Рішення № 34491992, 30.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18148/13 30.10.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про стягнення 11 463,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Михайловська І.Г. по довіреності № 0112-440 від 06.12.2012р.

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" в сумі 11 463,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2013 р. порушено провадження у справі №910/18148/13, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 16.10.2013 р. за участю представників сторін.

В судовому засіданні 16.10.2013р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 30.10.2013р.

В процесі провадження представником відповідача було надано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія", заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на рахунок ДП «Автотрейдінг Харків» № 25725, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 13059 грн.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону про обов'язкове страхування, при настанні страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Також, відповідно до ст. 29 вказаного закону, у зв'язку з пошкодженням ТЗ відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом ТЗ з урахуванням зносу, розрахованого в порядку встановленому законодавством.

Отже, положення Закону про обов'язкове страхування передбачають відшкодування страховиком цивільно-правової відповідальності лише оціненої шкоди, тобто вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ, визначеної за результатами проведеної суб'єктом оціночної діяльності оцінки, а не рахунку СТО.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 4 ст. З та ч. 1 ст. 12 вказаного Закону, процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів в підтвердження дійсного розміру реальної вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ, є саме Звіту суб'єкта оціночної діяльності про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу в результаті його пошкодження в ДТП, складання якого є обов'язковим при визначення збитків, що підлягають відшкодуванню згідно вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні 30.10.2013р. підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника озивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2012р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - Страховик) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» (надалі - Страхувальник) з другої сторони - був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу № 28-0107-0001лиз/0664, об'єктом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Skoda», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 2011 року випуску.

Договором передбачено строк дії договору - з 30.05.2012р. і діє по 29.05.2013р.

19.12.2012 року в м. Харкові на перехресті вул. Паризької Комуни та вул. Командарма Корка, сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобілів марки «Opel Vektra», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобіля марки «Skoda», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до постанови Київського районного м. Харкова від 28.01.2013р., встановлено вину ОСОБА_3 у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.

Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. У вказаній статті також зазначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

З матеріалів справи вбачається, що цивільна-правова відповідальність ОСОБА_3, водія транспортного засобу марки «Opel Vektra», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія", що підтверджується полісом № АВ/2769854 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з яким ліміт за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00грн., а франшиза - 500,00 грн.

В результаті Дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Страхувальника заподіяно матеріальну шкоду.

Страхувальник 19.12.2012 звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

У відповідності до Рахунку-фактури № 0000025725 від 20.12.2012р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Skoda», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що виставлений Дочірнім підприємством «Автотредінг-Харків», в результаті ДТП, становить 13059,00 грн.

01.03.2013р. на підставі рахунку № 0000025725 від 20.12.2012р. позивачем складено страховий акт № ПССКА-1909, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 11 463,00 грн.

Позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 11463,00 грн., за заявою страхувальника, була виплачена страхувальнику на розрахунковий рахунок СТО, що підтверджується платіжним дорученням № 3904 від 11.03.2013р.

Виходячи з наведеного вище, позивач, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1191 Цивільного Кодексу України, є саме тією особою, до якої перейшло право зворотної вимоги страхового відшкодування.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності з пунктом 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 11463,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Позивач, у своїй позовній заяві, з метою обґрунтування вартості матеріального збитку, посилається на рахунок від № 0000025725 від 20.12.2012р.

Однак, суд не погоджується з обґрунтуванням вартості матеріального збитку позивача, з наступних підстав.

Наявний в матеріалах справи рахунок № 0000025725 від 20.12.2012р. не встановлює вартість відновлювального ремонту застрахованого ТЗ, так як, зазначений рахунок не є встановленням вартості матеріального збитку, оскільки цей документ є лише розцінками окремо-взятого суб'єкта господарювання на певний вид деталей та робіт.

Стаття 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Отже, тільки звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого пошкодженням транспортному засобу «Skoda», із номером кузова: НОМЕР_3, реєстраційний номерний знак якого - НОМЕР_1, є належним підтвердженням вартості відновлювального ремонту застрахованого ТЗ з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу.

Проте, відповідного звіту оцінки вартості матеріального збитку завданого пошкодженням застрахованого ТЗ суду надано не було.

Отже, позивачем не доведений розмір матеріального збитку, який підлягає відшкодуванню відповідачем в порядку регресу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 01.11.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.