Рішення № 34496346, 29.10.2013, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/1563/13-ц

№ провадження 2/647/1040/2013

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2013

року Бериславський районний суд Херсонської області

у складі: головуючого - судді Миргород В.С.

при секретарі - Онус О.О.

за участю представника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про компенсацію судових витрат на правову допомогу, суд -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Бериславського районного суду Херсонської області з вимогою про компенсацію судових витрат на правову допомогу, посилаючись, що рішенням від 29.11.2012 року Бериславським районним судом було винесено рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2; треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення з приватної квартири, де позов було задоволено. 18.04.2013 року Апеляційним судом Херсонської області було розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_2 та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виселення з квартири було відмовлено. Його інтереси по вищевказаній справі представляла ОСОБА_1, яка являється фахівцем у галузі права та представляла його інтереси як під час судових засідань в період з 2012 по 2013 роки, так і поза межами суду, готуючи всі необхідні документи по справі. Просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь судові витрати в розмірі 2851,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача-відповідача за дорученням ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні з підстав викладених у позовній заяві. Суду пояснила, що представляла ОСОБА_2 в судовому засіданні, як представник на підставі доручення, Вважає, що являється фахівцем у галузі права, оскільки має диплом молодшого спеціаліста, здобула кваліфікацію юриста та має спеціальність «правознавство». На даний час зареєстрована, як приватний підприємець, який надає юридичні послуги.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, суду надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, у зв»язку з виїздом на навчання до Черкаської області.

Представник служби у справах дітей та прокурор Бериславського району в судове засідання не з»явились, були належним чином повідомлені про день місце та час розгляду справи.

Згідно зі ст.169 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, за наявними у матеріалах справи доказами.

Судом встановлені такі факти та відповідні їх правовідносини.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 29.11.2012 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виселення з квартири, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено повністю. Суд виселив ОСОБА_2 з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 107-30 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя відмовлено за його необґрунтованістю.

18.04.2013 року Апеляційний суд Херсонської області своїм рішенням, рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 29.11.2012 року в частині виселення ОСОБА_2 з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення скасоване і ухвалене в цій частині нове. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення з квартири відмовлено.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 представляла інтереси ОСОБА_2 в судовому засіданні на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 18.10.2012 року відповідно до якої, її надано право бути представником у будь-якому суді з усіма правами наданими стороні, яку вона представляє за дорученням (а.с.22).

ОСОБА_1 має диплом молодшого спеціаліста, закінчила у 2005 році Новокаховський агротехнічний коледж за спеціальністю «Правознавство» і здобула кваліфікацію юриста.(а.с.19). ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 11.08.2010 року (а.с.23) та в обгрунтування витрат на правову допомогу надала квитанції до прибуткового касового ордеру №12 від 07.09.2012 року, №23 від 14.03.2013 року, №17 від 14.11.2012 року, які містять підпис про прийняття коштів ОСОБА_1, №8 від 05.02.2013 року, яка не містить підпису особи, яка прийняла кошти ( а.с.81-84). З зазначених квитанцій вбачається, що кошти приймались від ОСОБА_2 на підставі Договору №3-АБ від 07.09.2012 року відповідно до якого ОСОБА_1 прийняла на себе зобов»язання здійснювати представницькі послуги для замовника та підготовка відповідних документів на підприємствах, установах, в організаціях усіх форм власності, а саме виконання представницьких функцій і конкретних доручень замовника (а.с.20).

У частині 1 ст.59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. Конституційний Суд України визначив, що «право на правову допомогу - це гарантована Конституцією України можливість фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги» (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №13-рп/2000 від 16 листопада 2000 р.( справа про право вільного вибору захисника)).

Відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Стаття 59 Конституції України у частині другій встановлює, що для надання правової допомоги під час вирішення справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Хто є фахівцем у галузі права законодавцем ще не визначено. ЦПК України зазначає, що ці питання врегульовуються спеціальним законом, якого ще не прийнято.

Представник особи, яка бере участь у справі, за дорученням, як у даному випадку діяла ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, має процесуальний статус саме представника цієї особи, що передбачено статтями 26, 42 ЦПК України, і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу.

Стаття 79 ЦПК України не відносить до судових витрат витрати за послуги представника у суді.

Також необхідно зазначити, що абзацем 6 пункту 12 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що у разі коли питання про судові витрати не було вирішено при ухвалені рішення, суд, що його ухвалив, вирішує це питання відповідно до пункту 4 частини першої статті 220 ЦПК України за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухваленням додаткового рішення. У зв»язку з цим питання про судові витрати не можуть вирішуватись іншим судом або шляхом пред»явлення позову в іншій справі.

З наведеного вище вбачається, що позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.56, 79, 84 ЦПК України, частини 1 ст.59 Конституції України, Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про компенсацію судових витрат на правову допомогу належить відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з часу проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених ст..294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку про що постановляється ухвала.

Суддя В. С. Миргород