Вирок № 3449633, 04.03.2009, Садгірський районний суд м. Чернівців

Справа № 1-39

2009р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2009 року Садгірський районний суд м. Чернівці

у складі : головуючого - судді Галузінського А.М.

при секретерях- Гнатчук Г.М., Семенюка С.І.

з участю прокурора - Козлової Ю.В.

адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці справу про обвинувачення :

 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з базовою загальною середньою освітою, не військовозобов'язаного, розлученого, не працюючого, засудженого 07.10.1998р. Першотравневим районним судом м.Чернівці по ст.ст.140 ч.2, 140 ч.3,42 КК України на чотири роки позбавлення волі, звільненого 07.02.2003р. по відбуттю покарання, засудженого 04.11.2005р. Садгірським районним судом м.Чернівці по ст.15.185ч.2, 309 ч.1,70КК України у вигляді обмеження волі на один рік один місяць, в скоєні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинивши діяння повторно.

Так, 18.04.2008 р., біля 05 год., ОСОБА_3 проїзджаючи по вул.Дібровецькій м.Чернівці в якості пасажира в автомобілі "Опель-Вектра", державний номерний знак НОМЕР_1, напроти будинку № 47 з боку проїзджої частини дороги, побачив вантажний автомобіль марки "ЗІЛ-130", державний номерний знак НОМЕР_2, який на праві власності належить ОСОБА_4 Далі, ОСОБА_3 зупинив автомобіль, на якому вони рухались, вийшов із автомобіля і направився до автомобіля "ЗІЛ-130", в який проник через незаперту на замок кабіну автомобіля. В кабіні автомобіля ОСОБА_3 знайшовши під поликом ключ від замка запалювання, повернувся назад до автомобіля свого знайомого ОСОБА_5, якому наказав їхати на своєму автомобілі на вул.Коломийську та чекати його біля пункту прийому металобрухту, що останній і зробив. В свою чергу, ОСОБА_3 за допомогою знайденого ним ключа від замка запалювання, завів двигун автомобіля "ЗІЛ-130", державний номер НОМЕР_2, вартістю 18 тис. гри., що належить на праві власності ОСОБА_4, і приїхав на ньому на АДРЕСА_2, де розташоване ТзОВ "Захід-Метал", з метою здачі пригнаного ним автомобіля на металобрухт, однак свій злочинний намір не довів до кінця, так як був викритий директором вказаного пункту по прийому металобрухту та в подальшому затриманий працівниками ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області.

В судовому засіданні ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ст. 289 ч.2 КК України свою вину не визнав і пояснив, що автомобіль марки «ЗІЛ-130» він не викрадав з вул. Дібровецької в м.Чернівці і власником даного автомобіля є не потерпілий по справі, а його знайомий, який і попросив його вказаний автомобіль здати на металобрухт. Автомобіль марки «ЗІЛ-130», коли він прибув на пункт прийому металобрухту вже знаходився біля його території і так як він не мав навиків керування автомобілем, то його перегнали на територію працівники пункту. Сам особисто він взагалі не сідав за кермо автомобіля марки «ЗІЛ-130», який проходить по справі.

Суд вислухавши пояснення підсудного, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали справи, знаходить, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена зібраними по справі доказами.

Потерпілий ОСОБА_4 показав, що йому на праві власності належить автомобіль марки «ЗІЛ-130», 1986 року випуску, державний номер НОМЕР_2, який залишав біля воріт по місцю свого проживання з боку вул. Дібровенької. 17.04.2008 року біля 19:00 год., після роботи він припаркував автомобіль біля воріт. Біля 05:00 год. 18.04.2008 року його розбудила теща -ОСОБА_6 та стала розпитувати, чи він нікому не давав права їхати на своєму вантажному автомобілі. Він вийшов на вулицю та виявив відсутнім на звичному місці свій автомобіль, про що негайно повідомив міліцію. Вартість автомобіля 18 тисяч гривен. В подальшому автомобіль було знайдено в пункті прийому металобрухту по АДРЕСА_2.

Свідок ОСОБА_6 показала, що проживає по АДРЕСА_3, спільно із зятем ОСОБА_4 та донькою. Зять має власний автомобіль марки "ЗІЛ-130". Спеціально обладнаного гаражу для автомобіля у них на господарстві немає, тому весь час автомобіль залишали біля воріт, по місцю проживання зі сторони дороги вул. Дібровецької. 17.04.2008 року, біля 19:00 год., після повернення додому, зять припаркував автомобіль біля воріт. 18.04.2008 року біля 05:00 год. ранку, вона прокинулась від роботи двигуна автомобіля. Зайшовши до кімнати зятя, застала його ще сплячим. Вона зрозуміла, що автомобіль викрали і розбудила зятя. З приводу викрадення автомобіля останній повідомив міліцію.

