Постанова № 34492867, 31.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.10.2013 р. справа №905/5117/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Стойка О.В., Черноти Л.Ф.за участю представників сторін: від позивача:не з'явились від відповідача:не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Добропільська ЦЗФ», м. Добропілляна рішення господарського суду Донецької області від16.09.2013 рокуу справі№905/5117/13 /Суддя: Говорун О.В./за позовною заявоюДержавного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львівдо Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Добропільська ЦЗФ», м. Добропілляпростягнення 37590 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Добропільська ЦЗФ» штрафу у розмірі 37590 грн. 00 коп. за невірно вказану масу вантажу у залізничній накладній №53429007.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2013 року по справі №905/5117/13 позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Добропільська ЦЗФ» на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» штраф у розмірі 37590 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Не погодившись з рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2013 року у справі №905/5117/13, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Добропільська ЦЗФ» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2013 року у справі №905/5117/13, в якій просить скасувати згадане рішення та з посиланням на приписи ст.83 Господарського процесуального кодексу України, прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафу до 7518 грн. 00 коп., що відповідає штрафу у розмірі однократної провізної плати.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:

- рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права;

- позивач не надав до справи значних доказів того, що останньому відповідачем у зв'язку з невірно зазначеною у залізничній накладній маси вантажу були заподіяні збитки.

Представники сторін в судове засідання 30.10.2013 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача про причини неявки суд не повідомив, представник відповідача через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням у відпустці.

Неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Згідно п.п. 3.9.2. розділу 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального Кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального Кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що докази в підтвердження перебування представника відповідача у відпустці матеріали справи не містять та додатково суду апеляційної інстанції не надані.

За таких підстав, клопотання апелянта судовою колегією відхиляється.

Частиною 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Добропільська ЦЗФ» (далі-вантажовідправник) 15.02.2013 року зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на адресу Буршинської ТЕС Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Західенерго» (далі-вантажооденжувач) здійснило відправлення вагону № 66698531 з вантажем - вугілля кам'яне марки г-газовий, вантаж - вологий, за залізничною накладною №53429007 (а.с. 11).

16.02.2013 року при прибутті вантажу на попутну станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у відповідності до ст.24 Статуту залізниць України було проведено перевірку маси вантажу, за результатами якої визначено, що маса вантажу у вагоні № 66698531 не відповідає масі вказаній відправником у накладній № 53429007.

За результатами зважування залізницею складений Комерційний акт АА 048633/46/27 від 16.02.2013 року, згідно з розділом Д якого, фактично маса брутто - 94000 кг., тара за документом - 22200 кг., нетто - 71800 кг., що більше маси, зазначеній в документі, понад вантажопідйомності вагону на 2800 кг. Навантаження вантажу на рівні бортів, без заглиблень. За документом значиться та в дійсності вантаж маркований однією повздовжньою борозною катком ущільнювача - маркування не порушене. Двері та люка з обох сторін закриті. Втрати вантажу немає. У технічному відношенні вагон справний. При повторному переважуванні вагону маса підтвердилась. Вантажовідправник для контрольного переважування вагону не з'явився (а.с. 12).

Як свідчать матеріали справи, на станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці надлишок вантажу маса якого складає 2800 кг. вивантажений із спірного вагону №66698531 та перевантажений до вагону №67610519 для подальшого відправлення на станцію призначення за накладною № 47239942 (а.с. 13).

Спірний вагон був відчеплений та на станцію призначення відправлений за досильною накладною №47157045 (а.с. 54).

При надходженні вантажу у спірному вагоні на станцію призначення здійснено контрольне зважування вантажу у спірному вагоні, за результатами якого у розділі «Є» Комерційного акта АА №048633/46/27 було зроблено відмітку про те, що під час перевірки вантажу різниці між цим актом не виявлено.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.3 ст. 909 Цивільного Кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовґязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5. розділу 5 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно п.12 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявлялись під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення).У даному випадку провізна плата за вагон №66698531 складає 7518 грн. 00 коп., тому сума штрафних санкцій 7518 грн. 00коп. х 5 = 37591 грн. 00 коп.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній -основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Згідно п.28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Після прибуття вантажу на станцію вантажоотримувача перевізник та вантажоодержувач повинні керуватися приписами Правил видачі вантажу, затвердженими наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р., зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083 (далі -Правила видачі вантажу).

Згідно абзацу 2 п.2.6. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Згідно ч.7 ст.52 Статуту залізниць, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Частиною першою ст.26 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002 року.

За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній, в звґязку з чим, відповідно до вимог ст.ст.118, 122 Статуту залізниць, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

В апеляційній скарзі відповідач клопоче про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, зазначивши про те, у даному випадку відповідачем не заподіяно позивачу збитків.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобовґязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовґязання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського Кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобовґязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовґязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного Кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального Кодексу України, надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовґязання.

З цього приводу судова колегія звертає увагу на таке.

Відповідачем не доведено виключності випадку для зменшення судом розміру стягуваємого штрафу. До того ж, завантаження вантажу у вагоні понад його вантажопідйомності впливає на безпеку руху на залізниці.

За таких обставин, посилання заявника апеляційної скарги на зменшення розміру стягуваємого штрафу, яке викладене в апеляційній скарзі, є таким, що задоволенню не підлягає.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що доводи заявника апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому оскаржуване рішення господарського суду є таким, що підлягає залишенню без змін.

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції судовою колегією залишається в силі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 83, 101, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Добропільська ЦЗФ» на рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2013 року по справі №905/5117/13 - залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2013 року по справі №905/5117/13 - залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота