Рішення № 34495145, 31.10.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7809/13-ц

Провадження № 2/591/2637/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого в особі судді Міліціанов Р.В., за участю секретаря Бузова Т.І., представника позивачки ОСОБА_1В, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСІ СУМИ ПАНОРАМА-МЕДІА», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 «Україна - вперед» про захист честі і ділової репутації та спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ:

В газеті «ПАНОРАМА» Всі Суми» №31 (765) від 31 липня - 7 серпня 2013 року було опубліковано статтю під заголовком «Хитрий план», в якій стверджується, що зволікання Сумської міськради привело до автоматичного поновлення оренди землі фірмою ОСОБА_4, також зазначено, що чоловік позивачки - ОСОБА_7 є керівником Сумської обласної організації партії ОСОБА_6 «Україна Вперед!». Позивачка вважає дану інформацію недостовірною та просить зобовязати відповідача спростувати її.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

В газеті «ПАНОРАМА» Всі Суми» №31 (765) від 31 липня - 7 серпня 2013 року було опубліковано статтю під заголовком «Хитрий план», в якій стверджується, що зволікання сумської міськради привело до автоматичного поновлення оренди землі фірмою ОСОБА_7. Суд визнав поновленим договір оренди земельної ділянки площею 830 кв.м. в м. Суми фірмою «Маркетінг-Центр LTD», про що свідчить постанова Вищого господарського суду України від 11 липня 2013р.. Договір оренди ділянки, розташованої по вул. Сумсько-Київських дивізій, 12а, продовжено до квітня 2022 року. Договір визнаний укладеним в редакції, запропонованою фірмою. Власниками ТОВ «Маркетінг-Центр LTD» являються екс-голова Сумської облради (2006-2009) ОСОБА_7 і його дружина ОСОБА_3. Далі на виділеному сірим кольором полі розміщено фотографію позивачки з короткою біографією, в якій стверджується, що чоловік позивачки - ОСОБА_4 є керівником Сумської обласної організації партії ОСОБА_6 «України Вперед!».

Судом встановлено, що Рішенням господарського суду Сумської області від 25 лютого 2013 року у справі №5021/1851/12, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2013 року у справі №5021/1851/12, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетінг-Центр LTD» задоволено. Визнано укладеною Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 15.04.2003 року, укладеного між Сумською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТІНГ-ЦЕНТР LTD», зареєстрованого у Сумському міськвиконкомі, про що в книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 23.05.2003 року за №957, відповідно до якої поновлюється договір оренди земельної ділянки від 15.04.2003 року зареєстрований у Сумському міськвиконкомі, про що в книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 23.05.2003 року за №957, на тих самих умовах, які були передбачені договором та терміном до 29 квітня 2022 року.

Таким чином, публікуючи статтю відповідач фактично коментував зміст вказаних судових рішень та доводив до відома читачів свою думку з приводу правовідносин, які виникли навколо спірної земельної ділянки.

З контексту п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» випливає, що критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, якщо при цьому не допускаються образа чи порушення інших захищених законом прав особи (розголошення без її згоди конфіденційної інформації, втручання в приватне життя тощо).

При цьому, ст. 17 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" передбачено певні особливості їх відповідальності за заподіяну моральну (немайнову) шкоду. Так, за змістом ч. 4 ст. 17 зазначеного Закону з'ясуванню підлягають наявність злого умислу журналіста або засобу масової інформації, а також наслідки використання потерпілим можливостей позасудового (досудового) спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі й гідності та врегулювання конфлікту в цілому. Під злим умислом журналіста чи засобу масової інформації необхідно розуміти такі їх дії, коли вони перед поширенням інформації усвідомлювали її неправдивість (недостовірність) або неправомірність інших дій (поширення конфіденційної інформації щодо особи без згоди останньої тощо).

Однак, суду не надано доказів, що публікуючи спірну статтю працівники відповідача мали злий умисел на поширення неправдивих відомостей.

Більш того, в статті зроблено посилання на джерело отриманої інформації видання «Наші гроші», яке є Інтернет ресурсом.

Тобто, відповідачем використано інформацію іншого засобу масової інформації, отже позивач не позбавлений можливості захищати свої право предявивши позов до іншого видання.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Тому, суд критично оцінює вимоги позивачки щодо визнання негативною та такою, що принижує честь і гідність та порочить ділову репутацію інформацію: заголовок статті «Хитрий план», судження журналіста про зволікання Сумської міської ради, яке привело до автоматичного поновлення оренди землі фірмою ОСОБА_4, в запропонованій фірмою редакції.

Згідно відомостей з ЄДРПОУ директором ТОВ «Маркетінг-Центр LTD» (Код 21108536) є ОСОБА_3, учасником її колишній чоловік ОСОБА_4, який дійсно обіймав посаду Голови Сумської обласної ради з 2006 по 2009 роки.

Тобто, дана інформація є достовірною, носить відкритий характер, отже не може бути спростована.

Суду не надано доказів, що ОСОБА_4 обіймав посаду Керівника сумської обласної організації партії ОСОБА_8 «України Вперед!», водночас мотиви приналежності особи до цієї партії відповідач отримав з мережі Інтернет, тобто дана інформація не відповідає дійсності.

Однак, позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19.05.2009р., яке залишено в силі Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 28.10.2009р. розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, факт проживання однією сімєю в судовому порядку не встановлено.

Тобто, суду не надано належних доказів того, що станом на день публікації статті позивачка була членом сім'ї ОСОБА_4, отже не може захищати його особисті немайнові права.

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репуутації фізичної та юридичної особи" юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача.

Однак, в позові відсутні відомості про те, яке саме немайнове право позивачки порушено, та як викладені в статті відомості щодо приналежності її колишнього чоловіка до певної політичної партії вплинули на її честь, гідність, чи знизили її ділову репутацію.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності або честі, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Однак, позивачка жодним чином не довела, що в результаті поширення інформації знизилась її суспільна оцінка, показами свідків не доведено наявність негативного впливу відносно її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Отже, відсутня така ознака юридичного складу правопорушення як поширення інформації, що порушує особисті немайнові права позивачки, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає їй повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Крім того, в резолютивній частині позову позивачка просить визнати зазначену відповідачем інформацію негативною.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Однак, з тексту статті судом не встановлено, що засіб масової інформації стверджував про причетність позивачки до корупційних схем або намагався її дискредитувати, отже стаття не містять негативної інформації.

Тобто, викладені в позові доводи з даного приводу суд вважає припущеннями.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСІ СУМИ ПАНОРАМА-МЕДІА» про захист честі і ділової репутації та спростування недостовірної інформації відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо скаргу не було подано.

СуддяР.В. Міліціанов