Рішення № 34492730, 29.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 жовтня 2013 року Справа № 913/2455/13

Провадження № 29/913/2455/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача Комунального підприємства «Брянкатеплосервіс», м. Брянка Луганської області

про стягнення 75 177 грн. 57 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.

Секретар судового засідання Колпакова Г.О.

у засіданні брали участь:

від позивача - Бережко С.І., головний юрисконсульт Відділу претензійно - позовної роботи Управління претензійно - позовної роботи Юридичного департаменту, довіреність № 14-65 від 22.03.2013;

від відповідача - Березовська Я.А., голова ліквідаційної комісії, рішення № 39/9 від 16.05.2013, паспорт НОМЕР_1, виданий Брянківським МВ УМВС України в Луганській області 20.07.1998.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 09.09.2013 (дата штемпелю на поштовому конверті) Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом від 05.09.2013 № 14/2-1159 до Комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» (далі - КП «Брянкатеплосервіс», відповідача у справі) про стягнення з останнього 75 177 грн. 57 коп., з яких:

- 69 781 грн. 53 коп. - заборгованість за використаний природний газ за січень та березень 2013 року;

- 4 416 грн. 88 коп. - пеня за період прострочення платежів з 15.02.2013 по 14.08.2013 та з 15.04.2013 по 14.08.2013 відповідно;

- 69 грн. 78 коп. - інфляційні нарахування за період прострочення платежів з 16.04.2013 по 15.05.2013;

- 909 грн. 38 коп. - 3 % річних за період прострочення платежів з 15.02.2013 по 14.08.2013 та з 15.04.2013 по 14.08.2013 відповідно.

Позивач з посиланням на норми статей 525, 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статі 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору № 13/12011-ВТЕ-20 купівлі - продажу природного газу від 28.12.2012 щодо оплати використаного природного газу.

Комунальне підприємство «Брянкатеплосервіс» (далі - КП «Брянкатеплосервіс») відповідач у справі, надав відзив на позов від 24.09.2013 б/н, в якому позовні вимоги у частині основної суми боргу 69 781 грн. 53 коп. за договором № 13/12011-ВТЕ-20 від 28.12.2012 визнав у повному обсязі та повідомив наступне.

16.05.2013 Брянківською міською радою прийнято рішення № 39/9 про ліквідацію КП «Брянкатеплосервіс».

17.05.2013 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб внесено інформацію про припинення підприємницької діяльності.

З 17.05.2013 на підприємстві працює ліквідаційна комісія.

24.05.2013 в газеті «Урядовий кур'єр» надруковано оголошення про ліквідацію КП «Брянкатеплосервіс». Усім кредиторам були надіслані повідомлення про прийняття заяв та підписання актів звірення. Протягом двох місяців з цієї дати ліквідаційна комісія приймала та розглядала заяви кредиторів.

23.07.2013 ПАТ «НАК «Нафтогаз України», позивач у справі, звернулося до ліквідаційної комісії КП «Брянкатеплосервіс» з вимогою про включення в ліквідаційний баланс заборгованість на загальну суму 5 664 134,32 грн., в тому числі заборгованість за природний газ поставлений протягом січня та березня 2013 року обсягом 14,969 тис.куб.м на суму 69 781,53 грн. за договором № 13/12011-ВТЕ-20 від 28.12.2012, яка визнана в повному обсягу та віднесена до IV черги виконання. Позивачу було надіслано повідомлення.

Відповідач заперечує проти пені, 3 % річних, інфляційних нарахувань, посилаючись на пункт 3 частини1 статті 83 ГПК України та статтю 233 ГК України просить повністю відмовити у їх задоволенні або зменшити їх розмір.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 13/12011-ВТЕ-20 купівлі - продажу природного газу (далі за текстом - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого Продавець (позивач у справі) зобов'язався передати у власність Покупцю у 2013 році (відповідачу у справі) природний газ, ввезений на митну територію України позивачем за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (далі за текстом - газ), на умовах цього Договору (а.с.9-14).

Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для компенсації втрат теплової енергії у процесі її виробництва, транспортування, постачання та на витрати пов'язані з технологічними потребами Покупця (пункту 1.2 договору).

Пунктом 1.2 договору сторони узгодили, що Продавець передає Покупцеві з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом до 77,0 тис.куб.м, у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м), зокрема: січень - 16,0 та березень - 12,0.

Порядок та умови передачі газу визначені у розділі 3 цього договору.

Згідно пункту 3.3 договору приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Порядок обліку газу визначений в розділі 4 цього договору.

Відповідно до умов пункту 5.1 договору вартість до сплати за 1000 куб.м природного газу становить 4 661,74 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газу здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У розділі 7 договору сторони визначили відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору.

Строк дії договору сторони визначили у пункті 11.1 цього договору до 31.12.2013.

На виконання умов договору позивач у січні та березні 2013 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 69 781 грн. 53 коп.

Факт передачі відповідачеві природного газу підтверджений наявними у матеріалах справи підписаними повноважними представниками сторін актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2013 на суму 43 232 грн. 94 коп. та від 31.03.2013 на суму 26 548 грн. 59 коп. (а.с.15,16).

Відповідач зобов'язання за договором не виконав, станом на 14.08.2013 сума заборгованості становить 69 781 грн. 53 коп.

У відповідності з умовами пункту 7.2 договору у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язаний сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На підставі умов пункту 7.2 договору позивачем внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором було нараховано та заявлено до стягнення з відвідача пеню у розмірі 4 416 грн. 04 коп., що підтверджено розрахунком суми пені окремо за кожний місяць періоду заборгованості з 15.02.2013 по 14.08.2013 та з 15.04.2013 по 14.08.2013(а.с.19).

На підставі приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 69 грн. 78 коп. за період прострочення платежів з 16.04.2013 по 15.05.2013 та 3 % річних у розмірі 909 грн. 38 коп. окремо за кожний місяць періоду заборгованостіза за період прострочення платежів з 15.02.2013 по 14.08.2013 та з 15.04.2013 по 14.08.2013, що також підтверджено відповідним розрахунком (а.с.19).

Не виконання відповідачем зобов'язань за договором по розрахунку за отриманий природний газ і стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Відповідач у справі відзивом на позов визнав позовні вимоги в сумі основного боргу та заперечує проти пені, 3 % річних, інфляційних нарахувань, посилаючись на пункт 3 частини1 статті 83 ГПК України та статтю 233 ГК України, просить повністю відмовити у їх задоволенні або зменшити їх розмір.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та надав заперечення від 10.10.2013 щодо зменшення неустойки, в яких, зокрема, зазначив, що відповідач не надав жодних доказів, які б вказували на наявність виняткових обставин.

Підприємство позивача забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, позивач як підприємство державного сектору економіки є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Позивач для безперервного постачання газу споживачам, повинен проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов'язано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на користь позивача.

У відповідності до звіту про фінансові результати за 2012 рік та перше півріччя 2013 року за невиконання зобов'язань контрагентами, в даному випадку таких, як відповідач, збиток позивача складає 10 561 296,00 грн.

Нараховані штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні з невиконаним зобов'язанням за договором купівлі - продажу природного газу.

На обґрунтування своїх доводів позивач надав звіти про фінансові результати за 2012 рік та I півріччя 2013 року, копії яких залучені до матеріалів справи.

Під час розгляду справи відповідач докази перерахування заборгованості не надав.

Оцінивши фактичні обставини, подані сторонами у справі докази, вислухавши у судовому засіданні представників сторін у справі, суд дійшов про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Спір між сторонами даної справи виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого природного газу за договором № 13/12011-ВТЕ-20 купівлі - продажу природного газу від 28.12.2013 і до нього застосовуються як загальні положення про зобов'язання так і положення про купівлю-продаж, поставку, що містяться в главах 54 Цивільного кодексу України та 19, 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи доведено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором № 13/12011-ВТЕ-20 купівлі - продажу природного газу від 28.12.2012, передав у січні та березні 2013 року відповідачу природний газ в обсязі 14,969 тис.куб.м на загальну суму 69 781 грн. 53 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2013 та 31.03.2013, які підписані обома сторонами без заперечень (а.с.15,16).

