Рішення № 34492073, 31.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.10.2013 Справа № 905/7141/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши матеріали справи за позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця",м.Дніпропетровськ,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф.Засядька", м.Донецьк,

про: стягнення 12160грн.00коп.

за участю уповноважених представників:

від позивача - Білоножко Г.С. (довіреність № 38 від 01.01.2013р.);

від відповідача - Цікра К.О. (довіреність №45/юр від 18.03.2013р.)

СУТЬ СПОРУ

Державне підприємство «Придніпровська залізниця»,м.Дніпропетровськ (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф.Засядька", м.Донецьк, (далі - відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 12160грн.00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у 2013р. зі станції Донецьк-Північний Донецької залізниці відповідач згідно накладної №50128677 у вагоні №64220445 відправив вантаж - вугілля кам'яне на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. На станції призначення залізницею була проведена видача вантажу вантажеодержувачу з перевіркою маси вантажу у вагоні №64220445 (напіввагон), під час якої було виявлено, що маса вантажу вказана в залізничній накладній №50128677 не відповідає масі вантажу на станції призначення.

31.10.2013р. відповідач надав відзив на позов, у якому не заперечив проти того, що маса вантажу могла бути вказана відправником невірно, просив суд зменшити розмір штрафу.

В судовому засіданні 31.10.2013р. позивач підтримав позовні вимоги, усно заперечив проти зменшення суми штрафу.

В судовому засіданні 31.10.2013р. відповідач підтримав позицію, викладену письмово у відзиві, просив суд зменшити суму штрафу.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося. Сторони під час судового засідання 31.10.2013р. повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд ВСТАНОВИВ:

31.07.2013р. Публічне акціонерне товариство «Шахта імені О.Ф. Засядька» (вантажовідправник) зі станції Донець-Північний Донецької залізниці на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці відвантажив на адресу Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» (вантажоодержувач) за залізничною накладною на групу вагонів №50128677 (напіввагон) вантаж - вугілля кам'яне марки ж-жирне. При оформленні залізничної накладної №50128677 відповідачем у вагоні 64220445 вказано масу вантажу - 70000кг., маса тари вагону не переважувалася, спосіб визначення маси на 150-тонних вагах.

На станції призначення була проведена видача вантажу вантажоодержувачу з перевіркою маси вантажу у вагоні №64220445 (напіввагон), під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси, яка зазначена вантажовідправником у накладній №50128677.

Вказані обставини засвідчені комерційним актом АА №010248 від 03.08.2013р., відповідно до якого, з посиланням на акти загальної форми №6812 від 02.08.2013р. та №14352 від 03.08.2013р. станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, здійснювалось контрольне перевантаження вантажу у вагоні №64220445 на справних вагонних вагах ст. Запоріжжя-Ліве №087 (держ. повірка 01.02.2013р.) та встановлено, що за документом у вагоні значиться вага: брутто 206000кг., тара 22400кг., нетто 70000кг., фактично виявилась вага: брутто 91250кг., тара 22400кг., нетто 68850кг., що меш ваги зазначеній в документі на 1150кг. В комерційному відношенні завантаження на рівні бортів, шапкоподібна, не порушена. В технічному відношенні вагон справний, люки зачинені щільно, течі вантажу нема. При повторному перевантаженні вагону комісією у тому ж складі результат не змінився.

Такі ж відомості містить і акт загальної форми № 14352 від 03.08.2013 складений станцією Запоріжжя-Ліве.

Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) №87, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, 01.02.2013р. здійснений контроль придатності.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України (далі - Статут), вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджено факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано.

Оскільки саме відповідач, як відправник, визначив масу вантажу, заповнив і підписав накладну, яка є основним перевізним документом, надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача є обґрунтованими.

Відповідно до ст.122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №64220445 зазначена у накладній №50128677 та складає 2432грн. 00коп.

Позивачем, за невірно зазначену у залізничній накладній №50128677 масу вантажу у вагоні №64220445 нарахований штраф відповідачу в розмірі 12160грн.00коп.

Розрахунок ціни позову здійснено у відповідності до цих вимог Статуту.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру нарахованого штрафу.

В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на те, що розмір вимог є явно надмірним, відсутність реальних збитків для залізниці та іншим третім особам, не створення небезпеки на залізничному транспорті, відсутність навмисного характеру правопорушення, тощо.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (частина друга статті 233 ГК України).

Згідно із ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів того, що неправильне зазначення відповідачем у даному випадку маси вантажу спричинило збитки для залізниці або іншим учасникам господарських відносин, матеріали справи не містять.

Враховуючи відсутність доказів негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в накладній, наразі маса вантажу виявилась меншою за масу вантажу, яка зазначена в накладній, тобто у даному випадку не допущено відповідачем завантаження вантажу у вагон понад його вантажопідйомності, приймаючи до уваги неспіврозмірність нарахованого штрафу заподіяним правопорушенням в частині оформлення перевізних документів щодо неправильно зазначеної ваги вантажу, а також те, що порушення зобов'язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, розглянувши клопотання відповідача про зменшення заявленого до стягнення штрафу, суд визнає наведене вище порушення винятковим випадком та, враховуючи положення п.3 ст. 83 ГПК України та ч.2 ст. 233 ГК України, вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та зменшити нарахований залізницею відповідно до ст.ст.118,122 Статуту залізниць України штраф до суми однієї провізної плати - 2432грн.00коп.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 2432грн.00коп.

Вимоги щодо стягнення штрафу в залишковій частині задоволенню не підлягають, у з в'язку із зменшенням суми стягуваного штрафу судом.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.551, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 233, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, п. 3 ст.83, ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ, до Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф.Засядька", м.Донецьк, про стягнення штрафу у розмірі 12160грн.00коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф.Засядька" (адреса: 83054, Донецька обл., м. Донецьк, проспект Засядька, ідентифікаційний код 00174846) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (адреса: 49602, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, будинок 108, код ЄДРПОУ 01073828, отримувач коштів ВСП «Запорізька дирекція залізничних перевезень» ДП «Придніпровська залізниця» ЄДРПОУ 04713145) суму штрафу у розмірі 2432грн.00коп, а також витрати на оплату судового збору в розмірі 1720грн.50коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

У судовому засіданні 31.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова