Рішення № 34492699, 31.10.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 р. Справа № 923/1314/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Євро-Авто", м. Херсон

до Публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", м. Херсон

про стягнення 8917 грн. 23 коп.

за участі представників сторін:

від позивача - Руденко М.В. - ю/к, представник, довіреність №222/1 від 14.10.2013 р.; Єгорова Т.О. - головний бухгалтер, довіреність №225/1 від 14.10.2013 р.; Кушнір О.Є. - представник, довіреність №224/1 від 14.10.2013 р.;

від відповідача - не прибув

Приватне підприємство "Фірма "Євро-Авто" (позивач) звернулося до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором №74/07-12 про надання послуг від 07.12.2013р. у сумі 8917 грн. 23 коп.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду двічі не з'являвся, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 09.10.2013 року направлена відповідачу у встановленому порядку відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013р. №28. Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

На підставі викладеного, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами 07 грудня 2012р. укладено договір №74/07-12 про надання послуг (далі договір), відповідно до якого позивач зобов'язався за завданням відповідача надати послуги по сервісному обслуговуванню автотранспорту, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. п. 1.2, 1.3 договору перелік виконаних робіт та наданих послуг вказаних в цьому договорі, зазначається в наряді-замовленні, замовлення вважається виконаним з моменту підписання акту виконаних робіт уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 3.4.2 договору відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вартість послуг та використаних матеріалів і запчастин на умовах та в порядку визначеному в п. 2 цього договору.

Позивач виконуючи умови договору виконав послуги по ремонту автомобіля відповідача марки Mazda, 6, вартість яких з урахуванням використаних запчастин та матеріалів склала 10076 грн., що підтверджено актом виконаних робіт №РН-0000138 від 04.02.2013р. підписаним та скріпленим печатками сторін.

Позивач посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг та обґрунтовуючи свої вимоги ст. ст. 525, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 20, 173, 174 Господарського кодексу України, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх з нормами чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобов'язання, а саме: зобов'язання позивача надати послуги по сервісному обслуговуванню автомобіля та зобов'язання відповідача оплатити виконані роботи.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Також відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач в порушення умов договору надані позивачем послуги у строки, встановлені договором не оплатив, а тому позов в частині стягнення суми 8076 грн.

Крім того позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 841 грн. 23 коп.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що за недотримання строків сплати визначених п. 2 договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожен день прострочення.

Ознайомившись з п.2 договору, суд встановив, що сторонами в вищезазначеному пункті договору не визначено конкретних строків оплати, у зв'язку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дні коли зобов'язання має бути виконано.

Оскільки надане позивачем поштове повідомлення свідчить про надіслання претензії позивача №170 від 22.07.2013р. до відповідача з вимогою про сплату заборгованості 25.07.2013р., то у відповідності до вищезазначених норм законодавства, строк сплати заборгованості відповідачем сплив 01.08.2013р., а отже право нарахування штрафник санкцій у позивача виникло з 02.08.2013р. Таким чином нарахування позивачем пені за період з 05.02.2013р. по 22.07.2013р. є безпідставним.

Суд покладає на відповідача з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку відшкодування на користь позивача витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволеній сумі позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково в сумі 8076 грн.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" (73000, м. Херсон, вул. Червонопрапорна, буд. 26, п/р 260060011001 в Філії 2Південне регіональне управління "АТ Банк "Фінанси і Кредит", МФО 326933, код ЄДРПОУ 05743013) на користь приватного підприємства "Фірма "Євро-Авто" (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе,4 км, п/р 26006300005783 в АТ "Златобанк", МФО 380612, код ЄДРПОУ 34073747) заборгованості в сумі 8076 грн. та 1615 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 841 грн. 23 коп. пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законн6ої сили.

Повне рішення складено 04.11.2013р.

Суддя Л.М. Немченко