Рішення № 34497196, 28.10.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3765/13-ц

Провадження № 2/161/1790/13

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі

головуючого судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі Акайомовій Т.В.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Луцьке РУ до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Луцьке РУ звернулося в суд з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Позовні вимоги мотивує тим, що 02.04.2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступник якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 36-ЖК, згідно якого останньому було надано кредит в розмірі 109 653,75 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 4 від 02.04.2008 року на суму 106 875,00 доларів США та меморіальним валютним ордером № 7 від 02.04.2008 року на суму 2 778,75 доларів США.

Згідно п. 1.3.1. кредитного договору було встановлено процентну винагороду за користування кредитом в розмірі 13,69 % річних. Відповідно до п.п. 1.3.1, 1.4. кредитного договору відповідач взяв на себе зобовязання щомісячно сплачувати позивачу нараховані проценти за кредитом та комісії і повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 02.04.2033 року, при цьому повернення кредиту відповідачем повинно здійснюватись у відповідності до графіку погашення суми кредиту.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між відповідачем та позивачем був укладено іпотечний договір від 02.04.2008 року реєстровий № 1427, згідно з умовами якого відповідач передав в іпотеку належне йому нерухоме майно: чотирикімнатну квартиру № 103, загальною площею 79,6 м.кв., яка знаходиться за адресою: м. Луцьк пр. Молоді, 14.

Проте зобовязання відповідача щодо виконання умов договору залишається без виконання з моменту дії договору, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача від 01.02.2013 року.

Таким чином, станом на 01.02.2013 року загальна сума заборгованості за кредитним договором перед позивачем становить 187 866,18 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 1 501 614,38 гривень (з них заборгованість по тілу кредиту 863 187,01 гривня; нараховані та несплачені відсотки 483 885,67 гривень; пеня за прострочення сплати кредиту 66 895,42 гривень, штраф за порушення умов кредитного договору 87 646,28 гривень).

Пунктом 5.4 Договору іпотеки визначено, що позивач має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 5.3. Договору іпотеки.

Згідно умов договору, відповідач несе відповідальність перед банком за невиконання положень договору. Збитки завдані банку відповідачем внаслідок невиконання положень договору, підлягають негайному безумовному відшкодуванню відповідачем за першою вимогою банку.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

У звязку з цим, просить суд в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу, а саме: чотирикімнатну квартиру № 103, загальною площею 79,6 м.кв., яка знаходиться за адресою: м. Луцьк пр. Молоді, 14, виселити всіх мешканців вказаної квартири та стягнути понесені судові витрати повязані з розглядом справи.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в заяві та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 02.04.2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступник якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 36-ЖК, згідно якого останньому було надано кредит в розмірі 109 653,75 доларів США (а.с. 7-9), що підтверджується меморіальним валютним ордером № 4 від 02.04.2008 року на суму 106 875,00 доларів США (а.с. 10) та меморіальним валютним ордером № 7 від 02.04.2008 року на суму 2 778,75 доларів США (а.с. 11).

Згідно п. 1.3.1. кредитного договору було встановлено процентну винагороду за користування кредитом в розмірі 13,69 % річних. Відповідно до п.п. 1.3.1, 1.4. кредитного договору відповідач взяв на себе зобовязання щомісячно сплачувати позивачу нараховані проценти за кредитом та комісії і повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 02.04.2033 року, при цьому повернення кредиту відповідачем повинно здійснюватись у відповідності до графіку погашення суми кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Проте зобовязання відповідача щодо виконання умов договору залишається без виконання з моменту дії договору, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача від 01.02.2013 року (а.с. 24-25).

Таким чином, станом на 01.02.2013 року загальна сума заборгованості за кредитним договором перед позивачем становить 187 866,18 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 1 501 614,38 гривень (з них заборгованість по тілу кредиту 863 187,01 гривня; нараховані та несплачені відсотки 483 885,67 гривень; пеня за прострочення сплати кредиту 66 895,42 гривень, штраф за порушення умов кредитного договору 87 646,28 гривень).

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між відповідачем та позивачем був укладено іпотечний договір від 02.04.2008 року реєстровий № 1427 (а.с. 15-18), згідно з умовами якого відповідач передав в іпотеку належне йому згідно договору купівлі-продажу квартири від 02.04.2008 року (а.с. 12-13) нерухоме майно: чотирикімнатну квартиру № 103, загальною площею 79,6 м.кв., яка знаходиться за адресою: м. Луцьк пр. Молоді, 14.

У відповідності до договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення іпотекодавцем термінів виконання якого-небудь із зобовязань по кредитному договору.

Пунктом 5.4 Договору іпотеки визначено, що позивач має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 5.3. Договору іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав, а тому вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є підставна і підлягає до задоволення в повному обсязі.

Крім цього, ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Проте, дана вимога не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не надано доказів проживання та реєстрації за даною адресою позивача чи інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вимога позивача про відшкодування відповідачем судових витрат також підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд ,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 36-ЖК від 02.04.2008 року в розмірі 187 866,18 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 1 501 614,38 гривень. звернути стягнення на предмет іпотеки чотирикімнатну квартиру № 103, загальною площею 79,6 кв.м., житловою площею 49,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Молоді, 14 та належить на праві власності ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу квартири від 02.04.2008 року, шляхом продажу квартири на прилюдних торгах з дотриманням вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» з визначенням ціни для продажу предмету іпотеки з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Луцьке РУ судовий збір в розмірі 3 441,00 (три тисячі чотириста сорок одну) грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук