Рішення № 34492387, 16.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15091/13 16.10.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська

страхова група", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова

компанія" м. Київ

про стягнення 2 034,81 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Макєєв В.М. - юрисконсульт

від відповідача: Лабик Р.Р. - юрисконсульт

За клопотанням відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, строк розгляду спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст. 81-1 ГПК України.

Суть СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2 034,81 грн.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на заявлених позовних вимогах, позов просив задовольнити. Додатково на вимогу суду надав витребувані документи, а саме копії документів, які підтверджують право власності та право керування транспортним засобом "Skoda Octavia", повний текст договору № 28-2800-12-00137 від 06.08.2012, та копію листа вигодо набувача від 08.10.2012.

Представник відповідача скористався своїм правом передбаченим ст. 59 ГПК України та надав письмовий відзив на позов, відповідно до якого заперечував проти позову, оскільки відсутній лист-погодження Вигодонабувача, що не дає можливості встановити законність виплати позивачем страхового відшкодування. Також посилається на те, що відсутні копії правовстановлюючих документів на застрахований транспортний засіб та повний текст договору № 28-2800-12-00137 від 06.08.2012. Додатково зазначив, що позивачем не прийнята до уваги сума франшизи у розмір 1 000,00 грн відповідно до полісу АВ/0298438.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача та відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 06.08.2012 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", далі Страховик, та фізична особа - ОСОБА_3, далі Страхувальник, уклали договір добровільного страхування наземного транспорту № 28-2800-12-00137, далі договір, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов'язання відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення, або втрати транспортного засобу "Skoda Octavia" державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

27 серпня 2012 року о 15 год. 20 хв. на вул. Б. Хмельницького, 26 у місті Києві сталася дорожньо - транспортна пригода, далі ДТП, за участю транспортного засобу "Skoda Octavia" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під ОСОБА_3, який належить йому на праві власності, підтвердження чого наявні в матеріалах справи та автомобіля "Toyota Camry", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП ОСОБА_4 за ознаками статті 124 КУпАП, та відповідно до пункту 13.1 Правил Дорожнього руху України підтверджено постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.09.2012 у справі № 2610/21667/2012, що в розумінні статті 35 ГПК України є загальновідомими обставинами, які мають значення для вирішення спору.

Відповідно до звіту про оцінку ринкової вартості автомобіля № 1809 від 05.09.2012 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Skoda Octavia", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, склала 6 684,99 грн.

Позивачем було проведено розрахунок страхового відшкодування від 09.10.2012 та складено страховий акт № ДККА-19772 від 09.10.2012, згідно з яким сума страхового відшкодування, яка підлягала виплаті страхувальнику становила 2 034,81 грн, та в свою чергу була виплачена страхувальнику відповідно до платіжного доручення № 12815 від 10.10.2012.

Згідно копії полісу № АВ/0298438 та відповідачем, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Toyota Camry", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія" з франшизою в розмірі 1 000,00 грн.

Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 2 034,81 грн. яка була виплачена потерпілій особі.

Надавши належну правову кваліфікацію відносинам сторін, дослідивши правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України передбачає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так, за загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов'язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

в) законні презумпції ( частина п'ята статті 35 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25.09.2012 у справі № 2610/21667/2012, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода завдана транспортному засобу "Skoda Octavia", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, повинна бути відшкодована ОСОБА_4.

Як вбачається з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/0298438 станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки "Toyota Camry", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована відповідачем, у зв'язку з чим саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію листа вигодонабувача Акціонерного товариства "Астра Банк", №41-3720 від 08.10.2012, що підтверджує погодження на виплату страхового відшкодування потерпілій особі за вказаними в листі реквізитами.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено його право на регресне відшкодування виплаченої суми з відповідача, в свою чергу відповідач не надав доказів відшкодування страхової суми.

Разом з тим позивач при подачі позову не врахував суму франшизи в розмірі 1 000,00 грн, яка передбачена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0298438, а тому суд з цього приводу зазначає наступне: за законодавством страхова франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування, як це зазначено у статті 9 Закону України «Про страхування». Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Полісом АВ/0298438 передбачено, що цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля "Toyota Camry", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована відповідачем з франшизою 1 000,00 грн. Тому у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" франшизи в сумі 1 000,00 грн, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

За такими обставинами позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування з останнього шкоди в порядку регресу, обґрунтовані та підлягають стягненню в сумі 1 034,81 грн. (за вирахуванням франшизи 2 034,81грн - 1 000,00 грн = 1 034,81грн.).

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.10.2013 згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. 12, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 993, 1166, 1188, ЦК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 36, ч. 3 ст. 43, ст.ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія", (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, код ЄДРПОУ 23734213), на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) суму виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 1 034,81 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 874,96 грн, видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" щодо стягнення франшизи в сумі 1 000,00 грн. - відмовити

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 21.10.2013 року

Суддя Ю.О. Підченко