Рішення № 34492224, 29.10.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 р. Справа № 909/1091/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Долинського виробничого управління

водопровідно-каналізаційного господарства,

вул. Б.Хмельницького,57, м. Долина, Долинський район,

Івано-Франківська область, 77500

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Живиця",

вул. Заводська,4, смт. Вигода, Долинський район,

Івано - Франківська область, 77552

про стягнення 1857,50 грн., з яких

1380, 04 грн. - основного боргу,

477,46 грн. - пені.

за участю представників сторін:

від позивача: представник Бойчук В.І., (довіреність № 023 від 07.10.2013)

від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Долинське виробниче управління водопровідно - каналізаційне господарство звернулось в суд із позовом до публічного акціонерного товариства "Живиця" про стягнення 1857,50 грн., з яких 1380,04 грн. основного боргу, 477,46 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань згідно договору №29 від 24 березня 2010 року в частині оплати послуг за лабораторне дослідження стічної води та обґрунтовано положеннями статей 179, 193 Господарського кодексу України та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Представник позивача в судовому засіданні 29.10.13 заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити з врахуванням клопотання про припинення провадження в частині сплати відповідачем 880,00 грн. суми боргу, що підтверджується випискою по рахунку від 20.09.13.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчать відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі, ухвали про відкладення розгляду справи та поштові повідомлення про їх вручення, які містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надіслані відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві: вул. Заводська, 4, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552.

Згідно з п. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

24 березня 2010 року між Долинським виробничим управлінням водопровідно - каналізаційного господарства (надалі - позивач/виконавець) та публічним акціонерним товариством "Живиця" (надалі - відповідач/замовник) укладено договір №29, відповідно до умов п.1.1 якого Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати дослідження стічної води.

Пунктом 5.1. Договору сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 24 березня 2011 року, а в частині розрахунків за надані послуги - до кінцевого розрахунку. Договір рахується продовженим на наступний термін, якщо за 30 днів до закінчення Договору не поступить заява однієї з сторін про відмову від цього Договору, або про його перегляд.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні, на виконання умов договору позивачем в період з вересня 2010 року по червень 2012 року надавалися відповідачу послуги, що підтверджується актами здачі - приймання робіт (наданих послуг) №ДЛ - 000000076 від 22.09.2010, №ДЛ-000000095 від 14.12.2010, ДЛ-000000009 від 24.03.2011, №ДЛ-000000021 від 16.06.2011, №ДЛ-000000059 від 15.09.2011, №ДЛ- 000000071 від 08.12.2011, №ДЛ- 000000012 від 21.03.2012, №ДЛ-000000011 від 21.06.2012, №ДЛ-000000011 від 21.06.2012, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, а копії долучені до матеріалів справи.

При дослідженні актів здачі - приймання робіт судом встановлено, що акт №ДЛ-000000076 від 22 вересня 2010 року не підписаний замовником, а тому не є належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України. Решта вищезазначених актів засвідчені підписами позивача та відповідача без жодних зауважень та заперечень, скріплені печатками сторін та містять всі необхідні реквізити.

Розділом 3 Договору сторони передбачили винагороду Виконавця та порядок розрахунків:вартість послуг визначається за ціною, згідно прейскуранта цін на проведення досліджень, що діє на Долинському ВУВКГ; оплата Виконавця здійснюється у п'ятиденний термін, згідно виставленого рахунка.

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, борг за надані послуги не оплатив.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію №0464 від 26.07.12 (докази відправлення містяться в матеріалах справи), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Разом з тим, після звернення позивача до суду з позовною заявою відповідачем частково погашено основний борг в сумі 880,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 19.09.13.

За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Оскільки договір №29 від 24.03.2010 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до нього застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

Так, в силу ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України). Наведена правова норма кореспондується зі ст.530 ЦК України, згідно якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 ГПК України покладено обов'язок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем договірних зобов"язань, до стягнення з ПАТ "Живиця" підлягає 500,04грн. основного боргу.

В частині стягнення 880,00грн. основного боргу провадження слід припинити у зв"язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Пунктом 6.2. Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного виконання умов оплати, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми протермінованого платежу за кожен день затримки за надані послуги.

На підставі положень договору та норм права за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем заявлено до стягнення з відповідача 477, 46грн. пені.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім цього, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 Цивільного кодексу України закріплено перелік вимог, до яких застосовується спеціальна позовна давність, зокрема п. 1 ч. 2 вказаної статті передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Наслідки спливу позовної давності визначені в ст. 267 Цивільного кодексу України.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Частина 3 ст. 267 Цивільного кодексу України містить імперативний припис, згідно якого позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За таких обставин, враховуючи відсутність клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності на день винесення рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.

Суд, на підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевірив правильність нарахування пені та встановив, що позивачем не враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо періоду її нарахування. При здійсненні розрахунку приймаються до уваги наступні значення:

розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ;

формула розрахунку пені - сума прострочення *2*облікова ставка НБУ:365* кількість днів прострочення;

строк нарахування пені.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Таким чином, згідно акта №ДЛ-000000095 від 14.12.2010, початок перебігу строку на оплату розпочинається з 15.12.10 + 5 днів наданих Договором (п. 3.3.) для оплати, звідси відповідач зобов'язаний був провести оплату - 19.12.10 до 24 год. 00 хв., а відтак 20.12.10 - початок для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання + 6 місяців - період нарахування до 20.06.11.

