Рішення № 34492903, 28.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2013 р. Справа № 914/3361/13

За позовом:Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65», м. Львів;до відповідача:Кам'янко-Бузької міської ради, Львівська обл., м. Кам'янка-Бузька;про:про стягнення 8 102,85грн. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.МПредставники сторін:

від позивача:Федейко А.Ю. - представник (довіреність № 1807/13 від 18.07.2013р.);від відповідача:Шпирка О.М. - представник (довіреність № 56 від 05.01.2013р.).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового процесу не надходили.

СУТЬ СПОРУ:

30.08.2013р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65» до Кам'янко-Бузької міської ради про стягнення 8 102,85грн.

Ухвалою суду від 30.08.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 24.09.2013р.

24.09.2013р. та 07.10.2013р. розгляд справи відкладався, про що судом було винесено відповідні ухвали.

28.10.2013р. представник позивача в судове засідання з'явився, подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, зокрема, копії витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до реєстру станом на 25.10.2013р., акт звірки взаємних розрахунків та копію витягу зі статуту ТзДВ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65». Позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, вказаних в позовній заяві.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 20.09.2011р. Господарським судом Львівської області було прийняте рішення у справі № 5015/5027/11 за позовом ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65» до Кам'янко-Бузької міської ради про стягнення 28 015,57 грн. Вказаним рішенням суду позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Кам'янко-Бузької міської ради на користь позивача 28 015,57 грн. заборгованості за договором № 15/09/1. У зв'язку з тим, що рішення суду було виконане відповідачем частково лише 15.08.2013р., позивач просить суд стягнути з відповідача 8 102,85грн., з яких: 1 831,18 грн. - інфляційні втрати, 2 131,95 грн. - три відсотки річних та 4 139,42 грн. - пені за невиконання відповідачем обов'язку по сплаті заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання 28.10.2013р. з'явився, проти позову заперечив, пояснив суду, що заборгованість була частково погашена відповідачем 15.08.2013р., а тому, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім цього, додав, що у зв'язку з відсутністю у Кам'янка-Бузької міської ради необхідних грошових коштів, погашення заборгованості відбулося із значним запізненням.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року між ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65» (надалі - Позивачем) та Кам'янка-Бузькою міською радою (надалі - Відповідачем) було укладено договір №15/09/1, за яким підрядник зобов'язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і будівельних норм та правил виконати робот із поточного ремонту дороги по вул. Галатовича в м. Кам'янка-Бузька, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи. Свої зобов'язання за договором позивач виконав повністю, натомість відповідач не оплатив виконані роботи, в результаті чого, утворилася заборгованість у розмірі 28 015,57 грн.

20.09.2011р. Господарським судом Львівської області було прийняте рішення у справі № 5015/5027/11 за позовом ВАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65» до Кам'янко-Бузької міської ради про стягнення 28 015,57 грн. Вказаним рішенням суду позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Кам'янко-Бузької міської ради на користь позивача 28 015,57 грн. заборгованості за договором № 15/09/1. На виконання зазначеного рішення, 03.10.2011р. Господарським судом Львівської області видано наказ № 5015/5027/11.

Як вбачається з п. 1.1. Статуту ТДВ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65» Товариство з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65» є повним правонаступником усього майна, усіх майнових і немайнових прав, активів і пасивів, усіх прав і обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65» (ідентифікаційний код 03448630).

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України.

Існування заборгованості відповідача перед ТДВ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65» встановлене рішенням Господарським судом Львівської області від 20.09.2011р. у справі № 5015/5027/11, а тому, доведенню в межах даної справи не підлягає.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, заборгованість була погашена відповідачем частково 25.06.2013р., однак, зарахування грошових коштів відбулося лише 15.08.2013р.

Судом встановлено, що рішення суду від 20.09.2011р. у справі № 5015/5027/11 відповідач виконав частково 15.08.2013р., перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 22 500,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 206 від 25.06.2013р., оплачено - 15.08.2013р.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача з приводу того, що сплата заборгованості фактично була проведена 25.06.2013р., оскільки, згідно п. 30.1. ст. 30 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з Кам'янка-Бузької міської ради 1 831,18 грн. - інфляційних втрат, 2 131,95 грн. - три відсотки річних та 4 139,42 грн. - пені, всього 8 102,85грн.

Встановивши наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 8 102,85грн. підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд встановив, що рішення суду від 20.09.2011р. у справі № 5015/5027/11 було виконане відповідачем частково, лише 15.08.2013р.

Як зазначив ВГС України в п. 9 Оглядового листа «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до позовної заяви розрахунку вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 2 131,95 грн. трьох відсотків річних за період з 01.02.2011р. по 14.08.2013р.

Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних, суд приходить до висновку, що вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 129,95 грн.

З приводу позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 1 831,18 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2011р. по липень 2013р., то суд відмічає наступне.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГС України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Проаналізувавши розрахунок інфляційних втрат позивача, суд зазначає, що такий здійснений невірно. Зокрема, розмір інфляційних збитків розраховувався позивачем без врахування дефляції.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат суд зазначає, що стягненню з відповідача підлягатиме 952,52 грн. В решті цих позовних вимог слід відмовити.

Крім трьох відсотків річних та інфляційних втрат, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 139,42 грн. пені за період прострочення з 15.08.2012р. по 14.08.2013р.

Стосовно цієї позовної вимоги, суд зазначає, що згідно положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями ч. 4 Інформаційного листа ВГС України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» встановлено, що у вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням частини шостої статті 232 ГК України, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1624/2011 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» та, що нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто сторони у договорі можуть визначити початок нарахування пені інакше, ніж від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але в межах одного року від цього дня (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 № 13/110-11 та постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 15/065-11).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі № 3-27гс12.

Згідно п. 5.1. договору № 15/09/1 оплата прийнятих робіт здійснюється на умовах відтермінування платежу на чотири місяці з моменту підписання актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3), тобто до 30.01.2011р., адже довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2010р. та акт приймання виконаних робіт за вересень 2010р. № 1 були підписані сторонами договору 30.09.2010р.

Таким чином, нарахування пені у даному випадку повинно починатися з 31.01.2011р. та закінчитися через шість місяців, після дня, коли зобов'язання мало бути виконане, а саме - 31.07.2011р. Тобто нарахування пені в період за котрий позивач просить її стягнути, а саме з 15.08.2012р. по 14.08.2013р. вимогами чинного законодавства України не передбачено. А тому, вказана вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, а тому, підлягають до часткового задоволення.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача, пропорційно заявленим вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 35, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Кам'янка-Бузької міської ради (80400, Львівська обл., м. Кам'янка-Бузька, вул. Шевченка, 2; код ЄДРПОУ 04056196) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65» (79058, м. Львів, пр. Чорновола, 63; код ЄДРПОУ 03448630) 2 129,95 грн. три проценти річних та 952,52 грн. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Кам'янка-Бузької міської ради (80400, Львівська обл., м. Кам'янка-Бузька, вул. Шевченка, 2; код ЄДРПОУ 04056196) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65» (79058, м. Львів, пр. Чорновола, 63; код ЄДРПОУ 03448630) 654,48 грн. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2013 р.

Суддя Крупник Р.В.