порушені вимоги абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, п. 4.12 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р. в частині дотримання строку про право включення сум ПДВ до складу податкового кредит протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Під час судового розгляду судом задоволено клопотання відповідача про заміну сторони по справі - ДПІ у у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС на її правонаступника - ДПІ у у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступні обставини.

На підставі ст. 75 розділу V ПК України, в порядку ст. 79 розділу ІІ ПК України проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 р. ТОВ «АБЗ Міськшляхрембуд», за результатами якої складено Акт № 3773/158/35986439 від 15.11.2012 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» та встановлено завищення позивачем суми податкового кредиту за вересень 2001 р. в результаті порушення абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України. На підставі Акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000781502 від 12.02.2013 р. про нарахування ТОВ «АБЗ Міськшляхрембуд» грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в сумі 77900,02 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 19475,01 грн.

Відповідно до матеріалів справи по контрагенту позивача - ТОВ «Торговий дім «Благоустрій» були оформлені наступні податкові накладні: № 3401 від 02.02.2010 р., № 3402 від 02.02.2010 р., № 2633 від 08.04.2009 р., № 2644 від 13.04.2009 р., № 2611 від 07.04.2009 р.

Відповідно до поштового конверту та опису вкладення в цінний лист судом встановлено, що зазначені податкові накладні отримані позивачем 29.09.2011 р., що також підтверджується листами позивача до ТОВ «Торговий дім «Благоустрій» від 14.05.2010 р. (вх. № 15 від 14.05.2010 р.) та від 02.06.2011 р. (вх. № 48 від 02.06.2011 р.) про надання податкових накладних.

На підставі даних податкових накладних сформовано податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 р.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Згідно абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до прикінцевих положень ПК України останній набув чинності 01 січня 2011 р.

Згідно п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість» втратив чинність з 01 січня 2011 р.

Відповідно до ст. 15 п. Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено граничний строк давності визначення сум податкових зобов'язань терміном в 1095 днів. («15.1.1. За винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку»; 15.3.1. Заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.»).

В преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначено, що цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Оскільки податкова накладна є звітним податковим та розрахунковим документом, то до нарахування податкових зобов'язань (податкового кредиту) на підставі податкових накладних застосовуються положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність з 1 січня 2011 р.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України встановлено принцип презумпції правомірності рішень платника податку згідно якого, в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Податковий кодекс України не має зворотної дії, в прикінцевих та перехідних положеннях ПК України відсутні норми щодо застосування положень абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності ПК України.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, були виписані в період чинності Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, враховуючи що ПК України набув чинності після виникнення права в позивача на формування податкового кредиту згідно положень Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд встановив правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту після отримання податкових накладних в межах 1095 денного строку з дати виписки податкових накладних ТОВ «Торговий дім «Благоустрій».

Відтак суд доходить висновку про необґрунтованість висновків відповідача в Акті перевірки про порушення ТОВ «АБЗ Міськшляхрембуд» абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме не включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної та завищення сум податкового кредиту позивачем за вересень 2011 р.

Зазначене також підтверджується листом ДПА України «Щодо відновлення податкового кредиту по податковій накладній, яка на момент перевірки податковим органом не була оформлена постачальником належним чином» № 6963/6/15-2415-9 від 11.08.2003 р., листом ДПА «Про деякі питання справляння податку на додану вартість» № 26268/7/16-1117 від 30.12.2005 р.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'яз2ані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено необґрунтованість висновків відповідача в Акті перевірки про завищення сум податкового кредиту з ПДВ за вересень 2011 р. та протиправність винесення на цій підставі податкового повідомлення - рішення № 0000781502 від 12.02.2013 р.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

В розрізі вказаних норм суд встановив, що спосіб захисту, який пропонує позивач, є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів, а тому суд з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача виходить за межі позовних вимог, визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення - рішення № 0000781502 від 12.02.2013 р.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ Міськшляхрембуд» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000781502 від 12.02.2013 р.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «АБЗ Міськшляхрембуд» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 973 грн. 75 коп. (дев'ятсот сімдесят три гривні сімдесят п'ять копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 09.09.2013р.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 09.09.2013р. Суддя П.О.Борисенко П.О.Борисенко