Згідно з розрахунком, проведеним судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", пеня по акту №ДЛ-000000095 від 14.12.10 становить 14,75грн.

Згідно акта №ДЛ-000000009 від 24.03.11, початок перебігу строку на оплату розпочинається з 25.03.11 + 5 днів наданих Договором (п. 3.3.) для оплати, звідси відповідач зобов'язаний був провести оплату - 29.03.11 до 24 год. 00 хв., а відтак 30.03.11 - початок для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання + 6 місяців, період нарахування до 30.09.11.

Згідно з розрахунком, проведеним судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", пеня по акту №ДЛ-000000009 від 24.03.2011 становить 14,91 грн.

Згідно акта №ДЛ-000000021 від 16.06.2011, початок перебігу строку на оплату розпочинається з 17.06.2011 + 5 днів наданих Договором (п. 3.3.) для оплати, звідси відповідач зобов'язаний був провести оплату - 21.06.2011 до 24 год. 00 хв., а відтак 22.06.2011 - початок для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання + 6 місяців , період нарахування до 22.12.2011.

Згідно з розрахунком, проведеним судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", пеня по акту №ДЛ-000000021 від 16.06.11 становить 14,83 грн.

Згідно акта №ДЛ-000000059 від 15.09.2011, початок перебігу строку на оплату розпочинається з 16.09.11 + 5 днів наданих Договором (п. 3.3.) для оплати, звідси відповідач зобов'язаний був провести оплату - 20.09.11 до 24 год. 00 хв., а відтак 21.09.11 - початок для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання + 6 місяців, період нарахування до 21.03.12.

Згідно з розрахунком, проведеним судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", пеня по акту №ДЛ-000000059 від 15.09.2011 становить 14,73 грн.

Згідно акта №ДЛ-000000071 від 08.12.11, початок перебігу строку на оплату розпочинається з 09.12.11 + 5 днів наданих Договором (п. 3.3.) для оплати, звідси відповідач зобов'язаний був провести оплату - 13.12.11 до 24 год. 00 хв., а відтак 14.12.11 - початок для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання + 6 місяців, період нарахування до 14.06.12.

Згідно з розрахунком, проведеним судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", пеня по акту №ДЛ-000000071 від 08.12.2011 становить 14,57 грн.

Згідно акта №ДЛ-000000012 від 21.03.12, початок перебігу строку на оплату розпочинається з 22.03.12 + 5 днів наданих Договором (п. 3.3.) для оплати, звідси відповідач зобов'язаний був провести оплату - 26.03.12 до 24 год. 00 хв., а відтак 27.03.12 - початок для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання + 6 місяців, період нарахування до 27.09.12.

Згідно з розрахунком, проведеним судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", пеня по акту №ДЛ -000000012 від 21.03.2012 становить 14, 39 грн.

Згідно акту №ДЛ-000000011 від 21.06.2012, початок перебігу строку на оплату розпочинається з 22.06.12 + 5 днів наданих Договором (п. 3.3.) для оплати, звідси відповідач зобов'язаний був провести оплату - 26.06.12 до 24 год. 00 хв., а відтак 27.06.12 - початок для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання + 6 місяців, період нарахування до 27.12.12.

Згідно з розрахунком, проведеним судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", пеня по акту №ДЛ -000000011 від 21.06.12 становить 14, 31 грн.

Згідно акта №ДЛ-000000145 від 21.06.12, початок перебігу строку на оплату розпочинається з 22.06.12 + 5 днів наданих Договором (п. 3.3.) для оплати, звідси відповідач зобов'язаний був провести оплату - 26.06.12 до 24 год. 00 хв., а відтак 27.06.12 - початок для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання + 6 місяців, період нарахування до 27.12.12.

Згідно з розрахунком, проведеним судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", пеня по акту №ДЛ -000000145 від 21.06.2012 становить 14, 31 грн.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає пеня в розмірі 116,80 грн.

В контексті вищенаведеного, позов підлягає до задоволення частково.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11, 253, 256, 258, 267, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 614, 625, 629, 901 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 174, 216, 218, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 55, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до публічного акціонерного товариства "Живиця" про стягнення 1857,50 грн., з яких 1380,04 грн. основного боргу, 477, 46 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Живиця" (вул. Заводська, 4, смт. Вигода, Долинський район, Івано - Франківська область, 77552, ідентифікаційний код 13652508) на користь Долинського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства (вул. Б.Хмельницького,57, м.Долина, Долинський район, Івано-Франківська область,77500, ідентифікаційний код 03361626) 500,04 (п'ятсот гривень чотири копійки) основного боргу, 116,80 (сто шістнадцять гривень вісімдесят копійок) пені, 571,34 (п"ятсот сімдесят одну гривню тридцять чотири копійки) судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 360 ,66 грн. пені відмовити.

В частині стягнення 880,00грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.11.13

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Легінь О. В. 04.11.13