Постанова № 34491661, 01.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1Вн. №27/276

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2013 року № 826/12335/13-а

за позовом Державної фінансової інспекції в м.Києві до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про зобов'язання вчинити дії Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про зобов'язання Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення вчинити певні дії, зокрема, виконати в повному обсязі п. 2, 3, 4, 5, 6 вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 04.02.13 р. №26-11-14/1524, зокрема:

стягнути кошти в загальній сумі 7596, 73 тис.грн. з осіб, винних у вчиненні порушення (п. 2 вимоги);

забезпечити стягнення коштів в сумі 177, 01 тис.грн. на користь Концерну РРТ (п. 3 вимоги);

стягнути з осіб, винних у безпідставному перерахуванні коштів на суму 113, 05 грн., в порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 4 вимоги);

забезпечити повернення безпідставно нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 на суму 52, 00 тис.грн.; провести перерахунок та відповідно взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів на суму 18, 00 тис.грн. (п. 5 вимоги);

відобразити дебіторську заборгованість на суму 34, 42 тис.грн.; забезпечити стягнення дебіторської заборгованості відповідно до норм чинного законодавства України(п. 6 вимоги) (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.10.13 р.).

В судовому засіданні 03.10.13 р. суд в порядку ст. 122 КАС України перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні на підставі спільної заяви представників сторін.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.1.4.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в м. Києві на IV квартал 2012 р. та на підставі направлень на проведення ревізії від 02.11.12 р. №3199, 3202, 3212 та від 13.11.12 р. №3345 та №3346, від 19.12.12 р. №3845 працівниками Інспекції проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в частині діяльності Києво-Святошинської філії за період з 01.01.11 р. по завершений звітний період 2012 р. та окремих питань фінансово-господарської діяльності за 2009, 2010 р.

За результатами ревізії складено акт від 21.01.13 р. №11-30/118, у якому встановлено наступне.

Звіркою сум, перерахованих на особисті платіжні картки (дані аналітичного обліку особових рахунків по кожному працівнику), з первинними банківськими документами та даними Головних книг встановлено випадки перерахування (зарахування) грошових коштів на особисті платіжні картки в більших або менших розмірах, ніж відображено в бухгалтерському обліку. Зокрема, порівнянням заробітної плати даних з особових рахунків працівників за 2011 та 2012 роки та з особового рахунку колишнього головного бухгалтера Філії ОСОБА_2 за період 2009-2012 роки з даними порталу зарахувань заробітної плати на особисті платіжні картки, наданими Філією "Розрахунковий центр" ПАТ КБ "Приватбанк", встановлено завищення поточних виплат працівникам Філії на загальну суму 7596725, 51 грн., що є порушенням п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.10.03 р. №601, внаслідок чого Концерну завдано матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 7596725, 51 грн. (арк. 38-40 акту).

Перевіркою наявності дебіторської та кредиторської заборгованості, за якими минув строк позовної давності, встановлено, що в порушення ст. 257 ЦК України та ст. 11 П (С) БО 10 "Дебіторська заборгованість" станом на 01.12.12 р. по бухгалтерському обліку рахувалась безнадійна дебіторська заборгованість, стосовно якої закінчився термін позовної давності у сумі 177, 01 тис.грн., по якій Філією не вжито заходів щодо своєчасного її стягнення, що призвело до завдання матеріальної шкоди (збитків) на суму 177, 01 тис.грн. (арк. 52 акту).

Під час перевірки встановлено, що відповідно до оборотно-сальдової відомості (аналітична) по рахунку 6312 "Розрахунки за надані послуги" за січень 2011 р., по контрагенту ТОВ "Капітальний підземний ремонт свердловин" списано на витрати кошти в сумі 94, 21 тис.грн. та відображено податковий кредит на загальну суму 18, 84 тис.грн. без підтверджуючих документів, які б свідчили про факти виконання робіт чи надання послуг, що є порушенням пп. 1, 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до завдання Концерну збитків на загальну суму 113, 05 тис.грн. (арк. 32-33 акту).

За період з січня 2011 р. по червень 2012 р. по трудовому договору здійснено нарахування коштів ОСОБА_1 за виконання робіт на посаді юриста у загальній сумі 52, 00 тис.грн. та проведено нарахувань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 18, 0 тис.грн., що є порушенням п. 5.8 Положення про Києво-Святошинську філію Концерну РРТ, що призвело до завдання Концерну матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 70044, 0 грн. (арк. 43-44 акту).

Перевіркою реєстрів бухгалтерського обліку по субрахунку 6312 "Розрахунки за надані послуги", первинних облікових та банківських документів (акти, банківські виписки) встановлено, що за період з 01.01.11 р. по 01.05.12 р. Філією понесені прямі витрати на забезпечення природнім газом та електроенергією 2-х восьмиквартирних житлових будинків, які протягом періоду не відшкодовані мешканцями та не відображені в обліку Філії як заборгованість з одночасним віднесенням на доходи (Д-т 3774 К-т 7034) на загальну суму 34, 42 тис.грн., а саме: за газ на суму 8, 87 тис.грн., за електроенергію - 25, 55 тис.грн., що є порушенням п. 10, 11, 13 П(с)БО 15 "Дохід", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. №290, п. 7 П(с)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до завдання матеріальної шкоди (збитків) Концерну на загальну суму 34, 42 тис.грн. (арк. 28-29 акту).

Листом від 04.02.13 р. №20-11-14-14/1524 Держфінінспекцією в м. Києві виставлено вимогу Концерну, п. 2, 3, 4, 5, 6 якої зобов'язано усунути виявлені порушення.

28.02.13 р. листом за №691/13-02 Концерн повідомив про часткове виконання вимоги, зокрема, про подачу цивільного позову в рамках кримінальної справи від 18.02.13 р. №560/9-03 щодо відшкодування завданої Концерну матеріальної шкоди до колишнього головного бухгалтера Києво-Святошинської філії ОСОБА_2, також направлено лист-вимогу про відшкодування завданої Концерну матеріальної шкоди колишньому генеральному директору Концерну ОСОБА_3 від 18.02.13 р. №566/15-08.

На виконання п. 3-6 вимоги Концерном направлено лист-вимогу про відшкодування завданої Концерну матеріальної шкоди колишньому директору Києво-Святошинської філії Концерну ОСОБА_4 від 18.02.13 р. №567/15-08.

Позивач - Державна фінансова інспекція в м. Києві - зазначає, що Концерном не повністю виконано вимоги, викладені у листі від 18.02.13 р. №560/9-03, тому позивач змушений звернутися до суду для забезпечення повного виконання вимог у судовому порядку.

Відповідач - Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

На момент подання вимоги прокуратурою Шевченківського району м. Києва була порушена кримінальна справа №60-4658 щодо обвинувачення колишнього бухгалтера Києво-Святошинської філії Концерну ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у зв'язку з чим листом №560/9-03 відповідач звернувся до представника обвинувачення в суді з цивільним позовом у кримінальній справі. Але оскільки на час звернення тривав судовий розгляд по обвинуваченню колишнього бухгалтера Києво-Святошинської філії Концерну ОСОБА_2, а Концерн не був визнаний потерпілим, подання цього позову прокуратурою було визнано передчасним.

Пізніше прокуратурою Шевченківського району м. Києва було зареєстровано кримінальне провадження №42013119199999168 щодо колишнього генерального директора Концерну ОСОБА_3, головного бухгалтера ОСОБА_5, директора Києво-Святошинської філії Концерну ОСОБА_4, начальника контрольно-ревізійного відділу ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Судовий розгляд справи щодо обвинувачення колишнього бухгалтера Києво-Святошинської філії Концерну ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, припинено та матеріали кримінальної справи повернуто до прокуратури Шевченківського району м. Києва для організації додаткового досудового розслідування.

Відповідач зазначає, що необхідною умовою для стягнення коштів з винних осіб є встановлення їх вини. Оскільки станом на час розгляду справи триває досудове розслідування у кримінальній справі щодо вказаних бувших посадових осіб Концерну, і жодному із фігурантів кримінального провадження не висунуто обвинувачень, відповідач позбавлений можливості подати цивільні позови про стягнення збитків, завданих в результаті злочинної діяльності вказаних осіб в розмірі 7 596, 73 тис.грн.

Щодо вимоги вчинити дії щодо забезпечення стягнення коштів в сумі 177, 01 тис.грн. на користь Концерну, то у вимозі не визначено, з кого саме слід стягнути прострочену заборгованість. Якщо заборгованість слід стягнути з контрагентів, то вжиття таких заходів є нераціональним, оскільки для розгляду таких справ необхідно сплатити судовий збір. З огляду на пропущений строк звернення до суду судовий процес буде завідомо програшним.

Якщо дану вимогу розглядати з огляду на те, що порушення встановлених строків є підставою для притягнення до відповідальності керівника або особи, з вини якої сталися такі наслідки, то 18.02.13 р. Концерн звернувся з відповідною вимогою №567/15-08 до колишнього директора Києво-Святошинської філії Концерну ОСОБА_4 Для стягнення з нього вказаної суми необхідне визнання його винним у вчиненні злочину згідно кримінальної справи, розслідування якої триває, тому заявлення вимог до вказаної особи є передчасним.

Вказане стосується і вимоги в частині забезпечити стягнення з осіб, винних у безпідставному перерахуванні коштів на суму 113, 05 грн.

З приводу вчинення забезпечення повернення безпідставно нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 на суму 52 тис.грн., то дана вимога суперечить чинному законодавству і задоволенню не підлягає, оскільки трактування позивачем п. 5.8. Положення про Києво-Святошинську філію є занадто вузьким і звужує його процесуальні права та порушує право на правову допомогу.

Щодо вимоги в частині відображення дебіторської заборгованості на суму 34, 42 тис.грн.; забезпечити стягнення дебіторської заборгованості відповідно до норм чинного законодавства України відповідач посилається на інформацію, викладену у довідці від 20.07.12 р. №2851/13, у якій зазначено наступне: при вивченні розрахунків за комунальні послуги мешканців двох восьмиповерхових будинків, що знаходяться на балансі Києво-Святошинської філії, виявлено, що мешканці за квартплату та комунальні послуги розраховувались готівкою з Києво-Святошинською філією. Згідно пояснень бухгалтера ОСОБА_7, яка виконувала обов'язки касира, з 2009 р. по травень 2012 р. готівкові кошти від мешканців до каси не надходили та в банк за квартплату не направлялися.

На квитанціях про сплату мешканцям міститься підпис касира - головного бухгалтера ОСОБА_2, проте, відсутні документи на підтвердження нарахування сум по квартплаті та комунальним послугам мешканцям відомчих житлових будинків за період з 01.01.09 р. по 03.05.12 р., також відсутні дані щодо заборгованості по даним платежам. Сума отриманих платежів від мешканців не оприбутковувалась; матеріали перевірки за вказаними фактами направлено до прокуратури Шевченківського району м. Києва листом від 11.07.12р. №2737/13-03.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Згідно ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: 7) пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; 10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;13) при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 15 Закону законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Як свідчать надані суду докази відповідачем вживаються заходи щодо виконання законних вимог позивача, проте, фактичне їх виконання пов'язане не лише з активними діями відповідача, а й з діяльністю інших уповноважених органів, зокрема, правоохоронних, оскільки виявлені під час ревізії дії посадових осіб Філії підпадають під визначення злочинів згідно КК України.

Згідно наявних у справі матеріалів в провадженні прокуратури Шевченківського району м. Києва знаходяться два кримінальні провадження, що стосуються завдання шкоди (збитків) Концерну -

№60-4658 щодо обвинувачення колишнього бухгалтера Києво-Святошинської філії Концерну ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

№42013119199999168 щодо колишнього генерального директора Концерну ОСОБА_3, головного бухгалтера ОСОБА_5, директора Києво-Святошинської філії Концерну ОСОБА_4, начальника контрольно-ревізійного відділу ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Станом на час прийняття рішення у адміністративній справі інформація щодо закінчення досудового розслідування у провадженнях, вирішення питання щодо їх об'єднання в одне, висунення обвинувачення підозрюваним, відсутня.

Надане відповідачем листування з прокуратурою Шевченківського району м. Києва з приводу кримінальних проваджень дає підстави для висновку про те, що вони порушені саме за фактами привласнення грошових коштів шляхом зловживання службовим становищем посадовими особами у Києво-Святошинській філії Концерну, виявленими за результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в частині діяльності Києво-Святошинської філії за період з 01.01.11 р. по завершений звітний період 2012 р. та окремих питань фінансово-господарської діяльності за 2009, 2010 р.

Тобто, за результатами проведеної планової ревізії Концерном вжито передбачений законодавством захід - ініційовано порушення кримінальних проваджень за фактами привласнення майна, що підпадають про визначення злочинів згідно Кримінального кодексу України.

Згідно ст. 128, 129 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред'являти той же позов у кримінальному провадженні.

Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Відповідачем надано докази пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні до ОСОБА_2 на суму 7 566 919, 87 грн. та визнання потерпілим у кримінальному провадженні №42013119199999168 на вказану суму.

Суд звертає увагу на ту обставину, що виявлені під час ревізії порушення законодавства підпадають під визначення складу злочинів, передбачених чинних законодавством, і остаточну оцінку їм може надати лише суд під час розгляду кримінальної справи.

Відповідно, до винесення обвинувального вироку підозрюваним у кримінальних справах (серед яких фігурують ОСОБА_2 та ОСОБА_4, вказані в якості винних осіб у акті ревізії), вимоги до них поза межами розгляду кримінальних справ заявлені бути не можуть.

Згідно ст. 128-129 КПК України спричинені підозрюваними збитки можуть бути присуджені до стягнення або шляхом задоволення цивільних позовів у кримінальному провадженні, або шляхом пред'явлення відповідачем позовів в порядку цивільного судочинства по факту встановлення події злочину та вини обвинувачених у вироку суду.

Суд погоджується з відповідачем, який зазначає, що до підтвердження в судовому порядку події злочину та вини бувших посадових осіб звернення з позовними вимогами до підозрюваних в загальному порядку не може здійснюватися.

В той же час, у випадку відсутності обвинувального вироку суду щодо підозрюваних та незадоволення цивільних позовів у кримінальному провадженні самі по собі висновки акту ревізії не є підставою для стягнення з визначених в акті винних осіб будь-яких сум шкоди (збитків).

Також суд зазначає, що до пред'явлення обвинувачення підозрюваним відсутня можливість з'ясувати, які саме епізоди та на які суми шкоди (збитків) можуть бути предметом під час розгляду кримінальних справ, і чи охоплять ці суми збитків (шкоди) ті суми, що визначені в акті ревізії.

Окремо суд зазначає, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України адміністративний суд має право зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Оскільки станом на час прийняття рішення в адміністративній справі кримінальні провадження перебувають на стадії досудового розслідування, а не на стадії судового розгляду, суд не має підстав для вирішення питання про зупинення провадження в адміністративній справі і вирішує спір на підставі тих доказів, що надані учасниками по справі.

З врахуванням викладеного суд вважає, що станом на час розгляду справи підстави для зобов'язання відповідача виконати в повному обсязі п. 2, 3, 4, 6 вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 04.02.13 р. №26-11-14/1524 відсутні, тоді як такі вимоги можуть бути пред'явлені відповідачу з врахуванням результатів розгляду кримінальних справ.

Згідно пояснень відповідача ним по суті заперечується вимога Держфінінспекції в м. Києві від 04.02.13 р. №26-11-14/1524 в частині п. 5 - забезпечити повернення безпідставно нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 на суму 52, 00 тис.грн.; провести перерахунок та відповідно взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів на суму 18, 00 тис.грн., тоді як в іншій частині неможливість проведення фактичного відшкодування збитків пояснюється перебуванням кримінальних справ на стадії досудового розслідування.

Оскільки згідно ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються, лише законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю, суд вважає за необхідне надати оцінку вимозі в цій частині на предмет законності.

Згідно п. 5.8 Положення про Києво-Святошинську філію Концерну РРТ, затвердженого наказом Концерну від 30.09.10 р. №263, Філія користується консультаційними та юридичними послугами Концерну.

З огляду на зміст вказаного положення позивач дійшов висновку про порушення вказаної вимоги укладенням угоди №3 про правове обслуговування від 01.10.10 р. Філії з ОСОБА_1, виконанням робіт на її підставі, а також оплатою коштів за вказаною угодою.

Суд не може погодитися з вказаним висновком з огляду на наступне.

Положення про Києво-Святошинську філію Концерну РРТ передбачає наявність у Філії права укладати угоди, договори (контракти) з підприємствами, організаціями, установами, незалежно від форми власності за погодженням та від імені Концерну (п. 5.3); директор Філії в межах повноважень, наданих йому довіреністю, здійснює від імені Концерну дії щодо укладення угод, договорів (контрактів) (п. 6.3 Положення).

Таким чином, Положення не виключає права Філії на укладення договорів та не визначає конкретне коло договорів, які Філія має право укладати.

П. 5.8 Положення за своїм змістом не виключає можливості отримання юридичних послуг на підставі договорів з юридичними та фізичними особами.

Концерн РРТ як відповідач у справі зазначив, що укладення договорів про надання юридичних послуг Філії не виходить за межі повноважень директора Філії.

Оскільки відповідач є тією особою, якою власне і затверджене Положення про Києво-Святошинську філію Концерну РРТ, то саме відповідач знає, який зміст прав і обов'язків мався на увазі при затвердженні Положення.

За таких обставин суд не може погодитися з висновком позивача, викладеним у п. 5 вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 04.02.13 р. №26-11-14/1524, вважає вказаний висновок таким, що не відповідає вимогам законодавства і, відповідно, таким, що не є обов'язковим з огляду на положення ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

задоволенВ

Суддя О.В. Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 01.11.13 р.