ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
31.10.2013 Справа № 920/1706/13
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ - МТС», м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухів-Агроінвест», с. Ходиме, Глухівський район, Сумська область,
про стягнення 16056 грн. 14 коп.
Суддя О.Ю. Резніченко
Представники:
від позивача: Лисенко О.В., довіреність № 130Д-124/2013 від 21.06.2013 року,
від відповідача: Кулик М.І., довіреність № 15 від 01.10.2013 року.
У засіданні брали участь: секретар судового засідання А.І. Сидорук.
Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 15000 грн. боргу, 275 грн. 50 коп. пені, 781 грн. 64 коп. 3% річних за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 30.09.2011 року договору № 1913009 про надання сільськогосподарських послуг.
Відповідач в судовому засіданні усно зазначив, що проти позовних вимог заперечує, оскільки відповідач заправляв пальним комбайни, якими позивач виконував роботи по збиранню врожаю, однак позивач перевитратив пальне, а тому відповідач утримав 15000 грн. з позивача.
Крім того, відповідач подав заяву, в якій просить суд відмовити позивачу в стягненні з відповідача 275 грн. 50 коп. пені, оскільки сплив строк позовної давності для вимоги про стягнення пені.
Також, відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів по справі.
Суд, розглянувши клопотання, визнав його правомірним та таким, що підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
30 вересня 2011 року між сторонами було укладено договір № 1913009 про надання сільськогосподарських послуг (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язується надати послуги з збирання сільськогосподарської культури (кукурудзи) комбайнами позивача на сільськогосподарських полях відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти виконані послуги та оплатити вартість послуг позивача відповідно до умов даного Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав належним чином зобов'язання перед відповідачем на суму 116 960 грн., що підтверджується актом від 19.12.2011 р. приймання позивачем наданих від відповідача послуг.
Акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скіріплений печатками позивача і відповідача, копія вищезазначеного акту долучена до матеріалів справи.
Відповідно до п. 4.4. Договору термін оплати послуг - протягом трьох банківських днів після підписання акту приймання позивачем наданих послуг від відповідача.
Відповідач частково розрахувався за надані послуги, а саме сплатив 101 960 грн., однак не сплатив позивачу 15000 грн., чим змусив позивача звернутись до суду для захисту свого порушеного права.
Відповідач в судовому засіданні усно зазначив, що проти позовних вимог заперечує, оскільки відповідач заправляв пальним комбайни, якими позивач виконував роботи по Договору, однак позивач перевитратив пальне, а тому відповідач утримав 15000 грн. з позивача.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завдання замовника надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 2.3.1 Договору відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату послуг позивача відповідно до умов Договору.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, визначенні умов договору.
Сторони по справі самостійно визначили порядок оплати за надані послуги, а саме - 3 банківські дні після підписання акту приймання-передачі послуг.
Сторони підписали акт на суму 116 960 грн., а тому у позивача виник обов'язок сплатити вищезазначену суму у повному обсязі.
Стосовно посилання відповідача на перевищення позивачем пального та те, що відповідач утримав з позивача 15000 грн., то такі посилання не приймаються судом до уваги, оскільки:
Відповідно до п. 2.3.8 Договору відповідач зобов'язується своєчасно за власний рахунок забезпечити заправку техніки позивача якісним паливом.
Предметом даної справи є стягнення з відповідача коштів за надані позивачем послуги по Договору.
Питання стосовно перевищення позивачем витрат пального не стосується предмету спору по даній справі, а вирішення спору стосовно перевищення витрат пального може бути предметом окремого позову.
Суд дійшов висновку, що основна заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 15000 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 781 грн. 64 коп., за період з 27.12.2011 р. по 20.09.2013 р.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з 3% річних від простроченої суми.
Враховуючи порушення відповідачем строків виконаня грошового зобов'язань, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 781 грн. 64 коп., за період з 27.12.2011 р. по 20.09.2013 р., є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції.
Відповідно до п. 3.2.1 Договору у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 %, що розраховується від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення оплати.
Враховуючи вищезазначене відповідачу нараховано пеню в розмірі 275 грн. 50 коп., за період з 27.12.2011 р. по 26.06.2012 р.
Відповідач подав заяву, в якій просить суд відмовити позивачу в стягненні з відповідача 275 грн. 50 коп. пені, оскільки сплив строк позовної давності для вимоги про стягнення пені.
Суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача пені не підлягає задоволенню, оскільки:
Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік зостосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Договором сторони встановили, що відповідач повинен оплатити надані послуги не пізніше 3 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі послуг.
Акт був підписаний сторонами 19.12.2011 р., тобто з 23.12.2011 р. розпочалась позовна давність в один рік для вимоги про стягнення пені за порушення грошового зобов'язання.
Позивач просить суд стягнути з позивача пеню за період з 27.12.2011 р., тобто після закінчення позовної давності в один рік.
Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Відповідно до п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право позивача. Якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушений, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності.
Оскільки, порушення відповідачем прав позивача встановлено судом, а відповідачем подана заява про застосування спливу строку позовної давності, то суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 274 грн. 50 коп., за період з 27.12.2011 р. по 26.06.2012 р.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухів-Агроінвест» (вул. Радянська, 40-Б, с. Некрасове, Глухівський район, Сумська область, 41455, код ЄДРПОУ 35051394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ - МТС» (вул. Саксаганського, 143, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37702357)15000 грн. основного боргу, 781 грн. 64 коп. 3% річних, 1691 грн. 09 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 04.11.2013 року.
Суддя О.Ю. Резніченко
Судове рішення № 34492994, Господарський суд Сумської області було прийнято 31.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 920/1706/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: