Рішення № 34492810, 30.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 жовтня 2013 року Справа № 913/2516/13

Провадження №19/913/2516/13

За позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м.Луганськ

до відповідача Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля», м.Луганськ

про стягнення 223821 грн. 64 коп.,

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача: Ткаченко О.О. - юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 75-д від 14.06.2013;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 364535 грн. 07 коп., 3% річних у сумі 9585 грн. 56 коп. та пені у розмірі 29701 грн. 01 коп. за договором на постачання теплової енергії № 196 від 01.11.2010.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.09.2013 було порушено провадження у справі та розгляд даної справи призначено на 09.10.2013.

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України 09.10.2013 розгляд справи було відкладено на 23.10.2013, в судовому засіданні 23.10.2013 було оголошено перерву до 30.10.2013.

Представник позивача в судовому засіданні 30.10.2013 подав заяву № б/н від 30.10.2013 про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить зменшити заявлений до стягнення розмір суми основного боргу до 184535 грн. 07 коп., у зв'язку з її частковою оплатою відповідачем. Інші позовні вимоги, позивач просить залишити без змін.

Подана заява була розглянута в судовому засіданні, встановлено, що вона не суперечить нормам чинного законодавства, на підставі чого в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, прийнята судом до розгляду. Подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням поданої заяви.

Враховуючи вищевикладене, предметом розгляду справи є: вимога про стягнення заборгованості у сумі 184535 грн. 07 коп., 3% річних у сумі 9585 грн. 56 коп. та пені у сумі 29701 грн. 01 коп. за договором на постачання теплової енергії № 196 від 01.11.2010.

Відповідач участі свого представника в засіданні суду 30.10.2013 не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить власноручний підпис його представника на бланку запису про оголошення перерви. Причини неявки відповідач суду не повідомив.

Як зазначено в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (п.4 ч.2 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Відповідач 30.10.2013 через канцелярію суду, супровідним листом № 43/957 від 30.10.2013 подав акт звірки взаємних розрахунків за договором на постачання теплової енергії № 196 від 01.11.2010, відповідно до якого визнав заборгованість у сумі 239021 грн. 94 коп. станом на 30.09.2013.

У судовому засіданні 30.10.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області

ВСТАНОВИВ:

Між Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» (позивач, постачальник) та Державним підприємством «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» (відповідач, споживач) був укладений договір на поставку теплової енергії № 196 від 01.11.2010, за умовами якого постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання подавати споживачу (відповідач) теплову енергію необхідної якості та в необхідних розрахункових договірних обсягах до межі балансової належності, а споживач (відповідач) зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію у повному обсязі відповідно до встановлених тарифів у строки, передбачені даним договором (п.2.1).

Відповідно до п.3.2 договору подача теплової енергії здійснюється за наявності актів готовності систем опалення будинків до роботи в осінньо-зимовий період підписаних теплопостачаючим підприємством.

Як вбачається з п.4.2.11 договору споживач взяв на себе зобов'язання здійснювати оплату розрахунку за отриману теплову енергію в п'ятиденний строк з дня його отримання.

Згідно п.6.1 договору облік теплової енергії здійснюється за прибором обліку.

Споживач, що має прибори обліку, щомісячно в строк з 25 по 28 число поточного місяця надає постачальнику завірений печаткою акт (довідку) про фактично спожиту теплову енергію.

Відповідно до п.7.1 договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі, у відповідності з затвердженими двоставочними тарифами, на підставі виставлених постачальником рахунків, які направляються споживачу поштою або вручаються під підпис.

Згідно з п.7.2 договору споживач здійснює оплату за надані послуги з поставки теплової енергії в 5-денний строк з дня отримання рахунку.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, за який здійснено нарахування оплати за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п.п.11.1, 11.4 договору даний договір діє до 01.11.2013 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його розірвання не буде заявлено письмово жодною зі сторін.

На виконання умов вищевказаного договору постачальник поставив відповідачу теплову енергію в обсягах, обумовлених договором, за адресою: м.Луганськ, вул.Совєтська, 61, та надав відповідачу відповідні рахунки, які відповідач сплачував несвоєчасно і не в повному обсязі, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 184535 грн. 07 коп. за спірний період.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Факт надання послуг позивачем за договором підтверджується матеріалами справи, в тому числі рахунками на сплату (а.с.64-83), які отримані відповідачем згідно реєстрів видачі рахунків (а.с.92-119), актами на включення/відключення опалення (а.с.86-89).

Крім того, розмір заборгованості підтверджується відповідачем в акті звіреня розрахунків станом на 30.09.2013.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 184535 грн. 07 коп. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п.п.8.2.1 п.8.2 договору визначено, що споживач несе відповідальність за прострочку платежу за спожиту теплову енергію, та сплачує на користь постачальника пеню, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки, діючої в період, за який оплачується пеня.

Позивачем пеня обрахована за кожним рахунком окремо з урахуванням приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Дані розрахунки пені є обгрунтованими, на підставі чого пеня підлягає стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі 29701 грн. 01 коп. за період з 17.10.2012 по 16.09.2013.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом був перевірений наданий позивачем розрахунок 3% річних, з яким суд погоджується, тому вимоги позивача у цій частині підлягають до задоволення у заявленій ним сумі - 9585 грн. 54 коп. за період з 31.01.2012 по 16.09.13.

Суд вважає, що з урахуванням дотримання вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог у сумі 223821 грн. 64 коп. (з них сума основного боргу - 184535 грн. 07 коп., 3% річних - 9585 грн. 56 коп., пені - 29701 грн. 01 коп.).

З огляду на вказані обставини, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд зазначає наступне.

У зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог до суми 223821 грн. 64 коп., розмір судового збору зменшується пропорційно ціні позову і складає 4476 грн. 43 коп. За таких обставин виникає переплата судового збору в сумі 3600 грн. 00 коп., яка підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог. Водночас в абзаці 3 п.п.5.2 п.5 Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вказано, що про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля», вул.Совєтська, 61, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 00185755 на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», вул.Куракіна, 23-а, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 24047779, заборгованість у сумі 184535 грн. 07 коп., пеню у сумі 29701 грн. 01 коп., 3% річних у розмірі 9585 грн. 56 коп., судовий збір у сумі 4476 грн. 43 коп., видати наказ позивачу.

3. Повернути Луганському міському комунальному підприємству «Теплокомуненерго», вул.Куракіна, 23-а, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 24047779 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3600 грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням № 1047 від 18.09.2013, оригінал якого залишається в матеріалах справи.

Повернення судового збору здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.11.2013.

Суддя Т.В.Косенко