ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30 жовтня 2013 року Справа №913/2296/13
Провадження №32/913/2296/13
за позовом: Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м.Сєвєродонецьк, код ЄДРПОУ 00131050
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Промхіммонтаж», м.Сєвєродонецьк, код ЄДРПОУ 35774498
про стягнення 192873,76 грн.
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Антонова І.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: Сімейко А.І. - заст. нач.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м.Сєвєродонецьк звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Промхіммонтаж», м.Сєвєродонецьк про стягнення заборгованості в сумі 99737,76 грн., пені - 92030,26 грн., 3% річних - 1018,16 грн. та інфляційних втрат - 87,85 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №153 від 01.06.2009р. в частині проведення оплати поставленої за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року теплової енергії, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат.
Відповідач у судові засідання 18.09.2013р., 09.10.2013р., 30.10.2013р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів не представив, про час та місце розгляду справи, зокрема, 30.10.2013р. був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №9101612991395, №9101612991387.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у тому числі, у судове засідання 30.10.2013р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Крім того, судом враховано, що строк розгляду справи закінчувався 30.10.2013р. внаслідок чого відкладення судового засідання на іншу дату за умови відсутності клопотання сторін про продовження строку розгляду спору, було неможливим.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України (враховуючи, що правовідносини за договором №153 від 01.06.2009р. існують на теперішній час) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Як свідчать матеріали справи, 01.06.2009р. між Державним підприємством «Сєвєродонецька ТЕЦ» (енергопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством «Промхіммонтаж» (споживач) було підписано договір №153 на постачання теплової енергії в гарячій воді.
Пунктом 1 вказаної угоди встановлено, що енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах згідно з умовами та режимами теплоспоживання на межі балансової належності тепломереж енергопостачальної організації та споживача, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
За приписами п.2.1 договору №153 від 01.06.2009р. теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на потреби опалення в період опалювального сезону у приміщення за адресою: вул.Сметаніна 5а, загальною площею 2704,4 кв.м.
14.10.2009р. сторонами було підписано угоду №1 про зміну та доповнення договору №153 від 01.06.2009р. у зв'язку з включенням об'єкту за адресою: вул.Заводська, 2 загальною площею 269,3 кв.м, у відповідності до якої визначено обсяги та вартість споживання теплової енергії на об'єкті за вказаною адресою.
27.10.2011р. Сєвєродонецькою міською радою було прийнято рішення №1039 про перейменування вулиці Заводської міста Сєвєродонецька в вулицю Богдана Ліщини.
За змістом додаткової угоди №3 від 10.01.2013р. до договору №153 від 01.06.2009р. сторони дійшли згоди доповнити зазначений договір у зв'язку з реконструкцією вводу теплової траси, та надання розрахунку теплових втрат (до вузла обліку) за адресою: вул.Богдана Ліщини, 2, зокрема, зазначити, що енергопостачальна організація постачає споживачу в період з 05.11.2012р. до 05.11.2013р. теплову енергію в гарячій воді в межах 1,1594 Гкал / рік.
Орієнтовна вартість теплової енергії за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору становить 1125 грн., ПДВ 225 грн., усього 1350 грн. Ціна за 1 Гкал (тариф) 970,02 грн. без ПДВ (п.2 додаткової угоди №3 від 10.01.2013р.).
Відповідно до п.10.1 договору №153 від 01.06.2009р. договір набуває чинності з 01.06.2009р. та діє до 01.06.2010р. При цьому, п.10.2 зазначеного правочину передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії договору №153 від 01.06.2009р., а також враховуючи пояснення позивача, які були надані у судовому засіданні 30.10.2013р., суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувалися кожний наступний рік та є чинними на теперішній час.
Вказані висновки суду також підтверджуються тим, що сторонами 15.10.2010р., 10.01.2013р. укладались угоди про внесення змін до договору №153 від 01.06.2009р.
Пунктом 5.1 договору №153 від 01.06.2009р. встановлено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.
Як свідчать матеріали справи, сторонами було підписано акт приймання вузла обліку теплової енергії, у відповідності до якого теплопостачальна організація з 05.11.2012р. дозволила експлуатацію системи теплопостачання з відповідними приладами обліку теплової енергії за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Богдана Ліщини, 2.
