Рішення № 34492251, 18.10.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.10.2013 Справа № 907/807/13

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом відділу державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області, м. Виноградів Закарпатської області (далі - відділ ДВС) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Березово Закарпатської області (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення суми 1612488,00 грн.

представники сторін:

позивача - Андрійцьо Р.В., начальник, Бенца В.В., заст. начальника;

відповідача - не з'явився

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, оскільки відповідач всупереч договірних зобов'язань не повернув майно передане йому на зберігання, вартість якого складає суму позовних вимог. Представник позивача у засіданні суду наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на долучені до матеріалів справи документи.

Відповідач участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив та не надав суду письмового відзиву на позов; кореспонденція суду, що надсилається відповідачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві - АДРЕСА_1 - та яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.08.13, є його офіційним місцезнаходженням як фізичної особи-підприємця, повернута до суду без вручення адресату з відміткою установи зв'язку „за зазначеною адресою не проживає". На вимогу суду щодо з'ясування місцезнаходження відповідача надав суду документи, згідно яких місцем проживання ОСОБА_1 як фізичної особи з 10.07.12р. значиться інша адреса - АДРЕСА_2 - на яку суд, з огляду на характер спірних відносин у даній справі та з метою повного, всебічного з'ясування всіх її обставин для правильного вирішення спору, також надіслав ухвали по справі, які повернуті без вручення адресату з відміткою установи зв'язку „за закінченням терміну зберігання".

За таких обставин, оскільки відповідачеві кореспонденція суду в даній справі була надіслана за вищевказаними адресами, вважається, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи судом, та не скористався своїм правом на участь у судовому розгляді.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача у ході судового розгляду справи, суд встановив наступне:

01.02.11р. відділ ДВС як поклажодавець та ФОП ОСОБА_1 як зберігач уклали договір про зберігання (далі - договір), за умовами якого поклажодавець передає на зберігання майно згідно актів опису та арешту майну або актів державного виконавця, зберігач підписує на підтвердження приймання майна копію акту опису арешту майна або акту державного виконавця, зобов"язується зберігати на невизначений строк та повернути зазначене майно на першу вимогу поклажодавця (п.п. 1.1, 2.1-3.3.2, 5.1.7,, 5.1.8).

Сторонами договору передбачено (п. п. 6.4., 6.4.1.), що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачою) або пошкодженням майна відшкодовуються зберігачем у разі втрати, нестачі майна- у розмірі його вартості.

Матеріалами справи, зокрема, договором, актами прийому-передачі від 08.12.11, 26.12.11, 15.03.12, 20.04.12, наказом головного управління юстиції у Закарпатській області від 16.10.12 № 4/09 „Про затвердження комісії для проведення інвентаризації", порівняльними відомостями результатів інвентаризації від 14.12.12, листуванням, та з пояснень представників позивача у ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач на протязі 2011-2012рр. прийняв на відповідальне зберігання конфісковане в дохід держави майно (автотранспортні засоби та інше майно), однак не надав це майно за вимогою для здійснення організації проведення його продажу спеціалізованим підприємством з продажу арештованого та конфіскованого майна (листи від 5.09.12, 12.10.12).

На виконання доручення Державної виконавчої служби України від 2.10.12р. № 4.1/20/4.1/1432 головним управлінням юстиції у Закарпатській області на протязі з 12.10.12 по 14.11.12 здійснено інвентаризацію конфіскованого майна переданого на зберігання відповідачеві, за результатами якої встановлено нестачу цього майна на суму 1612488,00 грн., що є предметом даного позову.

Відповідач всупереч договірних зобов'язань не повернув передане йому на зберігання майно на вимогу відповідача, не надав на вимогу відповідача доступу до приміщень складів зберігання для здійснення інвентаризації, про що комісією відповідача складено відповідні акти.

Спірні відносини сторін стосуються питань зберігання, які врегульовані приписами парагр.1 гл. 66 Цивільного кодексу України (ЦКУ).

Так, відповідно до ст.ст. 936--938 ЦКУ встановлено, зокрема, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її останньому у схоронності. Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених ст. 208 ЦКУ; письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншими документами, підписаними зберігачем. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання; якщо строк зберігання у договорі не встановлений і не може бути визначений з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

За приписами ст.ст. 942, 944 ЦКУ на зберігача покладається обов'язок щодо забезпечення схоронності речі із вжиттям усіх заходів встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, а якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну, та не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання.

Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання, а зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ст.ст. 948, 949 ЦКУ).

Приписами ст. ст. 950, 951 ЦКУ передбачено відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі шляхом відшкодування її вартості.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства, яке регулює спірні відносини сторін, та фактичні обставини справи встановлені у ході судового розгляду та не спростовані відповідачем, позовні вимоги про стягнення суми 1612488,00 грн. як відшкодування вартості втраченого майна, яке перебувало на відповідальному зберіганні відповідача, підлягають задоволенню.

Судові витрати за розгляд даної справи за приписами Закону України «Про судовий збір» та змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України належить покласти на відповідача, стягнувши з останнього в доход державного бюджету України судовий збір на суму 32249,76 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 936-938, 942, 944, 948, 949, 950, 951 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

1.1.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1):

- на користь відділу державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області (90300 м. Виноградів Закарпатської області, вул. Миру, 16, код ЄДРПОУ 34991720) суми 1 612 488,00 грн. (один мільйон шістсот дванадцять тисяч чотириста вісімдесять вісім грн. 00 коп.);

- в доход державного бюджету України судовий збір на суму 32 249,76 грн. (тридцять дві тисячі двісті сорок дев"ять грн. 76 коп.) із зарахуванням його до державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір», отримувач коштів - ГУДКУ у Закарпатській області МФО 812016, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38015610, рахунок отримувача 31211206783002.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 31.10.13

Суддя Ушак І.Г.