Із показів свідка ОСОБА_5, оголошених судом і даних ним під час досудового слідства, в тому числі, під час відтворення обстановки та обставин події із застосуванням відеозйомки, вбачається, що 17.04.2008 року біля 7.00 год. він підвозив на своєму автомобілі підсудного, за його проханням, на вул.Дібровецьку, до його знайомого, на ім"я "ОСОБА_7". Біля ЦРЕМу він за вказівкою ОСОБА_3 звернув на вул. Дібровецьку та спускаючись по ній з гірки проїхав до 300 метрів, та потім біля дороги на узбіччі по лівий бік, вони побачили зустрічно припаркований вантажний автомобіль марки "ЗІЛ-130". Проїхавши даний автомобіль Торончук наказав йому зупинитися, за даним автомобілем за 25-30 метрів. Після зупинки його автомобіля, ОСОБА_3 вийшов із автомобіля, а йому сказав їхати на вул.Коломийську, до пункту прийому металобрухту. Рухатись він мав тільки тоді, коли ОСОБА_3 сяде у кабіну "ЗІЛа" та заведе двигун і включить світло. Пояснивши йому це все ОСОБА_3 пішов до кабіни "ЗІЛа", завів його двигун , увімкнув фари, чим дав йому сигнал, щоб рухатись, у домовлене між ними місце. Він поїхав першим, а ОСОБА_3 на "ЗІЛу" в слід за ним, але по дорозі останній рухаючись спочатку позаду нього кудись зник. А вже коли він приїхав на АДРЕСА_2, до пункту прийому металобрухту, то ОСОБА_3 на "ЗІЛу" вже знаходився біля воріт пункту прийому металобрухту, куди підсудний мав здати пригнаний автомобіль. Після відкриття пункту, ОСОБА_3 направився до працівників підприємства, щоб домовитись про здачу "ЗІЛа" на металобрухт. Згодом ОСОБА_3 повернувся до кабіни "ЗІЛа", після чого почав заводити двигун, але це в нього не виходило, за відсутності в баку пального. Тому він

попросив його, щоб він поїхав на АЗС та купив бензину. Повернувшись із АЗС, він

побачив, що двигун "ЗІЛа" уже був ввімкнений та Торончук за його кермом направляється до вагової, що під аркою прохідної. Незабаром після здачі "ЗІЛа" на металобрухт під'їхали працівники міліції, які їх і затримали. Від них йому стало відомо, що автомобілем "ЗІЛ" Торончук заволодів незаконно.

Свідок ОСОБА_8, показав, що його брат ОСОБА_9

являється директором ТзОВ "Захід метал", що розташовується по АДРЕСА_2, який займається прийомом металобрухту. З 12.04.2008 року по 18.04.2008 року він заміняв брата на пункті. 12.04.2008 року до нього звернувся ОСОБА_3, з приводу прийняття на металобрухт вантажного автомобіля "ЗІЛ", який належить йому і на який немає документів. 18.04.2008 року, коли він з братом ОСОБА_9 приїхали на роботу, то біля прохідної побачили автомобіль "ЗІЛ", без номерних знаків. До нього звернувся ОСОБА_3 і сказав, що він пригнав автомобіль і

- 2 -

попросив не зволікати при прийомі автомобіля на металобрухт. При цьому ОСОБА_3 дуже хвилювався, що викликало в нього підозру і сказав про це брату, який і зателефонував в міліцію, чи не рахується автомобіль в угоні. Він же повернувся до ОСОБА_3 і запропонував йому заганяти автомобіль на вагову пункту. ОСОБА_3 сівши за кермо автомобіля, довго його не міг завезти і це його знову насторожило. Згодом ОСОБА_3 завів двигун та рушив із місця, однак саме перед в'їздом на вагу, автомобіль знову заглох. ОСОБА_3 вийшовши із кабіни автомобіля довго не міг зрозуміти по якій причині він заглох, дуже хвилювався, потім виявив, що відсутнє пальне. За його проханням водій "Опеля" привіз каністру із пальним, але і після цього ОСОБА_3 не міг завести двигун, так як сів акумулятор. Через деякий час ОСОБА_3 завів автомобіль і заїхав на вагову. Під час зважування, до нього підійшов ОСОБА_9, та сказав, що автомобіль, яким керував ОСОБА_3 в угоні. По його вказівці працівник пункту відігнав автомобіль з вагової на територію пункту. ОСОБА_3 став від нього вимагати негайного розрахунку. Приїхали працівники міліції і затримали ОСОБА_3 та водія «Опеля».

Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_10 показав, що 18.04.2008 року ранком він прийшов на роботу і побачив біля прохідної пункту прийому металобрухту автомобіль марки "ЗІЛ", без номерних знаків, придатний для експлуатації і який здавався на металобрухт ОСОБА_3 Даний автомобіль він відганяв з ваговою на територію пункту.

Свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 показали, що 18.04.2008 р. під чергування отримали повідомлення про те що по АДРЕСА_2 на пункті прийому металобрухту невідомі намагаються здати на металобрухт, автомобіль марки "ЗІЛ-130", опис якого підпадав під орієнтування, того автомобіля який і був угнаний в ніч 18.04.2008 року із АДРЕСА_3. По приїзду на місце вони побачили, як підсудний на ваговій пункту здачі металобрухту намагався здати на металобрухт угнаний вантажний автомобіль. Підсудний був ними затриманий.

Із оголошених судом показів свідка ОСОБА_13(а.с.101), вбачається, що вона працює оператором гральних автоматів «Джокер» і ніколи в цій установі за її період роботи не працював ОСОБА_3 та не бачила хлопця на ім'я “ОСОБА_14”.

Свідок ОСОБА_15 показав, що 18.04.08р. біля 12.00год у райвідділ міліції було доставлено підсудного, за підозрою в угоні автомобіля потерпілого і під час дослідчої перевірки до підсудного заходи фізичного впливу та сили не застосовувалися.

Свідок ОСОБА_16 показала, що їй нічого не відомо про обставини справи. В той же час пояснила, що вона телефонувала своєму сину та ОСОБА_5 18.04.08р., біля 06.00год., щоб її підвезли до родичів, що вони і зробили.

Із показів свідка ОСОБА_18, оголошених судом (а.с.106), вбачається, що 18.04.08р. вона разом з ОСОБА_3 перебувала вдома у ОСОБА_5, який і відвіз їх потім додому на власному автомобілі. Вже біля 06.00 год. ОСОБА_5 знову приїхав до них додому і він з ОСОБА_3 кудись поїхали. Пізніше вона дізналася, що вони затримані в підозрі угону автомобіля. Особи на ім'я “ОСОБА_14” вона не знає і він ніколи в них вдома не бував.

Із протоколів пред'явлення фотознімків для впізнання від 14.05.2008 року свідкам ОСОБА_10, ОСОБА_8, вбачається, що останні серед пред'явлених електрознімків впізнали ОСОБА_3, як такого який 18.04.2008 року пригнав автомобіль марки «ЗІЛ-130» для здачі його на металобрухт (а.с.94, 97).

Із протоколу огляду місця події (а.с.7.10-20) вбачається, що потерпілий вказав на автомобіль «ЗІЛ -130» який належить йому на праві власності і яким 18.04.08р. незаконно заволоділи.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події із застосуванням відео зйомки та стенограми ( а.с.71-82) вбачається, що ОСОБА_5 в ході слідчої дії показав на місці, як та при яких обставинах підсудний незаконно заволодів автомобілем потерпілого.

Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані по ч.2 ст.289 КК України, оскільки він вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Визначаючи підсудному вид і міру покарання у вигляді позбавлення волі, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого діяння, що злочин вчинено раніше судимою особою, посередню характеристику на нього за місцем проживання, а також приймаються до уваги ті обставини, що він має літніх батьків, які часто хворіють, смерть співмешканки, з якою він перебував в фактичних шлюбних відносинах, має неповнолітню дитину.

Не визнання підсудним своєї вини у вчинені злочину, судом розцінюється як вибраний ним метод самозахисту ухилення від кримінальної відповідальності.

Оскільки під час досудового слідства проводилася трасологічна експертиза, на що були потрачені кошти, то відповідно дані витрати необхідно стягнути з підсудного.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_3 винним по ч.2ст.289 КК України і призначити покарання йому у вигляді п'яти років позбавлення волі, з відбуванням у кримінально - виконавчій установі, з конфіскацією всього особистого майна яке йому належить.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру управління МВС України в Чернівецькій області 486.77 грн. (код 25575279 в УДК м.Чернівц, МФО 856135 р/р № 35220002000298 “Послуги НДЕКЦ”) - витрати за проведення експертизи.

Міру запобіжного заходу засудженому залишити утримання під вартою. Строк відбуття покарання рахувати з 18.04.2008 р., зарахувавши в строк відбуття покарання попереднє утримання під вартою з даної дати.

На вирок суду може бути подана апеляція в апеляційний суд Чернівецької області через Садгірський районний суд м.Чернівці протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий - суддя А.М.Галузінський