Рішення № 34494125, 16.10.2013, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/4599/13-ц

Провадження № 2/505/1910/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2013 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

повна назва суду

в складі: головуючого - судді Драгомерецької К. П судді__________

судді _________

при секретарі Марченко Н. Б.,

та адвоката (ів)

представника громадськості

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Котовськ Одеської області

справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПРИВАТБАНК»

до

ОСОБА_1

Про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ODXRRX10551571 у розмірі 31677,22 грн. та витрат пов'язаних із зверненням до суду розмірі 316,77 грн.

Представник позивача посилається на те, що на підставі кредитного договору № ODXRRX10551571 від 09 серпня 2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1, позивач ЗАТ КБ «Приватбанк» надав відповідачу кредит у розмірі 1491,50 грн., на строк до 09 серпня 2009 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 194,55 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 28,85 грн.

Умови зазначеного кредитного договору позивачем виконані, проте відповідач ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору, а саме своєчасно не повертає кредитні кошти і відсотки за користування кредитними коштами, ухиляється від зустрічі з представниками позивача, ніяких заходів по погашенню заборгованості не вживає.

Станом на 04 вересня 2013 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитом у сумі 31677,22 грн.

Посилаючись на викладене, представник позивача просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», заборгованість за кредитним договором № ODXRRX10551571 від 09 серпня 2008 року у розмірі 31677,22 грн. та судові витрати пов'язані із зверненням до суду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про судові засідання був повідомлений належним чином, надав письмову заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, що підтверджено поштовим повідомленням про отримання судової повістки. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши обставини, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

09.08.2008 року згідно заяви позичальника ОСОБА_1 №ODXRRX10551571 банк надав останньому строковий кредит у сумі 1491,55 на строк 12 місяців до 09 серпня 2009 року включно, на наступні цілі: придбання товару, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 194,55 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 28,85 грн..

Відповідач умови договору належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 04 вересня 2013 року має заборгованість - 31677,22 грн.

Судом встановлено, що споживчий кредитний договір було укладено 09.08.2008 року, проте, строк дії довіру відповідно до п. 2.1 Умов та правил надання банківських вимог та заяви позичальника, складає 12 місяців з моменту підписання, а саме до 09.08.2009 року. З позовом до суду позивач звернувся 09 вересня 2013 року.

У відповідності до п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Суд застосовує дану норму матеріального права як спеціальну до встановлених судом правовідносин.

Редакція цієї норми матеріального права існувала і на момент укладення договору № ODXRRX10551571 від 09.08.2008 року про надання споживчого кредиту між позивачем та відповідачем, до тепер законодавцем не змінювалась та не доповнювалась.

Свою позицію з цього приводу висловив Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Так, у п. 31 Постанови Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Відомостей про зупинення, перерив або збільшення позовної давності суду не надано.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що строк давності повернення кредитних коштів за договором № ODXRRX10551571 від 09.08.2008 року минув 09.08.2012 року - загальна позовна давність.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Таким чином, суд самостійно до виниклих правовідносин застосовує строк давності, в зв'язку із чим у позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.

Згідно ст.88 ЦПК України, при відмові позивачу у задоволенні позову понесені ним судові витрати йому не відшкодовуються.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 257, 261, 267 ЦК України, п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 року, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 31 Постанови Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів що виникають із кредитних правовідносин», ст. ст. 2, 4, 5, 6, 8, 10, 15, 57, 60, 62, 88, 209, 218, 223, 224-233, 292 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення судового збору - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня отримання відповідачем його копії та у випадку якщо ним не було подано до суду першої інстанції у встановлені ст. 228 ЦПК України строки заяви про його перегляд.

Суддя К.П. Драгомерецька