Проте, відповідач порушив порядок та умови проведення розрахунків за отриманий природний газ, визначені пунктом 61 договору від 28.12.2012 № 13/12011-ВТЕ-20, повністю не розрахувався з позивачем за отриманий природний газ, у зв'язку з чим заборгованість за отриманий природний газ у січні та березні 2013 року склала в сумі 69 781 грн. 53 коп., що підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.

Доказів погашення боргу в сумі 69 781 грн. 53 коп. відповідач під час розгляду справи суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 69 781 грн. 53 коп. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності з умовами пункту 7.2 договору у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язаний сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На підставі умов пункту 7.2 договору позивачем внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором було нараховано та заявлено до стягнення з відвідача пеню у розмірі 4 416 грн. 04 коп. окремо за кожний місяць періоду заборгованості з 15.02.2013 по 14.08.2013 та з 15.04.2013 по 14.08.2013.

Судом перевірено розрахунок здійснений позивачем, порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 4 416 грн. 04 коп. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідач заперечує проти пені, посилаючись на пункт 3 частини1 статті 83 ГПК України та статтю 233 ГК України, просить повністю відмовити у їх задоволенні або зменшити їх розмір.

Обґрунтовуючи клопотання відповідач зазначив, що КП «Брянкатеплосервіс» є комунальним підприємством, його власником є територіальна громада м. Брянка, яким прийнято рішення про ліквідацію збиткового комунального підприємства. Всі технологічні процеси зупинено.

КП «Брянкатеплосервіс» важко розраховуватися вчасно та у повному обсязі за енергоносії, в тому числі за спожитий природний газ, оскільки основними споживачами теплової енергії було населення, яке, у зв'язку з низьким матеріальним становищем, своєчасно не розраховується за тепло. Відповідач веде позовну роботу з населенням. Виконавчі листи або лежать на виконанні, або повертаються без виконання стягувачу. Ті боржники, які мають пенсію або офіційно працюють, з них виконавча служба має право стягувати не більше 20 % їх доходу. Таким чином, заборгованість за послуги опалення сплачується по декілька років.

На обґрунтування своїх доводів відповідач надав копії звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2013 року та баланс (звіт про фінансовий стан) на 01.07.2013, які залучені до матеріалів справи.

Позивач проти зменшення пені заперечує з підстав викладених вище у запереченнях.

Розглянувши вказане клопотання відповідача суд відхиляє його з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено право суду зменшити розмір неустойки за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не надав жодних доказів, які б вказували на наявність виняткових обставин. Відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком в розумінні пункту 3 статті 83 ГПК України та підставою для зменшення неустойки, яка підлягає до стягнення.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування у розмірі 69 грн. 78 коп. за період прострочення платежів з 16.04.2013 по 15.05.2013 та 3 % річних у розмірі 909 грн. 38 коп. окремо за кожний місяць періоду заборгованості з 15.02.2013 по 14.08.2013 та з 15.04.2013 по 14.08.2013.

Перевіркою розрахунку інфляційних витрат та 3 % річних за заявлений період порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено.

Отже, інфляційні витрати в сумі 69 грн. 78 коп. та 3 % річних у розмірі 909 грн. 38 коп. заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Брянкатеплосервіс», вул. Балтійська, буд. 1, м. Брянка Луганської області, 94100, ідентифікаційний код 34970460, на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 20077720, заборгованість в сумі 69 781 грн. 53 коп., пеню у сумі 4 416 грн. 04 коп., інфляційні нарахування в сумі 69 грн. 78 коп., 3 % річних в сумі 909 грн. 38 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 04.11.2013.

Суддя Р.Є. Якушенко