Рішення № 34493148, 29.10.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2013 Справа №917/1881/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз", вул.Нижньодніпровська,1, смт.Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52005

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 38813

про стягнення грошових коштів.

Суддя Плотницька Н.Б.

Представники сторін:

від позивача: Некрасов А.В., дов. №201 від 7.10.2013,

від відповідача: не з'явились.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором поставки №121-10/66 від 21 травня 2010 року в розмірі 13 189,30 грн., з яких: 8 062,18 грн. - основний борг, 4 079,15 грн. - пеня, 1047,97 грн. - 3% річних.

Позивач через канцелярію суду надав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. 15329 від 29.10.2013) та просить стягнути з Відповідача 9 754,90 грн., з яких: 8 062,18 грн. - основний борг, 644,75 грн. - пеня, 1047,97 грн. - 3% річних.

При розгляді даної заяви суд виходить з наступного. Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, судом розглядаються вимоги про стягнення з Відповідача 8 062,18 грн. основного боргу, 644,75 грн. пені та 1047,97 грн. 3% річних.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що Відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав. Ухвали, що направлялись Відповідачу за вказаною в позові адресою, повернулись до суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає". Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданим Позивачем, Відповідач значиться за адресою, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено. Відтак, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21 травня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (надалі - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) було укладено договір поставки №121-10/66 (надалі - Договір).

Відповідно до умов даного Договору Позивач зобов'язався поставити Відповідачу товар, за ціною, кількістю та в асортименті, визначеними у рахунках та/або накладних, а Відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість.

На виконання умов Договору в червні 2010 року Позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 10 399,88 грн., у т.ч.:

- за накладною №40889/1 від 02.06.2010 на суму 8062,18 грн.;

- за накладною №42547/1 від 23.06.2010 на суму 2337,70 грн.

Згідно п. 3.1. Договору Відповідач повинен був сплатити Позивачу вартість отриманої продукції протягом 30-ти календарних днів з дати поставки продукції. Проте, Відповідач оплатив продукцію частково, а саме 31.03.2011 сплатив 2 337,70 грн., за платіжним дорученням №156. З урахуванням цієї обставини та пояснень Позивача, заборгованість Відповідача складає 8 062,18 грн.

Згідно із статтею 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається Позивач, доказів сплати боргу за поставлений товар в повному обсязі відповідно до умов договору не надано, таким чином, вимоги Позивача про стягнення 8 062,18 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.3. Договору Відповідач за прострочення оплати продукції повинен сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на дату нарахування пені, за кожний день прострочення. Пеня може бути нарахована за весь період прострочення. Відповідачу нараховано пеню за період з 03.07.2010 по 02.01.2011 на загальну суму 644,75 грн.

Відповідно до статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідних заяв до суду не надходило.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідачу нараховані 3% річних за період з 24.07.2010 по 09.09.2013 на загальну суму 1 047,97грн.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки пені в сумі 644,75 грн. та 3% річних в розмірі 1 047,97 грн., суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 4-3,статті 33 ГПК Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та задовольняє їх в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 38813, ідент.код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (вул.Нижньодніпровська,1, смт.Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52005, ідент код 25008215) 8 062,18 грн. основного боргу, 644,75 грн. пені,1047,97 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

Суддя Плотницька Н.Б.