Як свідчать матеріали справи, за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року позивачем було оформлено наступні рахунки (акти здавання-приймання (надання послуг) по опаленню) на загальну суму 99737,76 грн.:
- №153 від 30.11.2012р. за листопад 2012 року на суму 14107,97 грн. ,
- №153 від 31.12.2012р. за грудень 2012 року на суму 20548,51 грн.,
- №153 від 31.01.2013р. за січень 2013 року на суму 21534,44 грн.,
- №153 від 28.02.2013р. за лютий 2013 року на суму 22415,38 грн.,
- №153 від 31.03.2013р. за березень 2013 року на суму 15411,44 грн.,
- №153 від 30.04.2013р. за квітень 2013 року на суму 5720,02 грн.
Доводів, які б спростовували правильність визначення позивачем обсягу поставленої теплової енергії та її вартості відповідачем не наведено, а судом не встановлено, внаслідок чого суд приймає до уваги показники, які наявні у рахунках за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року на загальну суму 99737,76 грн.
Наразі, факт постачання теплової енергії також підтверджується актами №88 від 02.11.2012р. про включення теплоустановок та №219 від 08.04.2013р. про відключення теплоустановок.
Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті поставленої теплової енергії у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Державним підприємством «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» заявлено вимоги, зокрема, про стягнення заборгованості в сумі 99737,76 грн.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу норм ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За правилами п.6.3, 6.4 договору №153 від 01.06.2009р. споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:
- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25 числа поточного місяця;
- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Одночасно, за умовами п.6.1 договору №153 від 01.06.2009р. розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради.
Як свідчать матеріали справи, рахунки №153 від 30.11.2012р., №153 від 31.12.2012р., №153 від 31.01.2013р., №153 від 28.02.2013р., №153 від 31.03.2013р., №153 від 30.04.2013р. на загальну суму 99737,76 грн. отримані відповідачем 11.12.2012р., 15.01.2013р., 13.02.2013р., 15.03.2013р., 11.04.2013р., 16.05.2013р., внаслідок чого господарським судом встановлено, що строк виконання зобов'язання відповідача з оплати теплової енергії на вказану суму настав.
Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач взяті на себе за договором №153 від 01.06.2009р. зобов'язання не виконав, внаслідок чого у Відкритого акціонерного товариства «Промхіммонтаж» за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року утворилась заборгованість перед позивачем за отриману теплову енергію на загальну суму 99737,76 грн.
Належних та допустимих доказів погашення боргу у вказаному розмірі відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за вказаною угодою виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості спожитої теплової енергії від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором зобов'язання в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Промхіммонтаж» на користь позивача основного боргу в сумі 99737,76 грн. підлягають задоволенню.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 вказаного Кодексу передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із п.7.2.3 договору №153 від 01.06.2009р. за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.
За таких обставин, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 92030,26 грн. за період з 19.12.2012р. по 30.06.2013р.
За висновками суду, розрахунок пені, який здійснено позивачем, є арифметично вірним, відповідає змісту п.7.2.3 договору №153 від 01.06.2009р. та приписам Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», внаслідок чого вимоги Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» про стягнення неустойки підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме - 92030,26 грн.
Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на положення вказаної норми права, позивачем нараховано за період з 19.12.2012р. по 30.06.2013р. та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1018,16 грн., інфляційні втрати у розмірі 87,58 грн.
При перевірці зазначених розрахунків, господарським судом встановлено наявність помилок, зокрема, Державним підприємством «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» не було враховано, що 2012 рік складається з 366 днів, що призвело до безпідставного збільшення суми 3% річних на 0,04 грн. та інфляційних збитків на 0,02 грн.
Таким чином, судом частково задовольняються вимоги Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» про стягнення 3% річних, інфляційних витрат, а саме на суми 1018,12 грн. та 87,56 грн. відповідно.
Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м.Сєвєродонецьк до Відкритого акціонерного товариства «Промхіммонтаж», м.Сєвєродонецьк про стягнення заборгованості в сумі 99737,76 грн., пені - 92030,26 грн., 3% річних - 1018,16 грн. та інфляційних втрат - 87,58 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Промхіммонтаж» (93404, м.Сєвєродонецьк, вул.Сметаніна, буд.5-А, код ЄДРПОУ 35774498) на користь Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (93403, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, код ЄДРПОУ 00131050) заборгованість в сумі 99737,76 грн., пеню -92030,26 грн., 3% річних - 1018,12 грн., інфляційні втрати - 87,56 грн., а також судовий збір в розмірі 1720,50 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 30.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 04.11.2013р.
Суддя Ю.О. Паляниця
Судове рішення № 34492824, Господарський суд Луганської області було прийнято 30.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 913/2296/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: