Рішення № 34491987, 04.11.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 листопада 2013 р. справа №903/1101/13

за позовом виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод №1" ЛТД, м. Луцьк

до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство - перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд", м. Луцьк

про стягнення 24 128 грн. 45 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Фалюш І.М. - директор

від відповідача: не з'явились

Суть спору: виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод №1" ЛТД звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство - перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд" 24 128,45 грн. заборгованості по оплаті відпущених у період з 01.12.1010р. по 14.11.2012р. товарно-матеріальних цінностей (цегли) та наданих автотранспортних послуг по їх перевезенню.

Ухвалою господарського суду від 24.10.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача, надавши на вимогу суду витребувані документи, пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному об'ємі поклавши при цьому на боржника обов'язок відшкодування товариству понесених ним при поданні позову до суду сум судових витрат.

В обгрунтування пред'явленого позову представник сторони посилається на відпуск та доставку відповідачу товарно-матеріальних цінностей, отримання товарів та автотранспортних послуг довірчим товариством - перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд", проведення часткових розрахунків по їх оплаті та існування заборгованості в розмірі 24 128,45 грн. Розмір боргу на день розгляду справи судом позивачем підтверджується довідкою №1/112 від 04.11.2013р. (а.с. 24).

Відповідачем всупереч вимогам суду не було представлено витребуваних документів та письмових пояснень, не направлено в судове засідання свого представника, хоча про день та час розгляду справи в суді сторона повідомлялась належним чином (примірник ухвали про порушення провадження у справі направлявся за юридичною: м. Луцьк, вул. Садовського, 4б, адресою ТзДВ "Довірче товариство - перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд" рекомендованою кореспонденцією та був вручений відповідачу 28.10.2013р. про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції - а.с. 23).

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що у відповідності до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із наступними змінами) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод №1" ЛТД, м. Луцьк у період з 01 грудня 2010 року по 14 листопада 2012 року було відпущено товариству з додатковою відповідальністю "Довірче товариство - перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд", м. Луцьк, а останнім прийнято, товарно-матеріальних цінностей (цегли) на загальну суму 38 413,16 грн., а саме :

цеглу М-100 в кількості 16,4 тис. шт. на суму 16 236,74 грн., що підтверджується накладною №2446 від 01.12.2010р.;

цеглу М-100 в кількості 6,4 тис. шт. на суму 6 336,29 грн., що підтверджується накладною №2479 від 13.12.2010р.;

цеглу М-100 в кількості 6,4 тис. шт. на суму 6 336,29 грн., що підтверджується накладною №2504 від 20.12.2010р.;

цеглу М-100 в кількості 5 тис. шт. на суму 4 950,24 грн., що підтверджується накладною №2539 від 29.12.2010р.;

цеглу М-75 в кількості 0,4 тис. шт. на суму 521,60 грн., що підтверджується накладною №2477 від 28.12.2011р.;

цеглу М-75 в кількості 3 тис. шт. на суму 4 032 грн., що підтверджується накладною №1313 від 14.11.2012р., копії котрих долучено позивачем до матеріалів справи (а.с. 7-9).

Поруч з цим позивачем у визначений період було надано, а відповідачем прийнято автотранспортні послуги по перевезенню визначеної кількості цегли зі складу ВК ТзОВ "Луцький цегельний завод №1" ЛТД до ТзДВ "Довірче товариство - перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд" на загальну суму 1 692 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи (а.с. 10-11) актами здачі-прийомки виконаних робіт №243 від 01.12.2010р. на суму 450 грн., №249 від 13.12.2010р. на суму 1 200 грн., №919 від 28.12.2011р. на суму 6 грн., №476 від 14.11.2012р. на суму 36 грн.

Відтак загальна сума відпущеного товару та наданих послуг по його доставці склала 40 105,16 грн.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Судом встановлено, що накладні №2446 від 01.12.2010р., №2479 від 13.12.2010р., №2504 від 20.12.2010р., №2539 від 29.12.2010р., №2477 від 28.12.2011р., №1313 від 14.11.2012р., а також акти здачі-прийомки виконаних робіт №243 від 01.12.2010р., №249 від 13.12.2010р., №919 від 28.12.2011р., №476 від 14.11.2012р. на відпуск позивачем відповідачу цегли та надання послуг по її перевезенню містять в собі всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток господарюючих суб'єктів, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на підставі останніх господарських операцій.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Враховуючи наведену норму Закону суд вважає, що у ТзДВ "Довірче товариство - перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд" обов'язок оплати отриманої від ВК ТзОВ "Луцький цегельний завод №1" ЛТД цегли та оплати наданих послуг по її перевезенню настав:

з 02.12.2010р. на загальну суму 16 686,74 грн. (оплата цегли та послуг по її доставці згідно накладної №2446 від 01.12.2010р. та акту здачі-прийомки виконаних робіт №243 від 01.12.2010р.);

з 14.12.2010р. на загальну суму 7 536,29 грн. (оплата цегли та послуг по її доставці згідно накладної №2479 від 13.12.2010р. та акту здачі-прийомки виконаних робіт №249 від 13.12.2010р.);

з 21.12.2010р. на суму 6 336,29 грн. (оплата цегли згідно накладної №2504 від 20.12.2010р.);

з 30.12.2010р. на суму 4 950,24 грн. (оплата цегли згідно накладної №2539 від 29.12.2010р.);

з 29.12.2011р. на загальну суму 527,60 грн. (оплата цегли та послуг по її доставці згідно накладної №2477 від 28.12.2011р. та акту здачі-прийомки виконаних робіт №919 від 28.12.2011р.);

з 15.11.2012р. на загальну суму 4 068 грн. (оплата цегли та послуг по її доставці згідно накладної №1313 від 14.11.2012р. та акту здачі-прийомки виконаних робіт №476 від 14.11.2012р.)

Проте ТзДВ "Довірче товариство - перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд" свої зобов'язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті відпущеної цегли та наданих послуг по її перевезенню не виконало, вартість останніх в повному об'ємі не оплатило, у зв'язку з чим заборгувало ВК ТзОВ "Луцький цегельний завод №1" ЛТД 24 128,45 грн.

Судом встановлено, що у період з 09.12.2010р. по 14.11.2012р. відповідачем в рахунок оплати отриманих товарів та послуг по їх доставці було перераховано позивачу грошові кошти в розмірі 34 188,16 грн. (банківські виписки від 09.12.2010р. на суму 400 грн., від 29.12.2010р. на суму 10 059,32 грн., від 11.03.2011р. на суму 19 450,23 грн., від 14.11.2012р. на суму 4 068 грн., бухгалтерська довідка від 30.11.2011р. на суму 210,60 грн. - а.с. 12-16), а також зменшено заборгованість на суму 6 000 грн. згідно підписаного між сторонами акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.06.2012р. - а.с. 17.

Із загальної суми оплати 40 188,16 грн. позивачем в рахунок погашення заборгованостей відповідача минулих періодів (станом на 30.11.2010р.) було зараховано суму в розмірі 24 211,45 грн., а також віднесено суму залишку платежу 15 976,71 грн. в рахунок оплати товарів, відпущених згідно накладної №2446 від 01.12.2010р.

Наявність у боржника заборгованостей минулих періодів визнається ТзДВ "Довірче товариство - перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд" у підписаному з позивачем акті зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.06.2012р.

Поруч з цим 11 вересня 2013 року позивачем на адресу ТзДВ "Довірче товариство - перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд" було направлено претензію за №1/64 від 04.09.2013р. (а.с. 19) з вимогою проведення боржником належних розрахунків по оплаті відпущених товарів та наданих послуг та погашення існуючої заборгованості в сумі 24 128,45 грн. Доказом направлення претензії та її отримання відповідачем виступає поштове повідомлення від 11.09.2013р. про вручення рекомендованого відправлення (а.с. 20).

Зазначену вимогу було залишено боржником без відповіді та належного реагування. Непроведення відповідачем розрахунків з позивачем, а також існування суми боргу в розмірі 24 128,45 грн. виступили підставою для звернення ВК ТзОВ "Луцький цегельний завод №1" ЛТД до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 909 ЦК України та статтею 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 916 ЦК України за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

В даному випадку суд вважає, що досягнуті між сторонами та оформлені шляхом підготовки, виписки та підписання відповідних накладних та актів здачі-прийомки виконаних робіт усні домовленості містять в собі ознаки договорів поставки та перевезення у відповідності до котрих відповідачем було взято на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг та поставлених товарів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами в усній формі договорів, поставку позивачем на виконання їх умов відповідачу продукції, надання послуг по її доставці, отримання товарів ТзДВ "Довірче товариство - перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд" та непроведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явлених позивачем до відповідача позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 24 128,45 грн.

Сума боргу повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем, визнається боржником у підписаному із кредитором акті звірки взаємних розрахунків від 01.07.2013р. (а.с. 18).

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, а витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об'ємі за рахунок ТзДВ "Довірче товариство - перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд".

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 174, 181, 193, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, 612, 692, 712, 909, 916 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство - перша Волинська фінансово-будівельна компанія "Транс-Інвест-Буд" (м. Луцьк, вул. Садовського, 4б, код ЄДРПОУ 20136316) на користь виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький цегельний завод №1" ЛТД (м. Луцьк, вул. Садовського, 4, код ЄДРПОУ 01284548) 24 128,45 грн. заборгованості та 1 720,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Суддя В.А. Войціховський

Повне рішення

складено

04.11.2013р.